Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
18 результатів
Результат пошуку
Документ Енергоощадна переробка гальванічних шламів феритизаційним методом(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Ємчура Б.; Кочетов, Г. М.; Васильєв О.; Самченко, Д. М.Розглянуто перспективу підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств шляхом реалізації ресурсозберігаючої технології переробки токсичних відходів – гальванічних шламів – методом феритизації. Експериментально підтверджено переваги застосування електромагнітного імпульсного методу активації процесу феритизації в порівнянні з традиційним термічним. Рекомендується використання електромагнітних імпульсних розрядів з амплітудою магнітної індукції 0,298 Тл та частотою імпульсів від 0,5 до 10 Гц для проведення активації процесу. Такий спосіб активації забезпечує високий ступінь вилучення іонів важких металів – 99,97% та повторне використання очищеної води на виробництві. Встановлені закономірності феритизаційного вилучення важких металів в діапазоні значень реакційної швидкості аерації суміші 0,225 ÷ 0,075 м3 /год при різних способах активації. Досліджено фізичні властивості та структуру осадів феритизації. Екологічно безпечні феритизаційні осади характеризуються високим ступенем ущільнення на центрифузі (більш ніж 90%) та кристалічною структурою з максимальним вмістом феритних фаз з магнітними властивостями. Метод електромагнітної імпульсної активації має також і незаперечні енергетичні переваги в порівнянні з традиційним високотемпературним: затрати електроенергії знижуються більш ніж на 60%. Крім того, зменшення швидкості аерації до 0,075 м3 /год дає можливість додатково здешевити запропоновану технологію. Іммобілізація важких металів у екологічно безпечні феритні осади дає можливість подальшої утилізації відходів в товарних продуктах. Запропонований процес переробки гальванічних відходів удосконаленим методом феритизації запобігає забрудненню навколишнього середовища, забезпечує ефективне і раціональне використання води, сировини та енергії в системі гальванічного виробництва.Документ Дослідження вилуговування важких металів із продуктів феритизаційної переробки гальванічних шламів(КНУБА, 2021) Самченко, Дмитро Миколайович; Потапенко, Леонід Іванович; Кочетов, Геннадій Михайлович; Ковальчук, Олександр Юрійович; Васильєв, Олексій; Нечипор, Оксана МихайлівнаРозглядається перспектива підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств в результаті реалізації ресурсозберігаючої технології переробки гальванічних шламів. Проведено експериментальне дослідження стійкості осадів феритизаційної переробки гальванічних шламів і відпрацьованих технологічних розчинів. В результаті динамічного вилуговування іонів важких металів визначено іммобілізаційні властивості осадів, які отримані при різних технологічних параметрах процесу феритизації. Показано, що рівень іммобілізації важких металів у феритних осадах має суттєво вищі значення в порівнянні з осадами традиційної нейтралізації стічних вод. Встановлено, що осад, який отриманий при наступних ключових параметрах реакційної суміші для проведення процесу феритизації: сумарній концентрації іонів важких металів 10,41 г/дм3; співвідношенні концентрацій іонів феруму до сумарної концентрації інших важких металів 4/1 та величині рН 10,5, характеризується найвищим ступенем іммобілізації важких металів в осаді 99,96% мас. Використовуючи результати повного факторного експерименту, отримано рівняння регресії залежностей вилуговування іонів важких металів (феруму, нікелю, міді та цинку) із феритних осадів від співвідношення концентрацій іонів феруму до сумарної концентрації інших важких металів та величини рН реакційної суміші. Проведена оцінка адекватності коефіцієнтів рівнянь регресії за критеріями Стьюдента та Фішера, які з надійністю 95% відповідають експериментальним результатам дослідження. Запропонований алгоритм розрахунку надає можливість підвищення ефективності та автоматизації феритизаційного процесу. Використання результатів дослідження дозволить реалізувати надійну утилізацію феритизованих гальванічних відходів шляхом їх введення в шихту для отримання лужних цементів спеціального призначення.Документ Важкі метали як забруднювачі водної системи р. Інгулець(КНУБА, 2014) Удод, В. М.; Вільдман, І. Л.Розглядаються важкі метали як забруднювачі в аспекті застосування нових комплексних екологічних методів контролю стану гідроекосистем. Показано, що штучне надходження їх у водні системи негативно впливає на ряд внутрішньоводойменних процесів. З’ясована їх деструкційна властивість по відношеню до гідроекосистем.Документ Удосконалення технологічної схеми очищення зворотних вод авіапідприємств(КНУБА, 2013) Маджд, С. М.