Вип. 21(1-2)

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 12 з 12
  • Документ
    3D моделювання Дністровського протипаводкового полігону
    (ІТГІП, 2016) Зорін, Д. О.
    Природними чинниками паводків є глобальне потепління, випадання великої кількості опадів за невеликі проміжки часу, що в 2–2,5 рази перевищує місячну норму, перенасиченість ґрунтів вологою (70–80%), складні рельєфні умови місцевості тощо. Антропогенні фактори також підвищують ризик розвитку катастрофічних наслідків паводків, це, зокрема, несанкціоновані розробки піщано-гравійної суміші, зменшення лісистості і розорювання схилів, внаслідок чого виникають або підсилюються ерозійні процеси, будівництво доріг, гідротехнічних споруд, поселенське й промислове будівництво, меліорація, розвиток туризму. Техногенне забруднення поверхневих вод шкідливими речовинами від потужних промислових підприємств також може виступати причиною розвитку паводків. Запропоновано 3D моделі розвитку паводків на Дністровському протипаводковому полігоні.
  • Документ
    Показники ефективності енергозбереження та екологічної безпеки при реконструкції житлових будинків
    (ІТГІП, 2016) Варавін, Д. В.; Сіпаков, Р. В.
    Представлені принципи функціонування робочих груп для розробки комплексного підходу в галузі енергозбереження та екологічної безпеки. Запропоновано використання науково-дослідних центрів та моніторингових лабораторій для отримання адекватних даних, здійснення аналітичних обчислень та забезпечення контролю під час реконструкції житлових будинків. Аргументовано створення «платформи» для розробки ключових показників енергоефективності, належних методологій, інструментів і методів контролю та управління в галузі енергоефективності та екологічної безпеки. Впровадження запропонованих методів підвищить рівень екологічної безпеки і допоможе скоротити викиди парникових газів, що дозволить зробити істотний внесок в боротьбу з глобальною зміною клімату.
  • Документ
    Ідентифікація коефіцієнта шорсткості річкових заплав за даними дистанційного зондування для підтримки математичного моделювання неусталеного руху води при повенях
    (ІТГІП, 2016) Лагоднюк, А. М.; Корбутяк, В. М.; Стефанишин, Д. В.
    Розглядається задача ідентифікації коефіцієнта шорсткості річкових заплав за даними дистанційного зондування для підтримки математичного моделювання неусталеного руху води, що виникає при природних та штучних паводках, з метою кількісної оцінки повеневої небезпеки та пов’язаного з нею ризику. Проаналізовано основні алгоритми контрольованої і неконтрольованої класифікації геопросторових даних для розв’язання задач структурної ідентифікації рослинного покриву територій річкових заплав.
  • Документ
    Моніторинг Лівадійського палацу при змінах фізико-механічних характеристик ґрунтів Центральної Лівадійської зсувної системи
    (ІТГІП, 2016) Калюх, Ю. І.; Клименков, О. А.; Берчун, Я. О.
    Розглянуто систему моніторингу будівельних конструкцій Лівадійського палацу, який розташований на Центральній Лівадійській зсувній системі, та результати впливу зміни фізико-механічних характеристик ґрунтової основи на деформування палацу. Система моніторингу складається з високоточних акселерометрів та інклінометрів. Всі датчики з'єднані в єдину систему з безперервним режимом передачі даних на центральний блок обробки даних.
  • Документ
    Вплив шкідливих викидів в атмосферу на корозійну стійкість композитів (Cu-Zr-Y)-Mo
    (ІТГІП, 2016) Гречанюк, В. Г.; Гречанюк, І. М.; Маценко, О. В.
    В роботі розглянуто вплив шкідливих викидів в атмосферу СО2 і SO2 на корозійну стійкість композиційних матеріалів (Cu-Zr-Y)-Mo, отриманих методом електронно-променевого випаровування-конденсації у вакуумі. Показано, що корозійна стійкість зменшується при підвищенні вмісту молібдену в зразках. Інтенсивність корозійних пошкоджень збільшується при випробуваннях в різних середовищах в такій послідовності: найменша – у дистильованій воді, потім – SO2 і найбільша – в атмосфері CO2. Вагові і глибинні показники корозії матеріалу (Cu-Zr-Y)-Mo, розраховані в різних середовищах на основі гравіметричних досліджень, підтвердили, що найбільші корозійні пошкодження спостерігаються в атмосфері СО2.
  • Документ
    Перший аналіз цитотоксичності міксоміцетів
    (ІТГІП, 2016) Кривомаз, Т. І.; Демецька, О. В.; Мовчан, В. О.
    Вперше проаналізовано токсичність 16 видів міксоміцетів. На підставі експрес-методу з використанням сперматозоїдів бика було доведено переважну нетоксичність досліджених зразків. Всього три види з проаналізованих можна вважати умовно токсичними: Fuligo septica (IT = 150%), Diderma meyerae (IT = 123,9%) та Trichia favoginea (IT = 121,8%), що, можливо, обумовлено біохімічними особливостями цих міксоміцетів. Порівняння ксилофільних та нівальних видів не виявило суттєвих відмінностей параметрів цитотоксичності в залежності від екологічної групи, оскільки середнє значення IT практично однакове: 104,96% – для нівальних та 104,89% – для ксилофільних. Проте у групі нівальних спостерігається більш рівномірний розподіл параметрів: різниця в граничних показниках IT становить 38,8, натомість, у групі ксилофільних видів ця величина має вдвічі більше значення – 76,3 одиниці. Показники токсичності міксоміцетів носять видоспецифічний характер і не залежать від екологічної спеціалізації, часу колекціонування та місцезростання розглянутих представників цієї групи.
