Екологічна безпека та природокористування

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/125

Переглянути

Фільтри

2013 - 2019212020 - 20218

Налаштування

Ключові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.екологічна безпека

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 29
  • Документ
    Модель взаємодії забруднення з водною техногенно навантаженою екосистемою
    (Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Азаров С. І.; Харламова О. В.
    Наукові дослідження присвячені розвитку теорії функціональної стійкості екосистем як стійкості функціонала екологічної безпеки. Запропоновано концептуальні (система поглядів забезпечення функціональної стійкості екосистеми) та теоретичні (ідея всебічно досліджується за допомогою науково-обґрунтованих підходів, методів, методик, алгоритмів і математичних моделей) основи теорії функціональної стійкості екосистем. Розглядаються теоретичні засади стійкого розвитку техногенно навантажених екосистем в умовах синергізму складових екологічної небезпеки різного генезису. На прикладі моделі взаємодії забруднення водноїекосистеми досліджується її стійкість. Процеси описуються рівняннями типу Лотки – Вольтерри. При цьому використовується модифікація першого методу Ляпунова, що призначена для дослідження стійкості водних екосистем неавтономних диференціальних рівнянь. Для цього побудовано сімейство лінійних операторів і по знаках їх логарифмічних норм визначається стійкість систем диференційних рівнянь. Були отримані критерії стійкості і асимптотичної стійкості по Ляпунову нерухомих точок в моделі взаємодії забруднення з водною екосистемою. Запропонований метод може бути використаний при дослідженні широкого класу інших екосистем
  • Документ
    Green standards for improving office activities in new conditions
    (КНУБА ; ІТГІП, 2020) Кривомаз, Татьяна; Карпенко, Н.С.
    Пандемія COVID-19 та карантин змусили компанії перебудувати офісну діяльність для ефективної роботи в кризових умовах. При цьому зелені стандарти можуть виступати у ролі орієнтира, оскільки гармонічне поєднання екологічних, економічних та соціальних аспектів завжди залишається актуальним. Рекомендації по перебудові офісної роботи включають реорганізацію робочих графіків з розширенням можливостей дистанційної праці, проведення безконтактних нарад та зустрічей з використанням сучасних технологій зв’язку, переобладнання офісного простору з урахуванням вимог соціальної дистанції, інноваційних заходів по покращенню умов праці і робочого мікроклімату, нових правил взаємодії у місцях загального користування, посилення норм гігієни та дезінфекції приміщень для підвищення безпеки. Застосування зелених стандартів в офісній діяльності зменшує негативний вплив організації на довкілля, сприяє ефективному управлінню ресурсами та енергозбереженню, оптимізує закупівлі та поводження з відходами, підвищує якість і комфорт внутрішнього середовища приміщень, покращує стан здоров’я та працездатність працівників, що водночас позитивно відображається на економічних та репутаційних показниках компанії.
  • Документ
    Шляхи підвищення екобезпеки урбанізованого середовища у зв’язку з пандемією Covid-19
    (КНУБА, 2020) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Варавін, Дмитро Володимирович
    Пандемії минулого стали приводом для всіх значних трансформацій міст і впливали на архітектуру, дизайн та інфраструктуру. Побудоване середовище сформовано під впливом хвороб та запобіжних заходів, розроблених для забезпечення здоров'я, гігієни та комфорту населення. Тенденції будівництва завжди відображали здатність еволюціонувати після кризи, а в умовах пандемії COVID-19 найбільш вразливими до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси. Створення екобезпечного середовища для протистояти епідеміям та іншим можливим надзвичайним ситуаціям потребує докорінного перегляду теорій планування та розробки нових моделей міського простору. Необхідно підвищувати просторову функціональність та децентралізацію мегаполісів із збільшенням потенціалу мікромобільності та новими транспортними стратегіями. Моделювання надзвичайних ситуацій за допомогою цифрових технологій дозволяє створити оперативну систему реагування і прогнозування різних сценаріїв розвитку екологічно небезпечних ситуацій. Актуальними стають високі критерії якості параметрів побудованого середовища, які застосовуються у зеленому будівництві та спрямовані на збереження здоров'я людей на всіх етапах життєвого циклу будівель. Суттєвими факторами є збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції, усунення небезпечних чинників з повітря та поверхонь, використання природних матеріалів, оздоровче озеленення приміщень. Сучасні технології передбачають різноманітні стратегії автоматичного очищення з використанням вбудованих в інтер’єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, а також безконтактні технології управління будівлями.
  • Документ
    The prospects of green building developing in Ukraine on example of Poland
    (КНУБА, 2020) Kryvomaz, Тetiana; Chmielewska, Justyna; Kanashchuk, Tetiana
