Управління розвитком складних систем
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/326
Переглянути
8 результатів
Результат пошуку
Документ Нечіткий стратегічний підхід до вибору найвпливовіших факторів у житловому будівництві(КНУБА, 2016) Гайна, Георгій Анатолійович; Гончаренко, Тетяна Андріївна; Єрукаєв, Андрій ВіталійовичНа сьогодні вибір міської території під житлове будівництво є складним процесом. Потрібно враховувати безліч факторів. Причому кожна конкретна територія відрізняться за впливом відповідного фактору. В одному місці рівень стану доріг задовільний, а в іншому поганий, проте є висока забезпеченість об’єктами соціальної інфраструктури. Тобто наявна неоднорідність факторів. Для вирішення цієї проблеми пропонується підхід, що об’єднує в собі два методи: SWOT-аналіз і нечіткі множини. Цей вибір обумовлений тим, що перший метод, тобто SWOT-аналіз, дозволяє побудувати певні подальші дії будівельного спрямування, що залежать від представлення впливу факторів у певній комбінації. Нечіткий метод дозволяє відійти від жорстких рамок вибору (лише так, лише ні) найвпливовіших факторів із побудованої комбінації, що є головними саме для даної території. У даній статті розглянуто етапи побудови нечіткого SWOT-аналізу для спрощення задачі врахування лише тих факторів, що мають значний вплив на дану територію, яка розглядається як претендент під майбутню житлову забудову.Документ Вибір території під багатоквартирний будинок з позиції системологічного підходу(КНУБА, 2016) Гайна, Георгій Анатолійович; Єрукаєв, Андрій Віталійович; Гончаренко, Тетяна АндріївнаВ сучасному динамічному світі управління містом є досить складною задачею, оскільки необхідно враховувати безліч об’єктів, процесів, а також зв’язки, що описують взаємодію між ними. Крім того є ще багато прихованих елементів, виявлення яких потребує значних зусиль і фінансових витрат. Також важливою є правильна організація будівництва багатоквартирних будинків, що є складовою управління містом. Особливу увагу необхідно приділити вибору території, на якій і буде побудована житлова будівля, оскільки від розташування будинку великою мірою залежить рівень комфортності проживання майбутніх мешканців. З точки зору системології розглядається складна система, що поєднує в собі всі етапи реалізації розглянутого об’єкта дослідження: розгляд вільної території, розставлення пріоритетів для факторів впливу, їх оцінка та прийняття остаточного рішення. Введено такі поняття: система, що займає найголовніше місце в усьому подальшому дослідженні, її внутрішнє представлення, а також (як один із способів розкриття щойно згаданого елементу системології) запропоновані діаграми потоків даних з усіма їх складовими елементами. Виконані дослідження дають змогу розкрити переваги розглянутої системи, яка на відміну від наявної, дозволить враховувати більшу кількість факторів, що впливають на вибір території під багатоквартирний будинок.Документ Застосування технології штучних нейронних мереж для моделювання рельєфу будівельного майданчика(КНУБА, 2017) Гончаренко, Тетяна АндріївнаРозглянуто загальне поняття штучних нейронних мереж, описано можливість їх застосування для моделювання рельєфу місцевості під об’єкт будівництва. Запропоновано модель організації нейронної мережі з використанням радіально-базисної функції для обробки просторових даних. Досліджено технологію навчання такої нейронної мережі з використанням синаптичних ваг. На основі цього аналізу запропоновано нейромережевий алгоритм для побудови цифрової моделі рельєфу будівельного майданчика та виявлено його переваги порівняно з іншими традиційними алгоритмами.Документ Аналіз та постановка задачі моделювання поверхні території під забудову(КНУБА, 2017) Гончаренко, Тетяна Андріївна; Пороховніченко, Ірина АнатоліївнаРозглянуто наявні підходи щодо вирішення питань, пов’язаних з організацією рельєфу території під забудову. Визначено групи завдань та обсяги інформації на стадіях ескізного та робочого проектування генеральних планів. Досліджено методи вертикального планування та підрахунку об’ємів земляних робіт. Проаналізовано критерії оптимальності прийняття рішень залежно від конкретної планувальної ситуації. На основі цього аналізу виявлена комплексність задачі створення проектного рельєфу та надана її декомпозиція. Запропонована власна модель процесу автоматизованого розв’язання поставленої задачі, математично сформульована задача оптимізації проектних відміток та підтверджена необхідність розробки інформаційної технології моделювання поверхні території під забудову.