Регіональна політика
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5670
Переглянути
Документ Досвід вивчення феномену неконтрольованих територій у контексті наукового аналізу збройного конфлікту на сході України(Карт-Бланш, 2015) Семко, Вадим ЛеонідовичЗбройний конфлікт на південному сході України, анексія Криму та проголошення т. зв. «Новоросії» у складі Донецької та Луганської «народних республік» став несподіваним не лише для українського суспільства, а й для значної частки експертного співтовариства України. Утім світовий досвід аналізу сецесіоністських рухів та неконтрольованих територій виробив достатньо підходів для наукового аналізу подібних явищ, що є вкрай корисним та необхідним в умовах сьогодення.Документ Етнічні українські території Польщі (досвід врегулювання релігійного питання)(Карт-Бланш, 2015) Бурда, Інна ОлександрівнаУкраїна на шляху свого становлення як суверенної держави пережила багато політичних загроз. Її кордони змінювалися протягом століть, при цьому часто значна частина земель залишалася поза межами української держави. На сьогодні кордон України проходить у відповідності з післявоєнним устроєм Європи, що не охоплює значну частину етнічних українських земель [7]. Під етнічними землями автор розуміє території, де історично сформувалися групи людей зі спільною мовою, традиціями, культурою, побутом, ментальністю. Розвиток регіональної політики України, на нашу думку, повинен включати активності з прикордонними територіями, особливо якщо ці території етнічно українські.Документ Магдебурзьке право - історичний досвід створення та функціонування демократичних інститутів в Україні(Карт-Бланш, 2015) Панібудьласка, Андрій ВолодимировичРозбудова незалежної, суверенної, демократичної Української держави - складний процес розвитку, який значною мірою має спиратись на утвердження в суспільній свідомості розуміння безперервного розвитку історичної традиції, використання здобутків політичної думки минулого. Сьогодні, коли Україна докладає системних зусиль до вступу в Євросоюз, коли особливої актуальності набула проблема відмови від моделі централізованого управління радянського зразка, на користь сучасної демократичної моделі, що передбачає перерозподіл керівних повноважень на користь місцевих адміністрацій, доцільно згадати історичний досвід середньовіччя - Магдебурзьке право. Актуальність цього історичного досвіду зумовлена тим, що ті українські міста, на які воно поширювалось, фактично увійшли в єдиний цивілізаційний простір з провідними європейськими містами.Документ Міжмуніципальне співробітництво як інструмент регіональної політики(Карт-Бланш, 2015) Згурська, Валентина ЛеонідівнаЄвропейська хартія місцевого самоврядування закріплює право на співпрацю між територіальними громадами, яке вони можуть реалізувати шляхом спільної діяльності або спільного використання ресурсів. Таке співробітництво має позитивний вплив не лише на підвищення спроможності органів місцевого самоврядування, а й закладає надійний фундамент для реалізації регіональної політики. Цей інструмент досить широко використовується в європейських країнах для нівелювання негативних наслідків фрагментації муніципалітетів. В Україні перевагами співробітництва територіальні громади можуть користуватися з 2014 року, коли було прийнято Закон України "Про співробітництво територіальних громад"Документ Регіональні аспекти формування іміджу політичного лідера та їх еволюція(Карт-Бланш, 2015) Баєва, Юлія ЄвгеніївнаАктуальність проблематика лідерства набула у XIX ст, коли стали розвиватися демократичні інститути, перш за все загальних виборів. Доля уряду стала залежати від того, як він сам і його діяльність сприймалися виборцями. Нездатність змінити реальність згідно уявленням громадян або переконати їх, що те, що відбувається, є кращим варіантом розвитку, закінчувалася зміною правлячих еліт. Тому природно, що проблема пошуку ідеальних образів і впровадження їх в масову свідомість набула вирішального значення.Документ Розвиток державного управління України в роки незалежності в контексті тенденцій централізації та децентралізації влади(Карт-Бланш, 2015) Перегуда, Євген ВікторовичСкладність питання про централізацію/децентралізацію полягає в одночасності економічних, соціальних реформ, з одного боку, та становлення незалежності України - з іншого. Більшість учених вважає необхідним поєднання централізації та децентралізації. На думку дослідників Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, відхід від радянської моделі призвів до підвищення ролі регіональної політики, яку не слід сприймати лише як закріплення регіоналізації [1, С. 17], оскільки вона передбачає й інтеграцію регіонів [1, с. 56-57]. Л. Нагорна звертає увагу, що європейська модель «нового регіоналізму» полягає у поєднанні централізованого і децентралізованого підходів [10, с. 391]. Т. Татаренко вважає централізацію та децентралізацію принципами організації й управління просторових систем, які доповнюють і видозмінюють одна одну [13, с. 51].