Перегляд Автор "Бушуєв, Сергій Дмитрович"

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Впровадження моделей і методів нечіткої математики у процеси оброблення документів з технічного регулювання у будівництві
(КНУБА, 2019) Ісаєнко, Дмитро Валерійович; Бушуєв, Сергій Дмитрович
Основну увагу приділено розробці алгоритму виявлення невизначеності, що спричинена наявністю надлишкової інформації в документації, згідно з якою здійснюється технічне регулювання будівельної галузі України. Особливо актуальним є виявлення конфліктів параметрів і правил, які пов’язані з реформуванням законодавства в частині, що стосується технічного регулювання галузі. Автоматичне виявлення невизначеності суттєво спрощує розробку проектної документації та проведення експертних оцінок на стадіях будівництва і експлуатації унікальних об’єктів. Проте реалізація подібних алгоритмів надає змогу суттєво покращити роботу інших організаційно- технічних систем за рахунок підвищення швидкості і надійності роботи підсистеми документообігу в умовах трансформацій. Наукова новизна результатів дослідження полягає у впровадженні моделей нечіткої математики в процеси оброблення текстової інформації. Результати роботи показано на прикладі визначення параметра технічного регулювання за наявності надлишкової інформації.
Впровадження трансформаційних бізнес-змін в управління проектами розвитку змісту освіти за методологією MSP
(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Криворучко, Олена Володимирівна; Цюцюра, Микола Ігорович; Цюцюра, Галина Олександрівна
Розглянуто питання управління успішними проектами за методологією MSP при управлінні програмами в галузі освіти, а саме, визначення специфіки та атрибутів критичних факторів успіху за індивідуальними властивостями програм та застосування цих критеріїв як частини розробки стратегії управління якістю ІТ проектів.
Емоційний інтелект керівника проекту
(КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Русан, Надія Ігорівна
Завдання, які стоять перед керівниками, припускають вміння здійснювати активний пошук необхідної для прийняття рішень інформації; розпізнавати емоційні стани співрозмовника, адекватно інтерпретувати зміст отриманих відомостей з урахуванням їх характеру, ступеня повноти і достовірності, наявність «прихованого змісту», спроб маніпуляції і т. д. Керівник проекту повинен бути в змозі так взаємодіяти зі своїми партнерами, підлеглими, щоб досягати намічених цілей, отримати необхідний ефект (зміна поведінки, думок, відносин і т. д.). Таким чином, здібності керівника розпізнавати та інтерпретувати емоції, що виникають в процесі діяльності, використовувати їх для розв'язання управлінських завдань визначають специфіку проблемного поля нашого дослідження. Можливість підвищення ефективності управлінської діяльності проектного менеджера через розвиток емоційного інтелекту відкриває нові перспективи інноваційного розвитку ділового співтовариства в цілому.
Застосування моделі «Нова Башта Р2M» в управлінні проектами розвитку освіти
(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Криворучко, Олена Володимирівна; Цюцюра, Микола Ігорович
Висвітлюються питання впровадження ідей японського стандарту Р2M шляхом застосування моделі «Нова Башта Р2M» у процесі управління програмами і проектами в галузі освіти, а саме, в управлінні проектами розвитку освіти, ґрунтуючись на ціннісному підході.
Зміна парадигм в управлінні інфрастуктурними проектами і програмами
(КНУБА, 2019) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Козир, Борис Юрійович
Розглянуто моделі та проактивний метод зміни парадигм управління інфраструктурними проектами та програмами. Проведений аналіз наявних підходів до управління інфраструктурними проектами довів відсутність моделей та методів, що змінюють сутність процесів управління залежно від стану проекту та проходження тієї чи іншої точки біфуркації. Кібернетична парадигма управління інфраструктурними проектами базується на формуванні управляючих дій на основі завдання поточного та планованого стану. Поточний стан проекту формується на основі інформації зворотного зв’язку. Аналізуються модель життєвого циклу інфраструктурного проекту та парадигми управління з урахуванням рушійних сил і опорів, ризиків і можливостей. Визначені вісім типових точок біфуркації інфраструктурних проектів, в яких концентруються проблеми та виклики, ризики та можливості. На основі цих параметрів побудована векторна модель точки біфуркації. Запропонована модель життєвого циклу інфраструктурного проекту дає змогу формувати стратегії проактивного управління проектами з розумінням природи наступної точки біфуркації та невирішених проблем попередніх точок.
