Екологічна безпека та природокористування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/125
Переглянути
302 результатів
Результат пошуку
Документ Геотехнічний моніторинг при реконструкції поштової площі в м. Києві(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Іщенко Ю. І.В останні роки різко зросла увага громадськості та наукових установ до проблеми моніторингу навколишнього середовища. Це пов’язано зі збільшенням з кожним роком техногенного навантаження людини на довкілля і, в першу чергу, на геологічне середовище, а також необхідністю на новому, більш високому організаційному і технічному рівні, вирішувати завдання, пов’язані з його змінами. Останні дані моніторинговихспостережень свідчать про тенденцію до активізації цього негативного природно-техногенного процесу в просторово-тимчасовому масштабі і збільшення, в першу чергу, площ підтоплення, а також просідання, зсувних та інших небезпечних явищ. Відповідно в процесі експлуатації будівель, під впливом вищевказаних чинників, змінюється і формується відповідний новий напружено-деформований стан системи «основа – фундамент – верхня споруда». У багатьох випадках це призводить до пошкодження будівельних конструкцій, виникнення аварійних ситуацій і істотного зниження надійності будівель. На сьогодні в Україні 10 962 житлових будинки перебувають в аварійному стані. В статті наведено приклад геотехнічного моніторингу в м. Києві. Спеціально розроблена програма моніторингу включала: геодезичний контроль деформацій будівель навколишньої забудови і конструкцій будівлі, що реконструюється; системні спостереження за деформаціями конструкцій в процесі відкопування котловану і будівництва, з установкою інклінометричних датчиків, деформаційних маяків і геодезичних марок; спостереження за коливанням рівня ґрунтових вод при будівництві; спостереження за станом деформаційних маяків, встановлених на тріщинах будинків навколишньої забудови; інженерно-геологічний моніторинг із забезпеченням підтвердження фізико-механічних характеристик ґрунтів несучого (опорного) шару пальових фундаментів і паль підсилення. Геотехнічний моніторинг дозволив забезпечити збереження існуючої історичної забудови в зоні впливу будівельних робіт при реконструкції Поштової площі в м. Києві, виключити ризик виникнення аварійних ситуацій.Документ Аналіз методичних підходів до оцінювання стійкості екосистем(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Азаров С. І.; Задунай, О.С.Стійкість є фундаментальною властивістю природних екосистем. Стійкість екосистеми – один з найбільш значущих показників стану навколишнього середовища. Вона являє собою здатність екосистеми в цілому та її складових частин успішно протистояти негативним зовнішнімчинникам, зберігаючи при цьому не тільки свою структуру, але й свої функції. Її можна розглядати як незмінність певного стану екосистеми, так і як здатність переходу до будь-яких інших станів у даний час (статична стійкість) і неперервність розвитку екосистеми (динамічна стійкість). Поняття стійкості тісно пов’язане із здатністю екосистеми повертатися в стан рівноваги після припинення зовнішніх впливів, які вивели її зі стану рівноваги, а також з поняттям стабільності. Стійкість не завжди означає здатність підтримки екосистемою рівноважного стану, хоча спочатку явище стійкості трактували саме так. Загальновідомо, що для біологічних систем характерне явище гомеостазу і їхня стійкість полягає в підтримці певних параметрів стану в межах деякого постійного рівня. Принциповим у переході від розгляду технічної системи до розгляду екосистеми є те, що в останньої відхилення реальних траєкторій розвитку від траєкторії мети відбуваються випадково і отримати точну інформацію про ці відхилення неможливо. І якщо про стійкість технічної системи можна стверджувати однозначно, аналізуючи диференціальні рівняння, що характеризують поведінку системи, то здебільшого скласти диференціальні рівняння функціонування екосистеми неможливо. Тому висновки про стійкість або нестійкість екосистеми можна робити тільки з певною імовірністю. В статті розглянуто методичні підходи до визначення стійкості екосистем. Визначено, що на сьогодні немає узгодженої термінологічної єдності в цьому питанні. Наголошується, що стійкість екосистем значною мірою визначається рівнем збалансованості розвитку її складових – екологічних підсистем. З’ясовано, що для виконання оцінки стану екосистем необхідно обрати показник стійкості, за яким і буде проводитися оцінка.