Документ Світоглядно-культурні аспекти регіональної політики(Карт-Бланш, 2015) Третяк, Василь ПавловичПро тотальну кризу базових сфер суспільного життя, в тому числі культури, сьогодні в Україні не говорить хіба що лінивий, або байдужий. Саме з відродженням національних культурних традицій на початку 1990-тих років наша політична і культурна еліта цілком правильно пов’язувала становлення і утвердження незалежної української держави. Але практика всіх 24 років незалежності виявилася куди більш складною і суперечливою.Документ Соцекогенез українців в контексті сучасного політико-ідеологічного дискурсу(Карт-Бланш, 2015) Стеценко, Світлана ВласівнаМісцеві вибори в Україні показали, що виборець уже не шукає в партійних гаслах готових рішень, відкидає гру в ідейне протиборство щодо зміни державного курсу, прагне конкретних позитивних результатів реформування. Носії сучасної української ідентичності продемонстрували, що їх свідомість вмістила в себе як ліберальне поняття громадянського суспільства, так і поняття спільності співвітчизників, народу, який не лише свідомо конструює соціальну реальність з урахуванням власного вибору, а й успадковує її.Документ Суспільна свідомість і її вплив на державну і регіональну політику(Карт-Бланш, 2015) Красковська, Маргарита ПетрівнаРеальна якість і практична ефективність політичних програм та механізмів їх втілення врешті-решт вирішальною мірою залежать від суб;єктивного фактору - свідомості як безпосередніх творців і виконавців цих програм, так і тих, на кого вони спрямовані. Оскільки свідомість конкретної людини є продуктом свідомості суспільної, остання разом з її невід;ємною складовою - політичною свідомістю - стає визначним чинником суспільного життя, детермінантою державної політики, впливовим фактором формування, функціонування і розвитку громадянського суспільства. Найважливіша функція суспільної свідомості полягає в тому, що вона є основою соціалізації членів суспільства.Документ Ідеологізація як чинник політизації регіонів у сучасній Україні(Карт-Бланш, 2015) Зазірна, Катерина Ігорівна; Савойська, Світлана ВасилівнаПолітизація регіонів, що почала формуватися із приходом до влади екс- Президента Л. Кучми, відіграла негативну роль у розвитку всіх сфер і галузей суспільно-політичного життя держави. Скориставшись тим, що на початку 1990-х рр. у значної частини української спільноти була туга за СРСР і переважала радянська свідомість, комуністи, а з часом соціалісти і соціал- демократи почали ідеологізувати і політизувати українську спільноту. Найбільший успіх вони мали на Півдні і Сході країни, де переважають російськомовні громадяни. Щоб зберегти колишній вплив, посаду, владу, а також статус-кво для російської мови в Україні, вони вдалися до політизації та ідеологізації тих, хто міг їм це забезпечити.Документ Історія та культура українського та російського народів на сторінках часопису «Вестник Европы» у 1860-1880-х рр(Карт-Бланш, 2015) Єгоров, Владислав Володимирович; Дьомін, Петро ОлексійовичОдна з провідних тем на сторінках часопису «Вестник Европы», що виходив в столиці Російської імперії, була пов’язана з висвітленням проблем історії, рис культури українського та російского народів, станом їх вивчення історичною наукою в Малоросії [17, с. 872-874]. Провідне місце в цьому напрямку публікацій часопису посідали численні дослідження М. І. Костомарова з Давньоруської історії, в котрій вчений вбачав час виокремлення українського та російського народів [7, с. 7, 8, 15, 24, 27, 30 ; 12, с. 867]. На переконання вченого, в період давньої Русі федеративні риси були характерним для усіх давніх народів, отже давня Русь являла собою зібрання земель з єдиною династією, своїми місцевими народами, об’єднаними єдиною церквою [12, с. 870-871]. Водночас вчений відкидав викладені в художніх творах безпідставні випади проти зображених ним національних особливостей російського державного устрою та життя, оскільки їх зміст був заснований на архівах джерелах [12, с. 875, 878]. Характеристику доби козаччини в історії українського народу у середини XVII ст. частково виклав у своїй розвідці відомий мовознавець, провідний автор «ВестникаЕвропы» О. М. Пипін [18, с. 21.]