Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
Документ Місто як регіон : проблеми і шляхи інтеграції та реінтеграції(2017) Тімохін, Віктор ОлександровичСьогодні однією з найболючіших проблем у сучасній архітектурі та містобудуванні багатьма фахівцями у цій галузі все частіше визначається нагальна проблема збереження, відновлення та відродження міських форм і структур, міського образу життя, а загалом міської культури у фактично некерованих процесах суцільної урбанізації, які невблаганно поширюються і набувають нелюдських масштабів на територіях регіонів і міст, що їх утворюють.Документ Містобудівне середовище як публічний та інформаційний простір(Бескиди, 2017) Ольховська, Олена Владиславівна; Ахунова, Людмила СергіївнаКожне місто має свої особливі риси незалежно від місця розташування, розміру та часу існування, крім того місто загалом, як і кожний його елемент, є продуктом людської діяльності, як матеріальної, так і духовної. Впродовж тривалого часу міський простір був територією, де відбувалися певні художні практики, результати яких впровадилися на вулицях, площах, в парках.Документ Національні та регіональні особливості української новаторської архітектури 1920-30-х років(Економічна думка, 2016) Шебек, Надія Миколаївна; Сингаєвська, Надія АндріївнаЯк відомо, період між двома світовими війнами не можна віднести до найкращих часів в історії української державності. На початку 20-х рр. ХХ ст. західноукраїнські землі були розділені між трьома країнами. Польщі дісталися Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя. Чехословаччині належало Закарпаття. Буковина, Хотинський, Ізмаїльський та Аккерманський повіти Бессарабії опинилися у складі Румунії. На терені Наддніпрянської України виникла формально самостійна держава – Соціалістична Радянська Республіка, яка фактично була у повній залежності від РСФРР, а згодом остаточно втратила рештки суверенітету. Така ситуація аж ніяк не сприяла розвитку української культури в цілому і національної архітектури зокрема. Умовність зовнішніх кордонів не тільки не перешкоджала переселенню на українські землі великої кількості іноземців, але й полегшила процес перетворення нашого краю на своєрідний експериментальний майданчик для безперешкодної реалізації найсміливіших екологічних проектів та для втілення футуристичних соціальних і архітектурно-містобудівних ідей зайд, необтяжених турботою про місцеві традиції.Документ Основні положення щодо проектування дитячих медичних закладів(Бескиди, 2017) Булах, Ірина ВалеріївнаПроектування дитячих медичних установ на території України в радянській період грунтувалося на застосуванні типових проектних рішень, а також на використанні збірних конструкцій, що було викликано великими обсягами і мінімальними термінами реалізації обсягу нового будівництва.Документ Паломництво у священні простори природно-заповідного фонду України(Бескиди, 2019) Щурова, Вікторія АнатоліївнаЗахоплення дивовижним світом природи, дбайливе ставлення, дотримання правил етики – запорука збереження її чудових дарунків та захист права на цноту. Етика дикої природи – це філософія, заснована на недопущенні змін в оточуючому середовищі, викликаних втручанням людини. Дика природа допомагає людині досягти довершеного стану, вона є проявом Абсолютного, видимого та близького водночас. На її захист у різні часи не раз ставали релігійні традиції, світські закони власності на землі могутніх владик великих держав. Берегти важко прохідні зарості, які захищали прадавні поселення, спонукали також оборонні потреби. Чиста природа – символ геонабожності прадавніх слов’ян. Непридатні для життя або заборонені для влаштування поселень ділянки дикої природи існували в різних країнах світу задовго до того, як з’явилося саме слово «заповідник».