Розроблені водоохоронні заходи для підвищення екологічної безпеки підприємств з експлуатації та ремонту авіаційної техніки. Здійснена оцінка ефективності роботи очисних споруд об'єктів цивільної авіації. Удосконалена технологічна схема очистки стічних вод авіатранспортних підприємств. Разработаны водоохранные мероприятия для повышения экологической безопасности предприятий из эксплуатации и ремонта авиационной техники. Осуществлена оценка эффективности работы очистных сооружений объектов гражданской авиации. Усовершенствованная технологическая схема очистки сточных вод авиатранспортных предприятий. The worked out bank-protection measures are for the increase of ecological safety of enterprises from exploitation and repair of aerotechics. Realizable estimation of efficiency of work of sewage treatment plants of objects of civil aviation. Improved flowsheet of cleaning of effluents of air enterprises.Документ Сорбційне видалення іонів Cu(ІІ) сосновою тирсою, модифікованою тіокарбамідом і параформом(КНУБА, 2017) Хохотова, О. П.; Лиштва, П. В.Отримано лігноцелюлозний сорбент шляхом обробки деревної тирси розчином суміші тіокарбаміду і параформу. Досліджено залежність сорбції Cu(II) від часу контакту при різних температурах, побудовано ізотерми сорбції. Встановлені величини граничної питомої ємності для немодифікованої тирси 7,5 мг/г; для модифікованої – 19,3 мг/г. Процес сорбції найкраще описується кінетичним рівнянням псевдо-першого порядку і рівнянням ізотерми Ленгмюра. Досліджено вплив дво- і тризарядних катіонів-сторонніх електролітів на сорбцію важких металів з водних розчинів. Падіння питомої сорбції у присутності солей кальцію на модифікованому сорбенті у 3 рази менше, порівняно з вихідною сировиною. Присутність трьохвалентного заліза значно пригнічує сорбцію міді на обох зразках сорбентів аж до повного її припинення.Документ Вилучення Cu(II) композиційним цеоліт-гуміновим сорбентом у присутності сторонніх катіонів(КНУБА, 2017) Хохотова, О. П.; Бутченко, Л. І.; Присікайло, О. І.Отримано композиційний сорбент на основі цеоліту і гумінових кислот та досліджено його сорбційні властивості по відношенню до Cu(ІІ) при вилученні з монокомпонентних модельних розчинів та в присутності Na+, Ca2+, Fe3+ як сторонніх катіонів. Питома сорбція Cu(ІІ) композиційним сорбентом становила 12,4 мг/г, що на 68% вище, ніж для вихідного необробленого цеоліту. Присутність солей натрію практично не впливала на величину залишкової концентрації міді. В присутності солей кальцію і заліза сорбція міді помітно погіршувалася. В усіх випадках використання композиційного сорбенту дозволяло досягнути нижчих залишкових концентрацій міді, порівняно з немодифікованим цеолітом.Документ Ландшафтна, екологічна та геоекологічного районування картосхеми Рогатинського Опілля(ІТГІП, 2013) Радловська, К. О.За даними польового опробування ґрунтового покриву та атомно-адсорбційних аналізів проб ґрунтів на вміст важких металів Hg, As, Pb, Cu, Zn, Co, Ni, Сr складені бази даних та поелементні техногеохімічні карти, а їх сумісний аналіз з ландшафтною картою став основою для побудови екологічної та геоекологічного районування картосхем.Документ Визначення сорбціїної здатност іоніту при вилученні іонів міді з води(КНУБА, 2017) Гомеля, М. Д.; Іванов, В. П.; Камаєв, В. С.; Марущак, Ю. А.Приведено результати досліджень по впливу іонів жорсткості на обмінну ємність слабокислотного катіоніту DOWEX-MAK-3 на прикладі іонів міді з розчинів у дистильованій та водопровідній воді. Встановлено залежність ємності іоніту по іонах міді від концентрації розчинів і від співвідношення концентрації іонів міді та іонів жорсткості. Визначено залежність рН середовища та лужності води, пропущеної через іоніт, від форми, об'єму іоніту та витрати води. Показана ефективна десорбція іонів міді в кислому середовищі.Документ Спосіб очистки стічних вод від іонів міді з використанням водорозчинного поліелектроліту та фероціаніду калію(КНУБА, 2017) Гомеля, М. Д.; Терещенко, О. М.; Мельниченко, Є. В.Наведено результати досліджень щодо визначення оптимальних умов застосування методу комплексоутворення / ультрафільтрації для очищення стічних вод від важкого металу міді з використанням фероціаніду калію і водорозчинного поліелектроліту. Експериментально доведено ефективність даного методу. Показано, що використання фероціаніду калію для модифікації полікатіоніта збільшує ступінь вилучення йонів міді.Документ Ефективність застосування катіоніту КУ-2-8 при вилученні іонів міді з води в присутності іонів жорсткості(КНУБА, 2016) Малін, В. П.; Гомеля, М. Д.; Галімова, В. М.Показано, що в статичних умовах при концентрації міді від 1 до 30 мг/дм3 вилучення міді проходить неефективно як з дистильованої так і з водопровідної води. Підвищення ефективності вилучення іонів міді досягнуто в динамічних умовах. Десорбція іонів міді розчинами соляної кислоти в статичних умовах була низькою. В динамічних умовах досягнуто практично повної десорбції іонів міді розчинами соляної кислоти.