Документ Застосування BIM -технології для створення цифрової моделі території під забудову(КНУБА, 2018) Гончаренко, Тетяна АндріївнаІнформаційне моделювання (BIM-технологія) для просторово-розподілених об'єктів, одним з яких є територія під забудову, має коротшу історію свого застосування, ніж для просторово-локалізованих (вертикальних) об'єктів, яким є окрема будівля. Це пов'язано з тим, що для проектування будівельного майданчика задіяно багато технологічно різнорідних спеціалізацій, а наявне програмне забезпечення не дозволяє мати єдине інформаційне ядро або універсальний формат передачі даних. На сьогодні ці проблеми вирішені лише частково, але досвід застосування BIM для будівель показує, що наявні програмні та технологічні обмеження можна обійти шляхом правильної організації BIM-процесу з урахуванням всіх сучасних можливостей інформаційних систем. BIM-технологія виводить моделювання території під забудову на новий технологічний рівень, що дозволяє підвищити якість, обґрунтованість та ефективність прийняття проектних рішень. Потрібен новий підхід до організації робіт з метою підтримки процесу створення та передачі інформації у цифровому вигляді, а також її повторного багаторазового використання на різних етапах життєвого циклу будівельного майданчика.Документ Верифікація інформаційних моделей об'єктів будівництва(КНУБА, 2019) Гончаренко, Тетяна АндріївнаВизначено актуальність перегляду підходів до роботи з проектною документацією в будівельній галузі. Доведено необхідність застосування інформаційних технологій, які змінять підхід до проектування об’єктів будівництва завдяки переходу від двовимірної проектної документації до об'єктно-орієнтованої багатовимірної інформаційної моделі. Визначено пріоритетність завдання перевірки якості інформаційної моделі відповідно до нормативно-технічної документації та на відповідність вимогам замовника. Запропоновано загальний алгоритм верифікації інформаційної моделі антропогенного об'єкта. Розглянуто типологію антропогенних об'єктів. Визначено підходи до формування списків правил відповідності нормативно-технічної документації залежно від типу антропогенного об'єкта. Окремо розглянуто питання щодо формування списків правил перевірки інформаційної моделі згідно етапу життєвого циклу об’єкта будівництва.Документ Об’єктно-орієнтоване моделювання просторових об’єктів генерального планування(КНУБА, 2019) Гончаренко, Тетяна АндріївнаРозглянуто проблему створення уніфікованої моделі просторових об’єктів генерального планування на основі об’єктно-орієнтованого підходу для розміщення таких об’єктів на території під забудову. Запропоновано модель просторового об’єкта планування для вирішення питання інтеграції інформаційних компонент про властивості об’єкта згідно вимогам сучасної технології інформаційного моделювання в будівництві – ВІМ-технології. На прикладі просторового об’єкта генерального планування розроблено цифрову модель об’єкта, яка є екземпляром похідного класу «Будівля», створеного на основі стандартного базового класу CAD-середовища. Показано, що застосування об’єктно-орієнтованого моделювання дало змогу інтегрувати параметри просторового об’єкта генерального планування (геометрії, атрибутів, графічного зображення) з його поведінкою – просторовою прив’язкою до території під забудову.Документ Структурний аналіз території під забудову як складної просторово-розподіленої системи(КНУБА, 2018) Гончаренко, Тетяна АндріївнаРозглянуто основні компоненти території під забудову як просторово-розподіленої системи відкритого типу. Проведено структурний аналіз земельних ділянок існуючих об’єктів забудови, планувальних обмежень, проектних об’єктів, факторів зовнішнього оточення, функціональних та топологічних зв’язків між компонентами системи. Досліджено основні властивості виявлених структурних елементів, які впливають на вирішення задач планування та моделювання поверхні території під забудову. Окреслено необхідність формалізації просторово-розподіленої системи та її структурних елементів комплексом засобів графічних зображень – стандартизованих умовних позначень. Розроблено теоретико-множинні моделі просторових об’єктів з відповідними атрибутивними, геометричними та топологічними характеристиками. Запропоновано формалізацію факторів впливу зовнішнього середовища та правил топології між структурними елементами системи. Результати дослідження можуть бути застосовані для створення цифрових моделей просторових об’єктів та інформаційної технології моделювання поверхні території під забудову.