Конференції

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Актуальні тенденції концепції «сталого розвитку» в містобудуванні
(ОДАБА, 2021) В’язовська, А. В.
Сталий розвиток – це загальна концепція розвитку людства, що виникла у відповідь на гострий конфлікт між природним середовищем та людською діяльністю. В 1987 р. ООН було сформульовано, що «людство здатне зробити розвиток сталим – задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Сталий розвиток був визначений як всебічно збалансований розвиток, оснований на взаємодії трьох базових складових – соціальної справедливості, сталої економіки та екологічної стабільності. В 2015 р. ООН розробила новий «Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», де було встановлено 17 головних цілей, серед яких: подолання бідності, голоду і гендерної нерівності, якісна охорона здоров’я і освіта, сталий розвиток міст і спільнот, чиста вода, відновлювана енергія, збереження екосистем води і суші, боротьба зі змінами клімату та інші.
«Безбар'єрне» середовище дитячих ігрових майданчиків
(Бескиди, 2018) Шпаковська, Віра Тимофіївна
Проблема створення сприятливого, «безбар' єрного» середовища на даний момент є актуальною в усьому світі. Поняття доступності середовища передбачає рівноправну участь людей з обмеженими можливостями у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Згідно з даними Міністерства соціальної політики України кількість людей з інвалідністю на сьогодні складає близько 6% населення, тобто майже 3 млн. При цьому більше 165 тисяч з них - діти.
Вплив соціально-політичних факторів на модерністську архітектуру України 1920-30 та 1960-80 років
(Бескиди, 2017) Сингаєвська, Марія Андріївна
Друга хвиля модернізму 1960-80 років в Україні ознаменувала завершення періоду сталінізму та звернення до ідей авангарду 1920-30 років. Спадковість деяких пинципів та прийомів модернізму обгрунтована подібністю соціальних і політичних факторів на новому етапі. Доцільним постало дослідження впливу подібних соціально-політичних факторів на архітектуру обох періодів та виявлення шляхів трансформації первинних ідей авангарду в архітектурі Другої хвилі модернізму в Україні.
Вулично-шляхова інфраструктура для маломобільних груп населеня
(Бескиди, 2017) Шпаковська, Віра Тимофіївна
Повсякденне життя людей складається з постійного задоволення різних за характером потреб, що зв'язані з забезпеченням їх життєдіяльності. Але існує досить значна частина членів нашого суспільства - маломобільні групи населення, для якої ці дії стають майже неможливими. До категорії маломобільних груп населення відносяться люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, отриманні інформації, при орієнтації в просторі. До цієї групи населення відносяться інваліди, люди з тимчасовим порушенням здоров'я, люди літнього віку, які завдяки придбаним з віком захворюванням мають деякі труднощі з пересуванням, вагітні жінки, люди з дитячими колясками.
Гармонізація середовища у с. Пірново, Київської області
(Бескиди, 2019) Михіденко, Марта
Уявлення людини про красу залишається одним із основних чинників формування простору. Практичність та краса навколишнього середовища – властиве бажання людини. Тяга до естетичної потреби простежується у найвідоміших будівлях, як сучасних, так й історичних; в плануваннях кварталів; в композиційних осях міст та невеликих поселень; в містобудівних рішеннях районів. Сільське господарство – одна з першооснов життєздатності держави. Для зниження загроз продовольчої безпеки нашої країни процес розвитку агропромислового комплексу повинен бути керованим на основі рішення задачі комплексної і екологічно доцільної функціонально планувальної організації території сільських поселень. Створення принципово нової доктрини забезпечення продовольчої безпеки і повернення до багатоукладності сільської економіки робить це завдання фундаментальним для містобудування.
Донбас і Карпати : пошук векторів спільного розвитку
(Бескиди, 2018) Шебек, Надія Миколаївна; Бреус, Анна Олександрівна
Україна - це досить строката країна з відмінними природними і соціально-економічними умовами, з ментальною своєрідністю мешканців, з розмаїтими традиціями і діалектами, з несхожою архітектурою, з різними болями та проблемами, утім зі спільними для усього населення стратегічними цілями.
Композиційний аналіз рельєфу історичного міста як основа його просторового розвитку
(Бескиди, 2019) Носенко, Ганна Андріївна; Ларіонова, Мар’яна Андріївна
Якість архітектурного середовища міст України – неодмінна складова стабільного розвитку суспільства загалом і кожної людини зокрема. Внаслідок досить швидкої зміни соціальних стандартів проживання забудова міста морально старіє, що вимагає її заміни або реконструкції. Місто являє собою конгломерат природних, екологічних, соціальних, технічних та естетичних чинників. Комплекс естетичних характеристик просторових систем позначається терміном «архітектурно-художній образ».
