Наукові статті

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 40
  • Документ
    Оцінка виробничого ризику для працівників по відновленню міської інфраструктури
    (2021-09-15) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.; Жукова, О. Г.
    Авторами представлено методологію системного підходу до визначення професійного ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка дозволяє враховувати забруднення атмосферного повітря хімічними елементами та пилом. Системна математична модель ґрунтується на підході, що передбачає виконання двох основних операцій: формування множини альтернатив факторів впливу та порівняння і вибір варіантів впливу на значення виробничого ризику.
  • Документ
    Виробничий ризик для безпеки працюючих на відкритому повітрі від температурних умов навколишнього середовища
    (ПНТУ, 2021-08-08) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.
    Представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якіс ного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцін ки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежнос ті між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за бе резень 2020року. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров’я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 року представлено на прикладі окремих автомобільних шля хопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5мкм і виробничого ризику в за лежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повіт ря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднюва ча може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника Результати роботи ста нуть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров’я працюючих в умовах поступового підвищення те мпературних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках.
  • Документ
    Система менеджменту екологічної безпеки – як одна із складових енергетичної ефективності
    (Юстон, 2020) Гунченко, Оксана Миколаївна; Волошкіна, Олена Семенівна; Кравченко, Марина Василівна; Корінний, Володимир Ілліч
    У статті обґрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю – як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення сутності екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обґрунтовані основні практичні принципи її забезпечення, а також показані перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки при звичайному стані навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід’ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обґрунтовані конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведені базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які опираються на цикл Шухарда-Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015
  • Документ
    Вплив підвищення температури та забруднення атмосферного повітря міського середовища внаслідок кліматичних змін на здоров’я працівників соціальної інфраструктури
    (ВПДАБА, 2020-11) Ковальова, А. В; Клімова, І. В.; Кравченко, М. В.
    Розглядається одне з ключових питань безпеки людей, які працюють просто неба – підвищення забруднення атмосферного повітря в умовах глобальних кліматичних змін. На основі аналізу моніторингових даних стаціонарних постів спостережень в м. Київі за станом атмосферного повітря показано позитивну динаміку за основними компонентами – забруднювачами атмосферного повітря протягом останніх років та їх тісний кореляційний зв’язок із температурними умовами. Розрахунок неканцерогенного ризику на здоров’я працівників показав значний рівень, що потребує для виробничих умов динамічного контролю та вирішення питання про заходи управління ризиком. Ризик-орієнтовний підхід дозволяє провести ідентифікацію не лише наявності речовини та її концентрації, а також ймовірністі і ступеня її впливу на людину за даної експозиції. Мета статті – аналіз впливу підвищення температури та забруднення атмосферного повітря міського середовища внаслідок кліматичних змін на здоров’я працівників із метою розроблення заходів зі зниження викидів забруднювачів в атмосферу та захисту працівників, які перебувають протягом робочого дня на відкритому просторі. Досягти прийнятного рівня ризику для працівників у зонах максимального його значення можливо шляхом упровадження відповідних заходів, які обов’язково повинні передбачати та включати, окрім організації виробництва, вибір оптимального режиму праці і відпочинку, також індивідуальний захист, а саме: спеціальний одяг або одяг із натуральних тканин, засоби захисту органів дихання, голови, очей, шкіри, дотримання правильного питного режиму, лікувально-профілактичного харчування, залучення до роботи працівників із віковими обмеженнями, проведення постійного моніторингу погодних умов, і, у разі їх погіршення, негайного вживання відповідних заходів для поліпшення умов праці.
  • Документ
    The conceptual framework of sustainable development and the role of environmental and technogenic safety in achieving it
    (2020) Kravchenko, M; Hunchenko, O; Voloshkina, O; Korduba, I; Stefanovych, P
    The article deals with the issues related to the environmental aspects of the development of economic production performance and their impact on the sustainability of production development. Reaching a certain level of technogenic safety and the ability to influence it through a number of organizational and technical measures are the factors for improving environmental safety. The formation of the optimal direction and value of the «vector of sustainable development» (VSD) which includes the «security vector» (SV) that currently may be limited by the economic development and stability indicators, the requirements of environmental legislation and the quality of the ecological fund, the labour legislation, the level of the technological effectiveness and the environmental compatibility of production, the quality of labour potential, the health and well-being standards, the social aspects of development and protectability, the level of understanding of personal safety and personal responsibility for the safety of others were justified. The directions of risk formation and technological and environmental safety reduction for the construction industry, among which the main ones are those that are being formed at the level of the global world economic and political processes, the state, the construction industry itself, the local communities, the external organizations and contractors and a specific construction organization were outlined.
