Вип. 28

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/354

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Дослідження поведінки малих груп на когнітивних картах довіри
    (КНУБА, 2016) Лазарева, Марина Вікторівна
    Довіра є одним з ключових параметрів успішності проектів організаційного розвитку. Високий рівень довіри дає можливість зосередити зусилля працівників організації на досягненні цілей проектів. У статті розглянуто проект організаційного розвитку, в якому трійка зацікавлених сторін – команда проекту, вище керівництво і персонал розглядалися в якості малих соціальних груп. Протягом життєвого циклу проекту досліджено динаміку формування довіри в команді проекту та між трійкою зацікавлених сторін. На основі результатів експертного оцінювання працівників організації визначено рівень довіри та розроблено когнітивні карти довіри. За допомогою когнітивних моделей проаналізовано поведінку малих груп та вжито заходи щодо зміцнення довіри в організації, що в результаті сприяло успіху проекту. Отже, створення когнітивних карт довіри в малій групі та між малими групами є актуальним науковим завданням і дозволяє збільшити ефективність та результативність проектів.
  • Документ
    Концепція планування інформаційних ресурсів проектно-орієнтованого підприємства
    (КНУБА, 2016) Єгорченкова, НаталіяЮріївна; Оберемок, Наталія Василівна; Хлевна, Юлія Леонидівна
    Виходячи з практики реалізації інформаційних ресурсів в проектно-орієнтованих підприємствах, слід зазначити, що управління проектною та операційною діяльностями вважається успішним і якісно організованим, якщо в процесі формування інформаційних ресурсів були витримані рамки часу, витрат і якості. Саме для цього необхідно чітко реалізувати процедури планування інформаційного ресурсу. Для ефективного планування інформаційного ресурсу були визначені: структура інформаційного ресурсу, кому інформаційний ресурс найбільш необхідний; хто може надати інформаційний ресурс; хто отримає інформаційний ресурс; терміни отримання інформаційного ресурсу. На основі цих компонентів була побудована схема планування інформаційних ресурсів. За допомогою такої схеми наочно показано план обробки інформаційних запитів на проектно-орієнтованому підприємстві, що дасть змогу планувати своєчасне отримання необхідних інформаційних ресурсів, а також контролювати відповідальних за надання такої інформації співробітників.
  • Документ
    Емоційний інтелект керівника проекту
    (КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Русан, Надія Ігорівна
    Завдання, які стоять перед керівниками, припускають вміння здійснювати активний пошук необхідної для прийняття рішень інформації; розпізнавати емоційні стани співрозмовника, адекватно інтерпретувати зміст отриманих відомостей з урахуванням їх характеру, ступеня повноти і достовірності, наявність «прихованого змісту», спроб маніпуляції і т. д. Керівник проекту повинен бути в змозі так взаємодіяти зі своїми партнерами, підлеглими, щоб досягати намічених цілей, отримати необхідний ефект (зміна поведінки, думок, відносин і т. д.). Таким чином, здібності керівника розпізнавати та інтерпретувати емоції, що виникають в процесі діяльності, використовувати їх для розв'язання управлінських завдань визначають специфіку проблемного поля нашого дослідження. Можливість підвищення ефективності управлінської діяльності проектного менеджера через розвиток емоційного інтелекту відкриває нові перспективи інноваційного розвитку ділового співтовариства в цілому.
  • Документ
    Cистема контракту на управління будівництвом в контексті інтегрованого виконання проектів
    (КНУБА, 2016) Бугров, Олександр Валентинович; Бугрова, Олена Олександрівна
    Розглянуто сприятливі можливості щодо запровадження методу інтегрованого виконання проектів (IPD) шляхом адаптації його новітніх, інноваційних принципів до інших систем організації проектування і будівництва об’єктів, зокрема, системи контракту на управління будівництвом (CMAR). В статті дискутується питання щодо кількості таких принципово відмінних систем і наводяться аргументи на користь трактування «6+1». Доведено, що IPD, на відміну від решти систем організації проектування і будівництва, є не засобом співпраці бізнесових суперників в рамках контрактних відносин, а механізмом інтеграції інтересів зацікавлених сторін навколо місії проекту, а також об’єднання інформації, компетенцій, знань і досвіду учасників проекту з метою максимального покращення його результатів. На основі дослідження розкрито роль цього методу в загальній еволюції відповідних систем і запропоновано доцільний шлях його впровадження в Україні.
  • Документ
    Метод формування портфеля проектів зниження втрат електроенергії в електричних мережах з урахуванням рівня спостережності
    (КНУБА, 2016) Ачкасов, Ігор Анатолійович
    Розглянуто метод формування портфеля проектів зниження втрат електроенергії у електричних мережах з урахуванням рівня спостережності. Визначені концептуальна модель та принципи формування портфеля проектів зменшення втрат в електричних мережах на базі визначеної стратегії та інвестицій у портфель проектів зменшення втрат електроенергії. Автором використано стандарти портфельного управління ISO 21504 та PMI. Запропонована модель гармонізації портфеля проектів зниження втрат електроенергії у мережах дає можливість максимізувати цінність (додану вартість) впровадження портфеля проектів за рахунок зменшення втрат електричної енергії. Метод управління портфелем використовує як якісні, так і кількісні показники. Гармонізований портфель проектів визначається на основі незалежних та залежних змінних, які визначаються стратегією розвитку компанії. Раціональний рівень цінності системи визначається після впровадження портфеля проектів за рахунок зменшення втрат у електромережі.
  • Документ
    Методика проектування системи менеджменту якості освіти у ВНЗ на основі логіко-структурного підходу
    (КНУБА, 2016) Цюцюра, Микола Ігорович; Цюцюра, Світлана Володимирівна; Криворучко, Олена Володимирівна; Цюцюра, Галина Олександрівна
    Для успіху ВНЗ розробка і реалізація проекту створення системи менеджменту якості має суттєве значення та має бути виконана на рівні, який забезпечує технологічність процесу, можливість вдосконалення розробки, реалізації подальшого менеджменту ІТ-проекту і, за можливості, поширення отриманих результатів. Задовольнити ці вимогам можна, використовуючи для розробки ІТ-проекту створення логіко-структурного аналізу системи менеджменту якості. Концептуальною ідеєю даної роботи є створення та застосування дивергентної методології для розширення меж використання знань суміжними областями і використання цих знань у розвитку систем управління проектами, програмами і портфелями проектів у ВНЗ.