Документ Аналіз методів дослідження негативного впливу на мезофауну та мікробіологію ґрунтів, забруднених розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Порошенко С. С.На сьогоднішній день проблема виникнення пожеж стає все більш поширеною та глобальною за своїми масштабами. Відповідно до оприлюднених Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту статистичних даних, отриманих в результаті проведення аналізу масиву карток обліку пожеж ДСНС України, за 11 місяців 2019 року кількість пожеж в Україні зросла на 23.1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.Найпоширенішою вогнегасною речовиною у використанні пожежнорятувальних підрозділів на сьогоднішній день залишається піна. Головним компонентом піноутворювачів різних категорій є поверхнево-активні речовини, потрапляння яких у надмірних концентраціях в навколишнє середовище призводить до забруднення прилеглих територій. Постійне збільшення площ земель, уражених наслідками пожежогасіння, впливає як на стан навколишнього середовища регіону загалом, так і на рівень родючості ґрунтів. Збільшуються мікробіологічні показники та вміст шкідливих речовин в сільськогосподарських культурах, а відтак і негативний вплив на здоров’я населення. На даному етапі спостереження і контроль за станом ґрунтів проводиться, як правило, лише за допомогою фізикохімічних аналізів, які визначають вміст окремих забруднювачів. Однак ці аналізи не дають змогу оцінити вплив забруднювачів на живі організми, в тому числі людину. На сьогодні альтернативними при дослідженні стану ґрунтів, уражених пожежними піноутворювачами, є методи мікробіологічного моніторингу. Проведено аналіз методів мікробіологічного моніторингу з метою оцінки впливу розчинів піноутворювачів для гасіння пожеж на стан ґрунтів прилеглих територій. Визначено переваги та недоліки сучасних фізико-хімічних методів оцінки якості ґрунтів. Обґрунтовано необхідність застосування методів мікробіологічного моніторингу, які дають змогу отримати повну та достатню інформацію не лише про об’єми забруднення, а й оцінити результати впливу такого забруднення. Визначено, що для отримання найбільш повної та об’єктивної інформації про мікробіологічний стан ґрунтів, забруднених розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж, слід застосовувати комплекс біоіндикаційних методів оцінки шкідливості, який повинен включати ростовий тест та тест «Аберантність хромосом», при цьомуь обов’язковим є використання комплексу тест-організмів, найбільш чутливих до хімічного складу досліджуваного розчину для пожежогасінняДокумент Модель взаємодії забруднення з водною техногенно навантаженою екосистемою(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Азаров С. І.; Харламова О. В.Наукові дослідження присвячені розвитку теорії функціональної стійкості екосистем як стійкості функціонала екологічної безпеки. Запропоновано концептуальні (система поглядів забезпечення функціональної стійкості екосистеми) та теоретичні (ідея всебічно досліджується за допомогою науково-обґрунтованих підходів, методів, методик, алгоритмів і математичних моделей) основи теорії функціональної стійкості екосистем. Розглядаються теоретичні засади стійкого розвитку техногенно навантажених екосистем в умовах синергізму складових екологічної небезпеки різного генезису. На прикладі моделі взаємодії забруднення водноїекосистеми досліджується її стійкість. Процеси описуються рівняннями типу Лотки – Вольтерри. При цьому використовується модифікація першого методу Ляпунова, що призначена для дослідження стійкості водних екосистем неавтономних диференціальних рівнянь. Для цього побудовано сімейство лінійних операторів і по знаках їх логарифмічних норм визначається стійкість систем диференційних рівнянь. Були отримані критерії стійкості і асимптотичної стійкості по Ляпунову нерухомих точок в моделі взаємодії забруднення з водною екосистемою. Запропонований метод може бути використаний при дослідженні широкого класу інших екосистемДокумент The impact of climate change on soil fertility in the central region of azerbaijan(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Jafarov Fazil