Управління розвитком складних систем

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/326

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 27
  • Документ
    Структура та розмір лагу інвестицій в проекти та програми будівельної галузі
    (КНУБА, 2010) Антипенко, Є. Ю.; Доненко, В. І.; Поколенко, В. О.; Чуприна, Ю. А.; Приходько, Д. О.
    Розроблено класифікацію лагу капітальних вкладень, яка відображує його використання на кожному етапі інвестиційного проекту. Показано, що урахування лагів в оцінці ефективності інвестиційних проектів потрібно на кожному з етапів життєвого циклу виробничих фондів.
  • Документ
    Формування сучасних моделей організаційних структур для адаптації будівельного виробництва до євростандартів
    (КНУБА, 2011) Тугай, О. А.; Чуприна, Ю. А.; Сліпенчук, О. В.
    Визначено передумови запровадження та проекти ОСУ будівельних фірм, що побудовані на засадах інжинірингу та девелопменту і адаптовані до євровимог.
  • Документ
    Анализ чувствительности проекта к факторам риска
    (КНУБА, 2011) Тарасюк, С. Э.
    Рассмотрен формальный подход к определению критического пути выполнения проекта на основании сложности проводимых работ, определяемой синтаксически, а также проведена попытка формальной оценки чувствительности проекта к возникновению факторов риска для работ по критическому пути.
  • Документ
    Модель декомпозиції інформаційної дії
    (КНУБА, 2013) Єгорченков, О. В.; Єгорченкова, Н. Ю.; Лисицін, О. Б.
    Створена модель декомпозиції інформаційної дії через визначення впливу інструментів візуалізації інформації та поточної ситуації в проекті через знання суб’єктів управління на хід реалізації проектів. Ця модель базується на математичному апараті теорії несилової взаємодії та дозволяє формально підійти до оцінки впливу форм візуалізації інформації на розвиток проекту та отримання запланованих результатів.
  • Документ
    Взаимодействие функциональных систем компании в рамках гомеостатической системы управления проектами
    (КНУБА, 2014) Оберемок, Иван Иванович; Оберемок, Наталья Васильевна
    Представлена корпоративная система управления проектами как комплекс взаимодействующих независимых функциональных систем управления. Предложен гомеостатический подход для построения систем управления проектами компании, как механизм эффективного взаимодействия функциональных систем. Рассмотрены типы взаимодействия между элементами управления в рамках гомеостатической системы управления проектами.
  • Документ
    Концептуальна модель формування ментального простору
    (КНУБА, 2015) Веренич, Олена Володимирівна
    Розглянуто елементи ментального простору. На основі цього запропоновано концептуальну модель формування ментального простору. Досліджено чинники, які впливають на його формування. Виокремлені основні інформаційні одиниці. Досліджено та запропоновано використання мемів для опису інформаційних одиниць, якими оперують ментальні простори. Окреслено напрями подальших наукових досліджень щодо оцінки кількості, якості та структури мемів, які формують ментальний простір.
  • Документ
    Формалізована модель ментального простору проектного менеджера /команди проекту
    (КНУБА, 2015) Веренич, Олена Володимирівна
    Реалізація проекту чи програми здійснюється у ментальному просторі, який включає в себе декілька ментальних просторів: проекту чи програми, зацікавлених сторін, проектного менеджера/команди проекту, рухомого контексту. Кожен простір впливає на ефективність впровадження проекту чи програми. Для результативного впровадження проектів і програм та збільшення активів знань необхідно провести дослідження всіх зазначених просторів. Використання математичного апарату є засобом для дослідження відповідних просторів, взаємозв’язків всередині просторів та поза їх межами. Такі засоби дозволяють об’єднати змістовне представлення щодо об’єктів дослідження, зафіксувати їх логічну структуру та притаманними їм засобами дослідити логічні властивості просторів. У статті розглянуто та досліджено ментальний простір проектного менеджера/команди проекту. На основі цього запропоновано підхід щодо формалізації цього простору з використанням математичної теорії множин. Виокремлено основні множини: знань, практики та умінь, які містять ментальний простір. Досліджено потужність цих множин, визначено, які операції над множинами можна проводити. Запропоновано функцію перетворення елементів однієї множини у елементи іншої множини.
