Наукові статті
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30
Переглянути
9 результатів
Результат пошуку
Документ Рідкісні для України види міксоміцетів із гербарію Львівського національного університету імені Івана Франка(ЛНУ, 2014) Кривомаз, Т.І.; Дудка, І.О.Проаналізована частина колекції міксоміцетів Г. Кшемєнєвської з гербарію Львівського національного університету імені Івана Франка, що налічує 230 зразків, які належать до 79 видів міксоміцетів, зібраних протягом 1925–1940 років в Україні та Польщі, а також отриманих методом вологої камери. Виділено 20 видів міксоміцетів, рідкісних для України, з яких 8 (Barbeyella minutissima, Colloderma oculatum, Comatricha brachypus, Cribraria mirabilis, Elaeomyxa cerifera, Lamproderma columbinum, Lepidoderma tigrinum та Perichaena pedata) не були знайдені повторно на території нашої країни.Документ Перший аналіз цитотоксичності міксоміцетів(КНУБА : ІТГІП, 2016) Кривомаз, Т.І.; Демецька, О.В.; Мовчан, В.О.Вперше проаналізовано токсичність 16 видів міксоміцетів. На підставі експрес-методу з використанням сперматозоїдів бика було доведено переважну нетоксичність досліджених зразків. Всього три види з проаналізованих можна вважати умовно токсичними: Fuligo septica (IT = 150%), Diderma meyerae (IT = 123,9%) та Trichia favoginea (IT = 121,8%), що, можливо, обумовлено біохімічними особливостями цих міксоміцетів. Порівняння ксилофільних та нівальних видів не виявило суттєвих відмінностей параметрів цитотоксичності в залежності від екологічної групи, оскільки середнє значення IT практично однакове: 104,96% – для нівальних та 104,89% – для ксилофільних. Проте у групі нівальних спостерігається більш рівномірний розподіл параметрів: різниця в граничних показниках IT становить 38,8, натомість, у групі ксилофільних видів ця величина має вдвічі більше значення – 76,3 одиниці. Показники токсичності міксоміцетів носять видоспецифічний характер і не залежать від екологічної спеціалізації, часу колекціонування та місцезростання розглянутих представників цієї групи.Документ Міксоміцети в екотопах і рослинних угрупованнях Дунайського біосферного заповідника(ХДУ, 2010) Дудка, І.О.; Кривомаз, Т.І.Досліджено видовий склад і поширення міксоміцетів в різних екотопах та рослинних угрупованнях Дунайського біосферного заповідника. 16 видів було знайдено в лісових (соснові, вербові, тополеві та мішані ліси), псамофітних та заплавних угрупованнях. Fuligo septica (L.) F.H. Wigg. виявився найбільш поширеним видом в лісових угрупованнях, особливо в насадженнях Pinus pallasiana D. Don. Tubulifera arachnoidea Jacq. була знайдена тільки в тополевих, Lamproderma ovoideum Meyl і Reticularia olivacea (Ehrenb.) Fr. — лише у вербових лісах. В псамофітних угрупованнях з Elaeagnus angustifolia L., Artemisia scoparia Waldst. et Kit. і Leymus sabulosus (M. Bieb.) Tzvelev на піщаних узбережжях заток Чорного моря по одному разу були зібрані Badhamia melanospora Speg., Ceratiomyxa fruticulosa (O.F. Müll.) T. Macbr., Physarum cinereum (Batsch) Pers., Ph. pusillum (Berk. et M.A. Curtis) G. Lister.Документ Аналіз біотрансформації металів альпійськими нівальними міксоміцетами відносно їх субстратів(2016) Кривомаз, Т.І.; Волошкіна, О.С.; Мішо, А.; Андрусішина, І.М.Проведено порівняння вмісту 11 елементів (Al, Ca, Cd, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si, Zn) в плодових тілах 9 видів нівальних міксоміцетів та їх субстратах, зібраних в італійських та французьких Альпах. Виявлена здатність нівальних видів акумулювати високотоксичні важкі метали Cd та Pb, а також Zn і Cu.Документ Радіаційний контроль нівальних міксоміцетів Карпат(2015) Кривомаз, Т.І.В результаті радіаційного контролю 59 гербарних зразків 22 видів нівальних міксоміцетів, зібраних на території 6 гірських схилів Українських Карпат (Волосянка, Гимба, Говерла, Драгобрат, Озірна, Товстий Грунь), було встановлено, що потужність амбієнтного еквіваленту дози іонізаційного випромінення досліджених міксоміцетів не перевищує допустимі рівні. До нівальних міксоміцетів належать переважно темноспорові види, тому наявність меланінових пігментів дозволяє представникам цієї екологічної групи пристосуватися до екстремальних умов існування в високогір’ї при різких перепадах температури та під дією випромінення. Потужність середнього амбієнтного еквіваленту дози іонізаційного випромінення нівальних міксоміцетів зростає в залежності від збільшення висоти в чотирьох з шести досліджених локалітетах. Продемонстрована перспективність використання нівальних міксоміцетів для потреб вирішення практичних завдань екологічної безпеки.