  • Документ
    Визначення ризику для здоров’я населення внаслідок підвищення забруднення атмосферного повітря в м. Києві
    (2020) Волошкіна, Олена Семенівна; Анпілова, Євгенія Сергіївна; Клімова, Ірина Володимирівна
    Зростання чисельності автомобільного транспорту (як легкового, вантажного та ін.) у великих містах України обумовлює підвищений рівень забруднення атмосферного повітря, що на фоні глобальних кліматичних змін суттєво впливає на здоров’я населення. В даній статті, на прикладі м. Києва зроблено аналіз основних шляхів формування емісій забруднення від викидів автомобільного транспорту. Запропоновано математичні моделі та методики розрахунку забруднень, включаючи вторинні фотохімічні перетворення при сталих метеоумовах атмосфери. Показано, що в місцях великого скупчення автомобілів (шляхопроводи, великі перехрестя), де поширені пробки та затори, або де він рухається з невеликою швидкістю, концентрація вторинного забруднення перевищує гранично допустиму референтну дозу за основними забруднювачами. Приведені розрахунки неканцерогенного ризику для здоров’я населення від концентрацій вторинного забруднення формальдегідом від автомобільного транспорту біля основних шляхопроводів, які були розраховані за отриманими максимальними місячними концентраціями. Розрахункові дані перевищення концентрацій формальдегідом знаходяться в межах 2,5 - 5,0 ГДК. Значення канцерогенного ризику для здоров'я населення від формальдегідного забруднення в літні місяці при температурі 20 – 30 С° становить 5 - 10-4. Отримані значення ризику для здоров’я населення складають середнє значення рівнів, шо за умов впливу на все населення потребує необхідного динамічного контролю і поглибленого вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів на населення. В дослідженні показано зростання значень екологічного ризику в залежності від підвищення температурних умов атмосферного повітря. Зроблено висновок щодо впливу забруднення атмосферного повітря від автотранспортних викидів на випадіння кислотних опадів на території міста та області. Приведені дослідження доводять необхідність дієвих заходів щодо підвищення екологічності транспортних засобів та зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення міста.
  • Документ
    Розробка процедури керування ризиками небезпек та можливостей при виконанні робіт на висоті у будівельній галузі
    (ПДБА, 2020-11-19) Гунченко, Оксана Миколаївна
    Тези містять основні положення щодо озробки процедури керування ризиками небезпек та можливостей при виконанні робіт на висоті у будівельній галузі.
  • Документ
    Кодекс корпоративної етики як регулятор соціальних відносин у сфері праці
    (Гельветика, 2020) Петренко, Д. В.
    Кодекси корпоративної етики як важливий елемент управлінського механізму пов’язані з трудовими відносинами. Як свідчить аналіз норм корпоративних кодексів, деякі з них порушують трудові права працівників. Норми етичних кодексів, що погіршують становище працівників порівняно з законодавством, є недійсними. Для запобігання конфлікту норм корпоративної етики і норм права потрібні ретельна підготовка кодексу з боку роботодавця, його попередня правнича експертиза та залучення до обговорення трудового колективу.
  • Документ
    Дослідження методів оцінки показників виробничого ризику для вдосконалення системи управління охороною праці (СУОП)
    (ПГАСА, 2015-01) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Вишневський, Д. О.; Савченко, І. В.
    На основі аналізу існуючих методів обґрунтовано необхідність вдосконалення показників виробничого ризику як за наслідками впливу шкідливих та небезпечних чинників на людський організм, так і з урахуванням номенклатури, ступеня зношення обладнання, а також психофізіологічних можливостей працівників.
  • Документ
    Зелені конструкції у концепції сталого розвитку сучасних міст
    (ГВУЗ "Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры", 2017) Ткаченко, Т. М.; Мілейковський, В. О.
    Мета. Визначення ролі зелених конструкцій у концепції сталого розвитку сучасних міст. Методика. На підставі аналізу літературних джерел, вітчизняного та закордонного досвіду впровадження зелених конструкцій, а також авторського досвіду проектування, створення й експлуатації зелених покрівель та експериментальних досліджень їхніх елементів створено схеми ролі зеленого будівництва та зелених конструкцій при сталому розвитку сучасних населених пунктів. При цьому визначені основні напрямки наукових досліджень зелених конструкцій для підвищення ефективності їхнього використання. Результати. У даній роботі «зеленими конструкціями» названі архітектурно-будівельні елементи, поєднані з живими рослинами: покрівельне озеленення, фасадні зелені блоки, вертикальне озеленення, екопарковки, зелені схили. Зелені конструкції вписуються в сучасну концепцію сталого розвитку завдяки можливості ефективного використання в зеленому будівництві сучасних населених пунктів. Ці конструкції є одним з напрямків вирішення ключових завдань зеленого будівництва: поліпшення стану навколишнього середовища, енергоефективність, турбота про майбутні покоління. При використанні зелених конструкцій потрібно керуватися принципом від часткового до загального, тобто окрема будівля – зелена вулиця – зелений район – зелене місто. Зелені конструкції підвищують енергоефективність будівель. Перш за все, вони створюють додаткову теплоізоляцію. Тому їх варто використовувати в місцях найбільших тепловтрат у будинках: покрівлі, північні фасади будівель. Розроблена схема ролі зеленого будівництва у концепції сучасних міст та територій, на підставі якої визначено місце зелених конструкцій у забезпечені сталого розвитку міст. Виконуються дослідження теплотехнічних процесів у зеленій покрівлі, у результаті яких буде розроблено рекомендації щодо оптимізації розміщення озеленених частин конструкцій та управління циркуляцією повітря на зелених покрівлях. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає у визначенні місця і ролі зелених конструкцій в зеленому будівництві сучасних населених пунктів у рамках концепції сталого розвитку. Практична значимість. Практичне значення роботи полягає в розробці методів та вирішенні задач щодо використання зелених конструкцій для поліпшення екологічної ситуації, енергоефективності та безпеки життєдіяльності людини.