Містобудівний потенціал водойм та прилеглих до них територій
(Бескиди, 2017) Шебек, Надія Миколаївна; Драгомирова, Галина Андріївна
Акваторії та прибережні території морів, лиманів, річок, струмків і озер завжди приваблювали людей, оскільки допомагали задовольнити їх найважливіші матеріальні і духовні потреби. У минулі часи штучні та природні резервуари води виконували оборонну та сторожову функції - захищали поселення від нападників та ускладнювали втечу особливо небезпечних в'язнів.
Передумови територіально-просторової організації інноваційної інфраструктури
(Бескиди, 2019) Шебек, Надія Миколаївна; Дзиба, Вероніка Олександрівна
Принципи організації інноваційної інфраструктури, як і технологія функціонування її окремих компонентів широко досліджуються економістами. Особливості архітектурно-планувальної організації окремих складових інноваційної інфраструктури розглядалися у наукових працях архітекторів [7, 8]. Орієнтири містобудівного розвитку інноваційних об’єктів виробничих територій – технопарків, індустріальних парків, виробничих територій технополісів, окреслено в Державних будівельних нормах
Популяризація виробничих територій у сільських населених пунктах
(КНУБА, 2023) Лепешко, А. А.; Сєдак, Олександр Ігорович
Питання вимирання сільських населених пунктів, не тільки в Україні але й в Європейських країнах, давно вже не нове. Хоч і проводиться стимуляція розвитку на державному рівні, шляхом створення різних програм, щодо розвитку сільських населених пунктів, отриманий результат залишається не таким як часто очікується. Основними причинами вимирання сіл можна назвати: - демографічна ситуація (де кількість померлих відносно новонароджених у великих селах більше майже в 2 рази, у малих біля 8 раз); - трудова міграція (де більше половини сільського населення працює за межами своїх поселень); - низький рівень заробітної плати працівників, зайнятих у сільському господарстві; - висока частка некваліфікованих або низькокваліфікованих працівників; - високий рівень неформальної зайнятості (майже половина населення)
Проблеми архітектурно-планувальної організації просторів для соціокультурної взаємодії мешканців в центральних зонах малих міст
(ОДАБА, 2021) Шебек, Н. М.; Домотенко, Б. А.
В історичних містах центральні зони характеризуються наявністю адміністративних, культурно-просвітницьких, сакральних споруд, ринкових площ. В малих історичних містах зі збереженим історичним центром або його фрагментом доцільно відновлювати традиційні зони спілкування мешканців шляхом реконструкції відповідних частин міста.
Проблеми формування образу сучасного міста
(ОДАБА, 2021) Сєдак, О. І.
Місто подібне твору архітектури, але є гігантською просторовою конструкцією, що сприймається лише протягом тривалого часу. Тому його проектування - є просторовим мистецтвом, що залучає часову складову. Осмислення цілісної композиції міста, що має світоглядний характер, віддзеркалене у різних періоди його історії. Місто сприймається безліччю людей, що різняться соціальною позицією й характером, є продуктом їх існування і діяльності, постійно змінюючих його структуру за власним розумінням. Існуючи певний час стабільною в загальних обрисах, ця структура постійно змінюється у деталях, а її розвиток і форма піддаються контролю лише частково. У визначенні образу міста ніколи не існує остаточного результату - тільки безупинна послідовність станів. Тому не дивно, що мистецтво формування міст – особливе й відособлене від архітектури, літератури чи музики. Воно може багато чому навчитися у цих мистецтв, але не може наслідувати їм. Формування композиції міста як більш стійкої до містобудівного розвитку складової відбувається значно повільніше аніж утворення багатогранного і мінливого у часі поняття "образ міста", який сприймається у взаємодії із функціональними і соціальними складовими під впливом світогляду певної епохи.
Підйомники для маломобільних груп населення або альтернатива пандусам
(Бескиди, 2019) Шпаковська, Віра Тимофіївна
Згідно Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, яка була ратифікована у 2009 році і в якій говориться про те, що держави-учасники повинні надати особам з інвалідністю можливість вести належний спосіб життя та забезпечити доступ нарівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв`язку, а також до об`єктів та послуг, Україна зобов`язалась забезпечити та заохочувати повну реалізацію всіх прав осіб з інвалідністю без будь якої дискримінації за ознаками інвалідності.
Сучасні прийоми ревіталізації історичних вулиць поселень
(Бескиди, 2019) Шебек, Надія Миколаївна; Карапетян, Анна Акопівна
Використовуючи сучасні прийоми ревіталізації, можна не тільки зберегти історичну цінність міста, а й вдихнути нове життя в історичні вулички. Нове функціональне наповнення збільшує їх привабливість для сучасного населення.