Концепція онтологій у моделюванні системи управління міською логістичною інфраструктурою
(КНУБА, 2019) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Чуб, Ольга Ігорівна
Управління логістичною інфраструктурою великого міста передбачає постановку і формалізацію завдань управління і контролю за розвитком сукупності об’єктів, що утворюють логістичну інфраструктуру, а також створення та впровадження відповідного прикладного інформаційного забезпечення. Розглянуто складові системи управління міською логістичною інфраструктурою і розроблено її множину взаємопов’язаних моделей предметних областей управління на основі онтологічного підходу як базис інструментальних засобів перетворення інформації, яка є критичною для підвищення ефективності системи управління. Створення системи подібних моделей допоможе адаптувати досліджувані інформаційні потоки до зміни зовнішніх та внутрішніх умов, а також інтегрувати різнорідні предметні галузі в рамках спільного розв’язання стратегічних задач управління міською логістичною структурою.
Модель бенчмаркінгу на основі генетичних механізмів в управлінні проектами
(КНУБА, 2018) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Бушуєва, Наталія Сергіївна; Чернова, Людмила Сергіївна
Застосування знань, накопичених у фундаментальних механізмах живої природи, є глобальним трендом розвитку проектного управління. Цей тренд потребує додаткових досліджень щодо розвитку наявних методологій, систем знань, генетичних механізмів управління проектами та програмами. Конвергенція (наближення) систем знань різних галузей та бенчмаркінг є механізмами які переносять знання та кращу практику між предметними сферами. Запропоновано класифікацію механізмів конвергенції для подальшого перенесення знань –бенчмаркінгу між різними галузями. Сформульовані чотири принципи побудови та розвитку методологій управління проектами на основі перенесення знань та кращої практики. Це принципи необхідного різноманіття (Ешбі), когерентності методологій, конвергенції, інтеграції й гармонізації, націленості на результат та продукт. Наведено базові визначення застосування генетичних моделей у створенні методологій управління проектами. Запропоновано модель застосування генетичних механізмів матричної моделі знань (мРНК), моделей та методів управління проектами. Модель бенчмаркінгу генетичних механізмів і інформації в управлінні проектами визначені у вигляді послідовності кроків оброблення матричної РНК. Такими кроками, які описані у інтерпретації методологій управління проектами, є: ініціація, транскрипція, процесінг і транспорт, трансляція, сплайсінг, модифікація, формування продукту та термінація. Розглянутий підхід має суттєвий вплив на формування компетентності проектних менеджерів з урахуванням створення та провадження принципово нових знань і механізмів управління.
Наукометричні бази: характеристика, можливості і завдання
(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Білощицький, Андрій Олександрович; Гогунський, Віктор Дмитрович
Розглянуто особливості застосування міжнародних наукометричних баз даних. Визначено тенденції розвитку наукометричних баз.
Розвиток креативного потенціалу колективу як фактор впливу на ефективну роботу підприємства
(КНУБА, 2017) Войтушенко, Анастасія Андріївна; Бушуєв, Сергій Дмитрович
Розвиток креативного потенціалу колективу вимагає аналізу поняття “креативність” та “креативний потенціал”, а також моделі розвитку персоналу. Розглянуто методи розвитку та формування творчого потенціалу колективу, а також критерії оцінки креативного продукту та їх комплексний опис з урахуванням теорії формування вимог до продуктів. Обґрунтовано критерії, які визначають особливості креативного продукту та його характеристики. Значна увага зосереджена на аналізі наявної моделі оцінки рівня розвитку персоналу, яка буде включати мотивацію та розвиток креативного потенціалу персоналу. Показано, як впливає розвиток персоналу на ефективну роботу підприємства та переваги, недоліки використання P-CMM моделі.
Системна інтеграція підходів в управлінні будівельними проектами
(КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бойко, Олексій Олександрович
Перехід до проектно-керованих організацій – глобальна тенденція розвитку світової спільноти, обумовлена тим, що технічна та технологічна складність нової продукції різко зростає, життєві цикли скорочуються, а очікувана цінність має зберігатися. Дана тенденція формує суперечливі вимоги і критерії оцінки проектів щодо створення нових продуктів та сервісів. У таких умовах особливої актуальності набувають інноваційні механізми управління проектами та програмами, які базуються на конвергенції знань та системної їх інтеграції. В статті розглянуто та досліджено метод системної інтеграції підходів в управлінні будівельними проектами. В результаті дослідження запропоновано модель системної інтеграції підходів, що реалізується за допомогою синергії стандартів Agile, Kanban, P2M, Kaizen, PMBoK, шляхом інтеграції окремих їх процесів чи групи процесів у відповідну фазу життєвого циклу проекту. Системна інтеграція підходів дозволяє застосовувати необхідні стандарти і методики управління проектами, чи окремі їх процеси, для регулювання множини процесів відповідної фази чи підфази об’єкта будівництва в межах його життєвого циклу, враховуючи її технологічні особливості, специфіку робочого середовища, ступеня невизначеності, рівня критичності змін та особливостей взаємодій між іншими фазами.