  • Документ
    Узгодження конфігурацій систем-продуктів та їх проектів
    (КНУБА, 2016) Сидорчук, Олександр Васильович; Ратушний, Роман Тадейович; Щербаченко, Олександр Миколайович; Сіваковська, Олена Миколаївна
    Наявні стандарти з управління конфігурацією та управління конфігурацією проектів покликані забезпечити успішну реалізацію проектів, однак не передбачають управлінського процесу узгодження цих конфігурацій. У роботі викладено науково-методичні основи цього процесу. З’ясовано, що узгодження конфігурацій систем-продуктів та їх проектів відбувається стосовно чотирьох процесів – управління конфігурацією систем-продуктів, становлення конфігурації систем-продуктів, управління конфігурацією проектів та формування конфігурації проектно-технологічних структур, які забезпечують становлення конфігурації систем-продуктів. Графічна інтерпретація процесу узгодження конфігурацій дала змогу означити та концептуально розкрити основні складові (операції) процесу узгодження. Зокрема, з’ясовано, що модель процесу формування конфігурації проекту підпорядковується моделі процесу становлення конфігурації системи-продукту. Це досягається завдяки таких складових: 1) узгодження проектно-технологічних робіт (дій); 2) узгодження ресурсного забезпечення проектів; 3) коригування моделей конфігурації систем-продуктів; 4) коригування моделей конфігурації проектно-технологічних структур. Розкритий процес обґрунтування конфігурації проектно-технологічних структур враховує наявність багатоваріантної їх будови і уможливлює пошук ефективного варіанта. Розроблені науково-методичні основи процесу узгодження конфігурацій систем-продуктів та їх проектів дають змогу продовжити дослідження цього процесу у напрямі створення відповідних управлінських моделей та методів розв’язання задач.
  • Документ
    Структура проектного управління програмами академічної мобільності
    (КНУБА, 2016) Беліченко, Маргарита Анатоліївна; Кубявка, Любов Богданівна
    В роботі розглянуто питання структуризації проектного управління програмами академічної мобільності. Було досліджено проекти програми академічної мобільності. Виділено особливості цих проектів і показано їх вплив на хід і результати виконання. Намічено шляхи побудови систем проектного управління академічною мобільністю, які можуть бути ефективними в умовах України.
  • Документ
    Анализ состояния охраны труда предприятия как основа инициации проектов охраны труда
    (КНУБА, 2016) Москалюк, Андрей Юрьевич
    Безопасность технологических процессов предприятий машиностроения обеспечивается оценкой степени и характера отрицательного влияния опасных и вредных производственных факторов на здоровье работающих. Существенное расширение перечня, подлежащих учету факторов производства, производственной среды и рабочих мест порождает проблему анализа уровня охраны труда на предприятии. При этом анализ состояния уровня охраны труда на предприятии рассматривается в качестве неотъемлемой части ежедневных забот по управлению основной деятельностью предприятия. Отсутствие методики оценки по новым критериям вредности производства не позволяет воспользоваться всеми преимуществами новых, разработанных на основе европейских документов по обеспечению охраны труда и промышленной безопасности. Задачу анализа потребности в проекте охраны труда предлагается решать путем применения комплексной оценки уровня охраны труда на предприятии с помощью разработанной системы нечеткого логического вывода по алгоритму Мамдани. Разработанная методика анализа состояния охраны труда на предприятии позволяет оценивать текущий уровень охраны труда для определения потребности в разработке соответствующего проекта. Это позволяет в полной мере контролировать условия труда на предприятии и предоставляет возможность повысить обоснованность и своевременность принимаемых проектных решений.