  • Документ
    Про зміни природних та техногенних умов на територіях закриття вугільних шахт
    (ІТГІП, 2016) Телима, С. В.; Плахотній, С. А.
    Запропоновано концептуальне та системне обґрунтування створення постійнодіючої математичної моделі водо- і масообміну для прогнозування підтоплення та затоплення ґрунтовими водами території розташування шахти № 1 «Червоноградська» і подальшого прийняття відповідних рішень щодо припинення та ліквідації цих негативних процесів
  • Документ
    Інформаційна модель міграції тритію
    (ІТГІП, 2016) Коваленко, О. В.; Кряжич, О. О.
    У статті подано інформаційну модель міграції техногенного тритію. Використано підхід опису просторів пов’язаних різномасштабних моделей стану системи та модель переносу у середовищі водонасичених ґрунтів. Досліджено питання розповсюдження тритію та його міграції за харчовими ланцюгами. Представлено алгоритм побудови інформаційної моделі міграції тритію. Наведено дані вимірів тритію у стічних водах, сніговому покриві та березовому соку. Зроблені висновки про можливе використання моделі.
  • Документ
    Визначення терміну безпечного перебування людей на об’єктах різного призначення у разі їх забруднення парою ртуті
    (ІТГІП, 2016) Дмитруха, Т. І.; Маджд, С. М.; Радомська, М. М.; Бовсуновський, Є. О.
    У статті представлено новий екологічний параметр, що дозволяє визначати термін безпечного перебування людей на об’єктах різного призначення у разі їх забруднення парою ртуті.
  • Документ
    Распределение давления на поверхности гибкой струенаправляющей завесы
    (ІТГІП, 2016) Воскобойник, В. А.; Хомицкий, В. В.; Воскобойник, А. А.; Воскобойник, А. В.; Терещенко, Л. Н.; Хижа, И. А.
    Приведены результаты экспериментальных исследований поля давления, действующего на полотно гибкой завесы модели струенаправляющего сооружения, спроектированного для акватории Ташлыкского водохранилища-охладителя Южно-Украинской АЭС. Наибольшее динамическое давление, действующее на полотно завесы, наблюдается в приповерхностном слое потока. В спектральных плотностях мощности пульсаций пристеночного давления обнаружены дискретные составляющие, которые отвечают частотам колебания полотна завесы, их субгармоникам и гармоникам высших порядков.
  • Документ
    Концептуальні підходи щодо визначення асиміляційного потенціалу територій з врахуванням його складових для геологічного середовища
    (ІТГІП, 2016) Коржнев, М. М.; Кошарна, С. К.
    Асиміляційний потенціал виступає як елемент, що перешкоджає виникненню екологічної небезпеки і зменшує як саму небезпеку, так і можливий екологічний збиток від надзвичайних екологічних ситуацій і катастроф у зоні ризику. Для порівняльної оцінки загального асиміляційного потенціалу територій доцільно використати такі складові асиміляційного потенціалу геологічного середовища: 1 – здатність територій розсіювати (зв’язувати) забруднення; 2 – стійкість породного масиву (його здатність протидіяти розвитку небе-зпечних геологічних процесів); 3 – ступінь захищеності горизонтів підземних вод питного водопостачання. Пропонується здійснити бальну оцінку цих складових. Сума їх балів буде відображати загальний асиміляційний потенціал території. Для інтегральної оцінки загального асиміляційного потенціалу конкретної території треба скористатись середньоваговими значеннями балів для кожної складової у залежності від площ їх розповсюдження.
  • Документ
    Комп’ютерний аналіз та моделювання потоків рідини в річках з використанням web-аплікацій з GIS-компонентою на основі ArcGIS Server’а
    (ІТГІП, 2016) Венгерський, П. С.; Трофимчук, О. М.
    Розглянуто підхід до моделювання стоку нестисливої рідини у псевдопризматичному руслі з вертикальною площиною симетрії. Описано умови стійкості для встановленого потоку. Введено і проаналізовано значення корективу середньої швидкості для різних видів потоків у річках. Наведено варіаційне формулювання задачі, яка розв’язувалася методом скінченних елементів. Результати протестовано на прикладі, що має аналітичний розв’язок, а також виконано порівняння результатів обчислень із лабораторними дослідженнями інших авторів. У даній роботі запропоновано технології, які б дали змогу використовувати ArcGIS-розширення, тобто GIS-компоненти, для Web-застосувань на базі ArcGIS Server’а. Такі технології забезпечують просте та зручне інтегруван-ня та використання GIS-компонент на Web-сайті, де на окремому шарі надаються можливості моделювання та розв’язування прикладних задач руху потоків води у річках.