Сучасні шляхи розвитку ландшафтної архітектури
(ОДАБА, 2021) Гордієнко, О. О.; Сєдак, О. І.
В наш час ландшафтна архітектура стала одним з провідних видів архітектурної діяльності, направлена на створення гармонійного і цілісного образного оточення людини. Виникла нова філософія сучасної ландшафтної архітектури: перехід від візуальних переваг до функціональних й екологічних, утворення стійких, ресурсозберігаючих підходів з організації життєвого простору. У пошуках сучасної практики ландшафтної архітектури відбувається взаємодія людини з навколишнім природним (міським чи приміським) середовищем. Її завдання - організація простору у відповідності з функціональними, екологічними та естетичними вимогами, формування позитивних емоцій у людини - давно вийшли за межі суто садово-паркового мистецтва і більше не обмежуються озелененням, під яким певний час розумілося "заповнення" насадженнями просторів, вільних від забудови. Виникли тенденції в області ландшафтної архітектури, спрямовані на об'єднання природних і технологічних процесів у створенні "живих екосистем", спроможних не протистояти один одному. На поч. XXІ ст. ситуація в ландшафтній архітектурі змінилася ще більш докорінно: садово-паркове мистецтво отримало іншу екологічну спрямованість, маючи більш глобальні принципи й завдання у планетарних масштабах й, у першу чергу, з відновленням біосфери.
Теоретичні засади практики управління сталим розвитком територій
(Бескиди, 2018) Устінова, Ірина Ігорівна
Важливу роль у формуванні умов сталого розвитку, досягнення яких після конференцій ООН із навколишнього середовища (Стокгольм, 1972; Ріо- де-Жанейро, 1992, 2012; Йоганнесбург, 2002) набуло ознак головного орієнтиру гуманітарної діяльності міжнародного співтовариства, відіграє містобудування й просторове планування. В законодавстві України містобудування розглядається як діяльність по формуванню та підтримці повноцінного життєвого середовища людини, що забезпечує сталий, соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток населених місць і прилеглих територій, охорону природи та раціональне природокористування
Щільнісно залежні механізми саморегульованого розвитку регіонів
(Бескиди, 2019) Устінова, Ірина Ігорівна
За розрахунками канадських вчених у 1986 році людство перейшло межу збалансованого розвитку і перевищило біологічну ємність планети, що отримало назву «антропогенного відбитку» [1, с. 288]. Екосистема Землі, згідно із концепцією біосфери В. Вернадського, є динамічно-врівноваженою системою, тому означене може відбуватися лише в обмежений проміжок часу [2]. Питання сталого розвитку актуально й для України, яка (за нашими розрахунками) у 1986 році теж перейшла межу збалансованого розвитку (виміри демографічної ємності – 50,81 млн. осіб, чисельність населення – 50,99 млн. осіб) та з 1993 року зазнає депопуляцію [3]. Найбільш ранню історію про те, як люди примножилися настільки, що «не вміщала їх та земля», розповідає Біблія: «І не вміщала їх та земля, щоб їм жити разом, ... і сказав Авраам Лоту: ...Не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то я піду ліворуч»
Інклюзивне середовище в закладах освіти
(ОДАБА, 2021) Шпаковська, В. Т.
Маючи рівні права на розвиток, освіту, участь у житті суспільствадіти з обмеженими фізичними можливостями нерідко позбавлені цих можливостей у реальному житті. Одним з основних завдань, що стоїть перед державою та суспільством, є створення для таких дітей умов у підготовці до повноцінного життя та адаптації у суспільстві. У прийнятому в 2017 році Законі «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб с особливими освітніми потребами до освітніх послуг» визначено основні вимоги до організації та забезпечення інклюзивного навчання.
Історико-культурна спадщина Чорнобильської зони відчуження як основа для формування туристичних маршрутів
(Бескиди, 2019) Шебек, Надія Миколаївна; Марценюк, Поліна Віталіївна
Чорнобильська зона відчуження (ЧЗВ) – унікальна територія з безліччю цікавих пам’яток культури та архітектури. Створення мережі туристичних маршрутів повинна привернути до неї увагу та зробити відпочинок туристів у ній більш безпечним та цікавим. Регіон ЧЗВ розташований на півночі України, на Київському Поліссі в Іванківському районі Київської області, при впаданні річки Прип'яті до Київського водосховища і при впаданні в Прип'ять р. Уж [1]. До складу ЧЗВ входять два міста – Чорнобиль та Прип’ять, а також Чорнобильська атомна електростанція.