Документ Регресійні моделі переходу елементів в міксоміцетах в залежності від параметрів навколишнього середовища(2017) Кривомаз, Т.І.; Волошкіна, О.С.; Максименко, Д.В.; Жукова, О.Г.За допомогою програмного пакету Statistica проаналізовано репрезентативну вибірку що включає 52 зразки 28 видів міксоміцетів, зібраних у кардинально відмінних екотопах міських територій (м. Київ), гірських екосистем (Карпати і Альпи) та тропічних островів (Сейшели). Для з’ясування трансформації елементів міксоміцетами в навколишньому середовищі побудовано математичні моделі біоакумуляції елементів, в залежності від їх концентрації в міксоміцетах, субстратах, ґрунті та його рухомих формах, повітрі та дощовій воді. Встановлено, що на рівень Ca в досліджених зразках міксоміцетів впливають всі проаналізовані фактори. Концентрація Mn залежить від його вмісту у повітрі та рухомих формах ґрунту, Pb – в дощовій воді, ґрунті та його рухомих формах. Для As та Fe найкращими предикторами виявились субстрат та ґрунт, субстрат також відіграє вирішальну роль у зміні вмісту Al та Cd, а ґрунт вагомо впливає на концентрацію Ni в міксоміцетах. Отримані моделі дозволяють з’ясувати шляхи надходження токсичних елементів у біооб’єкти та прогнозувати довгострокові ефекти техногенного впливу на стан екологічної безпеки навколишнього середовища.Документ Моделювання забруднення навколишнього середовища металами в залежності від їх концентрації в міксоміцеті Fuligo septica(2016) Кривомаз, Т.І.; Максименко, Д.В.В результаті проведеного аналізу вмісту 14 металів в досліджених зразках, з’ясувалось, що в еталіях Fuligo septica була зареєстрована найбільша концентрація Ca, Mn, Zn, в субстратах – Ca, Mg, Mn, у ґрунті – Ca, Al, Fe, в рухомих формах ґрунту – Ca, Mn, Mg, у дощовій воді – Ca, Mg, Cu, у повітрі – Ca та Mg. При порівнянні зразків Fuligo septica з України та Франції шляхом факторного аналізу виявлено, що особливості накопичення елементів залежать від трьох факторів: 1) концентрацій Pb та Cr; 2) концентрації Mn, Bi, As; 3) від локалізації та концентрації Cd, Zn, Ni в міксоміцеті. На гіперакумулятивні властивості F. septica стосовно Zn впливають концентрації цього металу в субстраті, ґрунті та його рухомих формах. Закономірності зв’язків переходу окремих металів по ланцюгам екосистеми описуються рівнянням лінійної регресії: Cm(Mn)=10,04Csoil–47,42CSMF; Cm(Pb)=0,21Csoil–1066,7Crw; Cm(Cd)=2,67Csoil, де Cm – концентрація металу в міксоміцеті, Csub – в субстраті, Csoil – в ґрунті, CSMF – в рухомих формах ґрунту, Crw – в дощовій воді.Документ Регресійні моделі розподілу елементів в міксоміцетах в залежності від параметрів навколишнього середовища(2017) Волошкіна, О.С.; Кривомаз, Т.І.; Максименко, Д.В.Вирішення проблеми забруднення важкими металами навколишнього середовища є одним з важливих завдань екобезпеки. Живі організми відіграють ключову роль в перерозподілі металів, виступаючи як в ролі своєрідних геохімічних бар’єрів, так і в якості біоконцентраторів хімічних елементів. Зокрема міксоміцети (Myxomycetes), завдяки тісному зв’язку з ґрунтом, рослинними залишками та обмеженій території переміщення, відображають фактичний рівень локального забруднення екосистем і можуть виступати у ролі біоіндикаторів важких металів.Документ Перші знахідки міксоміцетів у лісових фітоценозах Національного природного парку “Вижницький”(2014) Дудка, І.О.; Кривомаз, Т.І.Для встановлення різноманіття грибоподібних організмів класу Myxomycetes у вересні 2013 р. було проведено мікологічне обстеження Національного природного парку «Вижницький» (Чернівецька область). У лісових фітоценозах парку вперше знайдено 19 видів міксоміцетів. Аналіз таксономічної структури їх біоти показав, що зареєстровані види − представники 13 родів, 7 родин, 5 порядків, 2 класів (Ceratiomyxomycetes і Myxomycetes) відділу Eumycetozoa. За видовим складом домінує порядок Trichiales, найбідніші порядки Ceratiomyxales і Stemonitales. айбільш поширені в лісових ценозах парку види Fuligo septica, Lycogala epidendrum та Physarum album. Несприятливі для розвитку спороношень міксоміцетів умови вегетаційного сезону 2013 р. (незвичайно високі температури повітря влітку і відсутність дощів у вересні) сприяли масовому утворенню склероціїв у деяких видів, зокрема Arcyria denudata, Lycogala epidendrum, Stemonitopsis. Щодо розподілу за екологічними групами варто відзначити, що 18 видів (94,7 %) належать до ксилофілів, які в парку розвиваються переважно на мертвій деревині бука лісового (16; 82,4 %). Тільки Didymium difforme, зібраний на гнилих опалих листках невизначеного виду дерева, є представником екологічної групи філофілів.