Документ Прогностичні підходи в ландшафтно-містобудівних теоріях. Ідеї, концепції, уявлення(Бескиди, 2018) Шурова, Вікторія АнатоліївнаЛюдині необхідне усвідомлення минулого, наочність сьогодення, як свідчення стабільності, а також передчуття майбутнього для свідчення безперервності свого буття. Прагнення вдосконалення умов життя, яке зародилося при формуванні перших поселень розвивається у пошуках сучасної науки. Прогностичні підходи поділяються на: раціональний та інтуїтивний. Раціональний ґрунтується на статистичних даних та використовує математичний апарат для дослідження фактів, які можна змінити кількісно. Інтуїтивний підхід - на експертних оцінках і використовується тоді, коли розглядаються явища суспільного або культурно-ціннісного характеру, які не можна виміряти. Прогнозування - це ще не наука, бо складно розібДокумент Регіональні особливості сталого розвитку малих міст ( на прикладі м. Тульчин )(Бескиди, 2019) Зінов'єва, Олена СергіївнаНеконтрольований розвиток територій, все більш зростаюче виробництво і споживання ресурсів, збільшення населення, все це стало головною загрозою людства як виду. Всесвітньої комісією по навколишньому середовищу (WCED) був висунутий такий термін як «сталий розвиток». Під ним розуміється такий «розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Актуальність цієї проблеми засвідчують документи: «Концепція Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року No 121-р); Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" (указ президента України від 12 січня 2015 року); «Концепція Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку, раціонального природокористування та збереження навколишнього середовища» (розпорядження Президії НАН України від 3 лютого 2010 року No 31).Документ Регіональні проблеми розвитку містобудівної мережі лікувальних дитячих комплексів України(Бескиди, 2019) Булах, Ірина ВалеріївнаВ Україні триває реформа сфери охорони здоров'я, яка, безумовно, повинна знайти відображення у наукових пошуках та пропозиціях, пов'язаних з архітектурно-містобудівною організацією лікування населення нашої держави [1, 2]. Традиційним, для нашої країни, є виокремлення місць лікування дітей: розбудована за радянські часи потужна містобудівна мережа дитячих лікувально-профілактичних закладів налічувала чисельні та розгалужені елементи (дитячі поліклініки; діагностичні центри; міські, районні, обласні, республіканські дитячі лікарні багатопрофільного та спеціалізованого типів та ін.). В означеному вигляді містобудівна система лікувальних закладів продовжує функціонувати і сьогодні, певні зміни торкнулись лише переформування поліклінік у амбулаторії первинної медичної допомоги. Слід зазначити, що потужна і розгалужена архітектурно-містобудівна мережа закладів охорони здоров'я радянського періоду, побудована на основі моделі Семашко, безумовно, є гуманною, спрямованою на максимальну доступність та зручність населення до всіх медичних послуг. В цьому сенсі чисельні медичні заклади отримали спеціалізації (в тому числі за віковими групами), рівні підпорядкування (районні, міські, обласні, державні, республіканські, відомчі або спрямовані на обслуговування групи промислових підприємств тощо)Документ Регіоналізм і архітектурно-містобудівні проблеми урбанізації(Економічна думка, 2016) Тімохін, Віктор ОлександровичСьогодні, у різноманітних природничих і гуманітарних галузях знання та культури, таких як філософія та мистецтвознавство, соціологія та етнографія, економгеографія та історія, економіка і політика, архітектура та містобудування тощо, поняття «регіон» та його похідні за чисельністю посилань на ці терміни, мабуть, перевершують цитування таких загальновживаних понять як «середовище», «комунікація», «інформація», «урбанізація» тощо, народжених процесами глобального поширення масової культури постмодерністської доби. Очевидно, це пояснюється тим, що і в науці, і в мистецтві, і в релігії прагнення, з одного боку, до модерністської самодостатності, а з іншого – до постмодерністського «радикального еклектизму», призвели до, по-перше, досить розмитої універсальності термінів і понять регіоналізму, а по-друге, – до їх «заземлення» і, так би мовити, «регіоналізації» в конкретних галузях знання та культури.Документ Роль громадського транспорту у формуванні сталого розвитку міст(Бескиди, 2019) Рябець, Юлія СтепанівнаДо переліку основних глобальних екологічних проблем нашої планети одночасно з перенаселенням, забрудненням навколишнього середовища, активним використанням викопних джерел енергії та пов’язаним з ним викидами СО2, глобальним потеплінням тощо, варто віднести також транспортні проблеми урбанізованих територій. Постійно зростаючий рівень автомобілізації на урбанізованих територіях призводить до щорічного погіршення екологічної ситуації у мегаполісах та великих містах як у світі, так і в Україні. За даними статистики, транспорт спричиняє 25% викидів парникових газів в атмосферу, що призводить до змін клімату та забруднення повітря у містах. Найбільше викидів виробляють приватні автомобілі – близько 270г СО2/км на людинуДокумент Світовий досвід проектування лікарень невідкладної медичної допомоги(Економічна думка, 2016) Булах, Ірина ВалеріївнаСьогодні Україна має нагальну потребу оновлення державної системи охорони здоров'я. Уряд країни і Міністерство охорони здоров'я намагаються провести загальну реформу системи охорони здоров’я та виведення української медицини на європейський рівень. Всі ці організаційні рішення та кроки, безумовно, повинні знайти своє відображення в архітектурі нових сучасних медичних будівель, а також повинні бути вжиті відповідні заходи в разі проведення реконструкції та оновлення вже існуючих та функціонуючих медичних установ. Також слід зазначити, що одним з пріоритетних напрямків роботи Міністерства охорони здоров'я визначено покращення системи екстреної медичної допомоги в Україні, яка повинна відповідати пріоритетному розумінню цінності та важливості кожного людського життя.Документ Сталий розвиток сучасного міста та сталість територіальної громади(Бескиди, 2018) Зінов'єва, Олена СергіївнаАрхітектурна діяльність спрямована на перетворення природного середовища та створення середовища штучного, комфортного і одночасно гармонійно вписаного в природу. Воно багато в чому визначає світогляд людини, її культуру, істотно впливає на здоров'я і працездатність. Тому в основі архітектурного проектування повинен лежати підхід, суть якого полягає в представленні архітектурного об'єкта (регіону, міста, мікрорайону або будівлі), як складної системи взаємозв'язків не тільки між його окремимиДокумент Теоретико-методологічні підходи до проблем розвитку урбанізованого оточення(Бескиди, 2019) Тімохін, Віктор ОлександровичСучасні теоретико-методологічні підходи до проблем розвитку і саморозвитку урбанізованого оточення, відштовхуючись від світоглядних уявлень, пройшли складний шлях перетворень. Цей шлях, який орієнтувався на вирішення проблем співіснування і протиріч між міським і урбаністичним образом життя, між міським середовищем і урбанізованим оточенням, між модерністським і постмодерністським стилями мислення обумовив спочатку поляризацію між класичним системним і некласичним синергетичним підходами, між парадигмальними уявленнями про Космос і Хаос штучного оточення Людини міської (Homo urbanus). Обопільні прагнення зі сторони цих підходів до узгодження, взаємного доповнення і гармонізації створили необхідні умови і стимулювали виникнення проміжних підходів - середовищного «хаосмового» й адаптивного «космаосного», - що завершили повний цикл еволюційних перетворень і спрямували їх в бік ноосферних досліджень і гуманізації урбанізованого оточення планетарного і поза планетарного масштабів культурно-цивілізаційного розвитку людства.Документ Утопії та практопії в містобудуванні та регіональному плануванні(Бескиди, 2018) Тімохін, Віктор ОлександровичПлануючи свій утопічний роман «Труд», Е. Золя – прихильник і послідовник соціаліста-утопіста Ш. Фурьє – наприкінці ХІХ ст. у своєму щоденнику занотував: «Чи маю я право після сорока років аналізу звернутися до синтезу? Гіпотеза, утопія – це одне з невід’ємних прав поета» [1, с. 633]. Тим самим видатний письменник задекларував неминущу у віках цінність утопії, як революційного засобу пізнання і оптимістичного передбачення майбутнього на шляху творчого об’єднання філософії, науки і мистецтва. Навіть побічний аналіз розвитку утопічного мислення у Новий час свідчить, що, починаючи з творчості засновника утопічного мислення Т. Мора, гуманістична спрямованість цієї методології розповсюдилась у віках спочатку в доробках філософів, а потім отримала визнання серед письменників і поетів, учених й інженерів, архітекторів і містобудівників.