Теоретико-методологічні підходи до проблем розвитку урбанізованого оточення

Abstract

Сучасні теоретико-методологічні підходи до проблем розвитку і саморозвитку урбанізованого оточення, відштовхуючись від світоглядних уявлень, пройшли складний шлях перетворень. Цей шлях, який орієнтувався на вирішення проблем співіснування і протиріч між міським і урбаністичним образом життя, між міським середовищем і урбанізованим оточенням, між модерністським і постмодерністським стилями мислення обумовив спочатку поляризацію між класичним системним і некласичним синергетичним підходами, між парадигмальними уявленнями про Космос і Хаос штучного оточення Людини міської (Homo urbanus). Обопільні прагнення зі сторони цих підходів до узгодження, взаємного доповнення і гармонізації створили необхідні умови і стимулювали виникнення проміжних підходів - середовищного «хаосмового» й адаптивного «космаосного», - що завершили повний цикл еволюційних перетворень і спрямували їх в бік ноосферних досліджень і гуманізації урбанізованого оточення планетарного і поза планетарного масштабів культурно-цивілізаційного розвитку людства.