Tatarxan; Mustafayev Mustafa GilmanГлобальне потепління чинить суттєвий негативний вплив на триваючу деградацію ґрунтів. Підвищення температури повітря, яке все частіше спостерігається останніми роками, разом зі зменшенням опадів і збільшенням випаровування призвели до опустелювання і деградації ґрунтів. Проблема опустелювання дуже актуальна для Азербайджану, для території якого взагалі характерний сухий клімат. Погіршення потенційних і ефективних показників родючості ґрунтів в центральних регіонах Азербайджану перетворилося в тривалий, практично незворотний процес. Спостережуване зниження кількості гумусу, який є вагомим показником родючості, являє собою дуже серйозне попередження, яке слід розцінювати як екологічну кризу або деградацію ґрунту. З метою захисту родючості ґрунтів можливе застосування комплексу меліоративних і агромеліоративних заходів. Разом з тим збереження родючості грунтів також можливо шляхом використання нових технологій, а саме консервативного сільського господарства – КСГ. Система консервативного сільського господарства – це технологія, яка використовується при вирощуванні польових рослин з повною або частковою відсутністю оброблення ґрунту, за умови збереження на поверхні ґрунту мінімум 30% залишків попередніх культур. Система консервативного сільського господарства є не тільки технічним методом, а й має декілька різновидів підходу. У консервативному сільському господарстві в основному використовуються такі технології: • Вирівнювання поверхні ґрунту лазерною бороною. • Збереження на ділянці рослинних залишків. • Зниження до мінімуму розорювання земель (мінімальна культивація) або зведення розорювання до нуля. • Застосування системи посіву рядами, що чергуютьсяТакий посів також називають безпахотним або безпосереднім посівом. Крім того, в якості добрива ґрунту необхідно застосовувати рослинний перегній (мульчування) і особливо поєднувати його з посівом рядами, що чергуються.Документ Батиметричні дослідження озера Світязь в околі розташування можливих підземних джерел його водопостачання(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Альохіна, О. В.; Корусь М. М.; Піць Н. А.; Турич В. В.У статті розглянуто питання зниження рівня екологічної безпеки природоохоронних територій Західного Полісся в частині зміни гідрологічних умов, зумовлених інтенсифікацією впливу кліматичних змін та антропогенних чинників. Засоби статистичного аналізу і наземнихінструментальних вимірювань використано для оцінки впливу регіональногоклімату на стан обводнення досліджуваної території. За результатами батиметричних досліджень та геоінформаційного аналізу оцінено ступінь замулення найглибших западин озера Світязь та сформульовано гіпотези щодо шляхів підземного водопостачання водойми та причин зниження рівня води, з врахуванням сучасних кліматичних умов в межах території Західного ПоліссяДокумент Енергоощадна переробка гальванічних шламів феритизаційним методом(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Ємчура Б.; Кочетов, Г. М.; Васильєв О.; Самченко, Д. М.Розглянуто перспективу підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств шляхом реалізації ресурсозберігаючої технології переробки токсичних відходів – гальванічних шламів – методом феритизації. Експериментально підтверджено переваги застосування електромагнітного імпульсного методу активації процесу феритизації в порівнянні з традиційним термічним. Рекомендується використання електромагнітних імпульсних розрядів з амплітудою магнітної індукції 0,298 Тл та частотою імпульсів від 0,5 до 10 Гц для проведення активації процесу. Такий спосіб активації забезпечує високий ступінь вилучення іонів важких металів – 99,97% та повторне використання очищеної води на виробництві. Встановлені закономірності феритизаційного вилучення важких металів в діапазоні значень реакційної швидкості аерації суміші 0,225 ÷ 0,075 м3 /год при різних способах активації. Досліджено фізичні властивості та структуру осадів феритизації. Екологічно безпечні феритизаційні осади характеризуються високим ступенем ущільнення на центрифузі (більш ніж 90%) та кристалічною структурою з максимальним вмістом феритних фаз з магнітними властивостями. Метод електромагнітної імпульсної активації має також і незаперечні енергетичні переваги в порівнянні з традиційним високотемпературним: затрати електроенергії знижуються більш ніж на 60%. Крім того, зменшення швидкості аерації до 0,075 м3 /год дає можливість додатково здешевити запропоновану технологію. Іммобілізація важких металів у екологічно безпечні феритні осади дає можливість подальшої утилізації відходів в товарних продуктах. Запропонований процес переробки гальванічних відходів удосконаленим методом феритизації запобігає забрудненню навколишнього середовища, забезпечує ефективне і раціональне використання води, сировини та енергії в системі гальванічного виробництва.