Стратегічний аудит інфрастуктурних проектів та програм
(КНУБА, 2019) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Козирь, Борис Юрійович; Запривода, Аліна Анатоліївна
Як об'єкт дослідження розглядаються моделі, методи та процеси проведення стратегічного аудиту інфраструктурних проектів та програм. Проблеми складних інфраструктурних проектів та програм, які виконуються в умовах невизначеності, пов’язані з уточненням та змінами стратегії під впливом критичних зовнішніх та внутрішніх впливів. Визначено взаємозв'язок понять "стратегія розвитку організації" і "стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм". Обґрунтовано підходи до аудиторської оцінки здатності реагування системи управління інфраструктурними проектами на фактори невизначеності, зміни зовнішнього середовища і ступеня адекватності організаційно-економічних елементів системи управління, що забезпечують досягнення стратегічних цілей. Представлено алгоритм проведення стратегічного аудиту на моделі технологічної зрілості організації (IPMAOCB). Наведено приклади форм самооцінки по стратегічних аспектах впровадження інфраструктурних проектів та програм. Показано приклад форми самооцінки менеджера проекту та його команди за поведінковими компетенціями у ході досягнення стратегічних цілей. Наведено приклад аудиторської оцінки щодо стратегії впровадження проекту КОНФАЙМЕНТ Чорнобильської АЕС. У висновках підкреслено важливість застосування інструментів стратегічного аудиту в процесі впровадження інфраструктурних проектів та програм.
Управління проектами в умовах «поведінкової економіки»
(КНУБА, 2018) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Ярошенко, Руслан Федорович
Розвиток систем управління проектами, програмами та портфелями проектів залежить від оточення. Суттєві зміни оточення від «раціональної економіки» до «поведінкової економіки» потребують додаткових досліджень щодо ефективності застосування наявних методологій, систем знань та компетентності проектних менеджерів. Фундамент змін оточення лежить у зміні парадигми прийняття рішень в управлінні з раціональної до ірраціональної парадигми. Досліджено сучасні підходи до формування «поведінкової економіки», її специфіки з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проектами та аномалій, які впливають на ці процеси. Наведено змістовну модель діагностики застосування моделей та методів управління проектами у «поведінковій економіці». Досліджено паттерни поведінки проектних менеджерів при створенні продукту проекту та управлінні проектами. Такі паттерни дозволили авторам визначити вузькі місця у застосуванні сучасних методологій управління проектами в умовах «поведінкової економіки».
Формування потоку цінності володіння в Канбан при реалізації проектів розробки програмного забезпечення
(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бойко, Олексій Олександрович
Розглянуто підхід щодо формування потоку цінності володіння в Канбан при реалізації проектів розробки програмного забезпечення. Запропоновано модель мінімальної корисної функціональності з метою застосування методології Канбан для створення інформаційно-комунікаційних систем.
Формування інноваційних методів та моделей управління проектами на основі конвергенції
(КНУБА, 2015) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Дорош, Марія Сергіївна
Розроблена модель конвергенції параметрів систем дозволяє виділити три рівня створення нових підходів до управління проектами на основі методів аналогій, та визначає етап конвергенції параметрів систем, як попередній до етапу інтеграції та гармонізації. Виділено складові рушійної сили інноваційного мислення, які, в сукупності, переміщують елементи системи у бік конвергенції або дивергенції. В результаті утворюється нова система, до якої, після етапу інтеграції та гармонізації, можна застосовувати перенесені методології. Також запропоновано визначення міри подібності систем, які підтверджують доцільність та можливість практичного використання одержаних моделей. Визначені підходи сприятимуть розвитку інноваційних методів та моделей при прийнятті проектних рішень в умовах постійних змін зовнішнього та внутрішнього середовища.
Інноваційне мислення при формуванні нових методологій управління проектами
(КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Дорош, Марія Сергіївна; Шакун, Наталія Валеріївна
Швидкий розвиток управління проектами як науки та застосування її в багатьох предметних галузях, що мають свою специфіку, сформувало у світовій практиці великий спектр знань та методологій, більшість з яких містять унікальні моделі, методи та механізми управління. Запропоновані в статті механізми конвергенції систем забезпечують можливість створення нових методів та моделей управління проектами з врахуванням різних підходів до самих методів конвергенції. Визначені хронологічні етапи формування методологій управління проектами у порівнянні з основними етапами розвитку систем управління в різних прикладних галузях. Також визначено необхідні складові інноваційного мислення керівника проекту, які забезпечують як розвиток галузі, так і суспільства в цілому. Результати дослідження можуть використовуватися при виборі та створенні нових методологій для прийняття унікальних проектних рішень.