    This study is an analysis of the data and trends observed in green construction in Ukraine and Poland. Ukraine started developing green building in 2011 and Poland begin in 2008, but despite on little chronologic distance, modern situation in construction industry of these countries has dramatic differences. For today Poland is the leader of Eastern Europe green building with 845 certified objects and four new projects on average are registering every week, while less than 10 certificated green buildings present in all Ukraine. BREEAM is the most popular green certification system in Europe and share 76.8% of total green building market in Poland, but also LEED takes significant shares in education and hotel business, all HQE projects relate to housing, and DGNB appear in logistic and retail. The most perspective sustainable tendency in Poland is increasing green building projects in educational, logistic and industrial sectors. It is could be good example for Ukraine, as well as growing green certification of industrial buildings and residential real estate. Evidence is growing that green buildings bring multiple benefits and driving economic growth around the world. For Ukraine the key factors are promote sustainability in major building companies, create a favorable investment climate, and enlist government support to developing green building. В дослідженні проаналізовано тенденції в секторі зеленого будівництва в Україні та Польщі. В Україні розвиток зеленого будівництва розпочався у 2011 р., а у Польщі – в 2008 р., але, незважаючи на невелику хронологічну різницю, сучасна ситуація в будівельному секторі цих країн кардинально відрізняється. На сьогоднішній день Польща є лідером зеленого будівництва у Східній Європі з 845 сертифікованими об’єктами, до того ж щотижня реєструється по чотири нових проекти, тоді як у всій Україні менше 10 сертифікованих зелених будівель. BREEAM є найпопулярнішою системою сертифікації зелених будівель у Європі та займає 76,8% всього ринку зеленого будівництва у Польщі, але також LEED займає значну долю в освітніх будівлях та готельному бізнесі, всі проекти HQE стосуються житла, а DGNB проявляється у роздрібній торгівлі. Найбільш перспективною стійкою тенденцією у Польщі є збільшення кількості проектів зеленого будівництва в освітньому, логістичному та промисловому секторах. Це може бути гарним прикладом для ~ 31 ~ ISSN: 2411-4049. Екологічна безпека та природокористування, № 4 (36), 2020 України, так само як і зростаюча кількість зелених сертифікатів серед промислових будівель та у житловій нерухомості. Все більше свідчень того, що зелені будівлі надають численні вигоди та сприяють економічному розвитку у всьому світі. Для України ключовими факторами є пропагування сталого розвитку серед великих будівельних компаній, створення сприятливого інвестиційного клімату та залучення державної підтримки до розвитку зеленого будівництва.
  • Документ
    Система менеджменту екологічної безпеки – як одна із складових енергетичної ефективності
    (КНУБА, 2020) Гунченко, Оксана Миколаївна; Волошкіна, Олена Семенівна; Кравченко, Марина Василівна; Корінний, Володимир Ілліч
    У статті обґрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю – як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення сутності екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обґрунтовані основні практичні принципи її забезпечення, а також показані перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки при звичайному стані навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід’ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обґрунтовані конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведені базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які опираються на цикл Шухарда-Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015.
  • Документ
    Технологічні та експлуатаційні особливості реакторів АР-1000 покоління ІІІ+ та малих модульних реакторів МР-160
    (КНУБА, 2021) Ващенко, Володимир Миколайович; Кордуба, Ірина Богданівна; Жукова, Олена Григорівна
    Технологічний та екологічний аналіз головних характеристик технологічної, експлуатаційної і екологічної безпеки в контексті прогресивних досягнень на головних напрямках розробки реакторних установок типу ВВЭР, МР-160 та АР-1000 для енергоблоків, що на сьогодні знаходяться на етапах розробки, проектування та будівництва, є одним із найактуальніших питань розвитку світової ядерної енергетики. Така актуальність, зокрема, зумовлена тим, що на базі даних технологій планується подальший розвиток ядерної енергетики України. Задачі забезпечення експлуатаційної та радіоекологічної безпеки для енергетичних реакторів нових поколінь зводяться до отримання максимально низької розрахункової ймовірності подій, пов'язаних з можливою аварією, а також максимально низької ймовірності радіаційних наслідків з дотриманням усіх вимог національних та міжнародних нормативних та рекомендаційних документів, які приймаються конкретною державою та її громадянським суспільством.
  • Документ
    Застосування методу зворотного осмосу для доочистки питної води
    (КНУБА, 2021) Кравченко Марина Василівна; Волошкіна Олена Семенівна; Василенко Леся Олексіївна
    В статті розглянуто проблему чистої води, яка стосується і України, що належить до держав з обмеженою кількістю водних ресурсів та високим рівнем їх використання. Обґрунтовано, що відхилення від норм якості води, як поверхневих, так і підземних джерел, сягають 70–80%. Майже третина населення сіл і міст сільського типу України споживає воду із колодязів та свердловин, вода в яких визнана практично непридатною до вживання, особливо за нітратними показниками, що здатні чинити негативний вплив на здоров’я людини. Надано порівняльну оцінку нормативних документів Державні санітарні норми і правила 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною» та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», що діють на території України, та Директиви Ради 98/83/ЄС, якою регулюються показники якості води на міжнародному рівні. Розглянуто сучасні погляди на структуру питної води як розбавленого водного розчину, де вода представлена у вигляді гігантських гетерофазних кластерів і, виходячи з цього, дано визначення термінам «підготовлена питна вода» та «природна питна вода». Окреслено проблему оптимального коригування якісного і кількісного складу питної води, яка в сучасному світі вирішується методами доочистки води на локальному рівні. Показано, що за принципом роботи побутові водоочищувачі можна розподілити на 4 основні групи, а саме: установки, що мають механічний фільтруючий елемент; побутові фільтри сорбційного типу; установки електрохімічного типу та установки мембранного типу на основі процесу зворотного осмосу, які широко представлені сьогодні на світовому ринку та активно використовуються на локальному рівні (квартири, будинки, дитячі садки, школи), але мають ряд особливостей та недоліків.Представлено механізм протікання процесів в системі «вихідна вода – мембрана – підготовлена питна вода» з окресленими його складовими. Розглянуто наслідки використання зворотноосмотичних установок при доочистці питної води на прикладі водопровідної води, яка пройшла очистку на установці з мембранним елементом TW30-1812-50 виробництва компанії DOW Chemical (США) при робочому тискові 18 атм. Наведені результати зміни кількісного і якісного складу води, а саме її фундаментальних компонентів, в результаті доочистки зворотним осмосом. Обґрунтовано технологічні та економічні недоліки зворотноосмотичних установок. Підтверджено, що метод зворотного осмосу застосовується для демінералізації води та здатен затримувати практично всі іони на 92–99%, а при двоступеневій системі очистки – і до 99,9%, тобто підготовлена зворотним осмосом вода очищена практично від всіх мінеральних солей, в тому числі корисних та необхідних для нормальної життєдіяльності людини.
  • Документ
    Адаптація секторів міського розвитку до кліматичних змін
    (КНУБА, 2021) Кривомаз Т. І.; Савченко А. М.
    В результаті глобальних кліматичних змін зростає тривалість спекотних періодів та інтенсивність стихійних гідрометеорологічних явищ, змінюється режим випадання опадів, що у поєднанні з підвищенням темпів урбанізації представляє серйозну загрозу соціальній стабільності, економічній та екологічній безпеці міського населення та середовища. Зменшення вразливості міст до кліматичних зміни передбачає заходи, спрямовані на підвищення адаптаційного потенціалу, зниження ризиків та ступеня чутливості, збільшення потенціалу для подолання надзвичайних подій та отримання вигоди внаслідок кліматичних змін. Зниження впливу урбанізованого середовища на кліматичні зміни потребує комплексного стратегічного плану заходів для кожного сектору міського розвитку.
  • Документ
    Концептуальні підходи щодо організації моніторингу геологічного середовища і мінеральних ресурсів України в сучасних умовах
    (2018) Трофимчук, О. М.; Коржнев, М. М.; Яковлєв, Є. О.; Курило, М. М.; Кошарна, С. К.
    Моніторинг геологічного середовища і мінеральних ресурсів є дуже важливим елементом, що забезпечує функціонування всієї системи державного управління у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів і екологічної безпеки в Україні, розвиток якої тривалий історичний період визначався видобутком мінеральної сировини і експортом продуктів її переробки. Це обумовило критичний, часто наближений до катастрофічного,стан геологічного середовища в основних гірничодобувних районах країни. Особливо ситуація загострилася на Донбасі, де, у зв’язку з веденням бойових дій, неконтрольованим закриттям шахт і припиненням відкачки шахтних вод, швидкими темпами почала розвиватися екологічна катастрофа. Програми екологічної реабілітації гірничодобувних районів повинні спиратися на постійно діючу в режимі реального часу прогнозну модель геологічного середовища на основі географічної інформаційної системи з налагодженими системами моніторингу різних його складових (гідрогеологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, забруднення ґрунтів і поверхневих водойм та інших). При створенні й функціонуванні таких моделей у районах з кризовим і катастрофічним станом довкілля фінансові ресурси будуть розподілятися більш раціонально для попередження і вирішення конкретних екологічних проблем, які можуть виникати у випадку реалізації розрахованих у такій моделі найбільших екологічних ризиків. Одним із важливих завдань моніторингу мінерально-сировинної бази в сучасних умовах є розробка механізмів залучення інвестицій у геологічну галузь. Інформація про діючі і потенційні об’єкти використання надр має бути доповнена показниками економічного і екологічного характеру, виведеними на рівень державної статистики, і (по можливості) бути максимально відкритою.
  • Документ
    Ecologycal evaluation of the man-caused impact on the headwater aquatic ecosystems of zhytomyr region (Case study the Gnylopiat River)
    (2018) Vasilenko, L. O.; Zhukova, O. G.; Honcharenko, A. V.
    The modern ecological state of aquatic ecosystems of headwaters of Zhytomyr region was researched and characterized for a long, chronological dynamics of water pollution was analyzed, and the main substance-pollutants have been identified. The given results indicate that the main volumes of substancepollutants come into small aquatic ecosystems with insufficiently treated and untreated sewage.