Документ Green standards for improving office activities in new conditions(КНУБА ; ІТГІП, 2020) Кривомаз, Татьяна; Карпенко, Н.С.Пандемія COVID-19 та карантин змусили компанії перебудувати офісну діяльність для ефективної роботи в кризових умовах. При цьому зелені стандарти можуть виступати у ролі орієнтира, оскільки гармонічне поєднання екологічних, економічних та соціальних аспектів завжди залишається актуальним. Рекомендації по перебудові офісної роботи включають реорганізацію робочих графіків з розширенням можливостей дистанційної праці, проведення безконтактних нарад та зустрічей з використанням сучасних технологій зв’язку, переобладнання офісного простору з урахуванням вимог соціальної дистанції, інноваційних заходів по покращенню умов праці і робочого мікроклімату, нових правил взаємодії у місцях загального користування, посилення норм гігієни та дезінфекції приміщень для підвищення безпеки. Застосування зелених стандартів в офісній діяльності зменшує негативний вплив організації на довкілля, сприяє ефективному управлінню ресурсами та енергозбереженню, оптимізує закупівлі та поводження з відходами, підвищує якість і комфорт внутрішнього середовища приміщень, покращує стан здоров’я та працездатність працівників, що водночас позитивно відображається на економічних та репутаційних показниках компанії.Документ Cистема екологічного моніторингу забрудненння педосфери нафтопродуктами(КНУБА : ІТГІП, 2020) Триснюк, В. М.; Охарєв, В. О.; Триснюк, Т. В.; Голован Ю. М.У статті запропоновано актуальне науково-прикладне завдання підвищення рівня екологічної безпеки ґрунтового покриву, забрудненого нафтопродуктами. Основні шляхи його розв’язання полягають у розробленні нових методів екологічного моніторингу ґрунтового покриву; дослідженні процесів міграції нафтопродуктів у ґрунтовому покриві з метою підвищення якості рекультивації деградованих територій та розробленні прогнозних моделей для своєчасного виявлення територій, які перебувають у зоні ризику забруднення; встановленні залежностей між станом забруднення ґрунтів нафтопродуктами та їх генезисом і виявленні закономірностей поширенняполютанта у досліджуваному середовищі. В процесі досліджень вдосконалено систему екологічного моніторингу ґрунтового покриву з застосуванням методу інфрачервоної спектрофотометрії. Обґрунтовано метод фізико-хімічного аналізу проб ґрунтів та встановлено залежності між станом забруднення ґрунтів нафтопродуктами та їх генезисом.Документ Вплив сміттєзвалищ на показники захворюваності сільського населення та поширеності серед нього хвороб(КНУБА ; ІТГІП, 2020) Делеган-Кокайко, С. В.; Слабкий, Г. О.; Лук’янова, В. В.; Анпілова, Є. С.Серед великої кількості екологічних проблем на сьогодні своєю актуальністю відзначаються проблеми екологічного стану ґрунтів, оскільки їх забруднення різноманітними антропогенними забруднювачами призводить не тільки до їх втрати, але й до поширеності хвороб населення. В ході роботи було вивчено стан полігону с. Тішна Міжгірського району Закарпатської області та виявлено, що даний полігон експлуатується з порушеннями вимог природоохоронного законодавства, норм та стандартів екологічної безпеки. Проведено дослідження хімічного складу ґрунтів сміттєзвалища в с. Тішне. В пробах ґрунтів, відібраних на території сміттєзвалища, виявлено збільшену кількість нітрит-іонів та нітрат-іонів, що значно перевищує аналогічний показник контрольних ґрунтів. Встановлено, що наявність несанкціонованих сміттєзвалищ може сприяти підвищенню рівня показників захворюваності за наступними класами хвороб: нервової системи, деякі інфекційні та паразитарні хвороби, ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників, хвороби крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму.