Узгодження конфігурацій систем-продуктів та їх проектів

Abstract

Наявні стандарти з управління конфігурацією та управління конфігурацією проектів покликані забезпечити успішну реалізацію проектів, однак не передбачають управлінського процесу узгодження цих конфігурацій. У роботі викладено науково-методичні основи цього процесу. З’ясовано, що узгодження конфігурацій систем-продуктів та їх проектів відбувається стосовно чотирьох процесів – управління конфігурацією систем-продуктів, становлення конфігурації систем-продуктів, управління конфігурацією проектів та формування конфігурації проектно-технологічних структур, які забезпечують становлення конфігурації систем-продуктів. Графічна інтерпретація процесу узгодження конфігурацій дала змогу означити та концептуально розкрити основні складові (операції) процесу узгодження. Зокрема, з’ясовано, що модель процесу формування конфігурації проекту підпорядковується моделі процесу становлення конфігурації системи-продукту. Це досягається завдяки таких складових: 1) узгодження проектно-технологічних робіт (дій); 2) узгодження ресурсного забезпечення проектів; 3) коригування моделей конфігурації систем-продуктів; 4) коригування моделей конфігурації проектно-технологічних структур. Розкритий процес обґрунтування конфігурації проектно-технологічних структур враховує наявність багатоваріантної їх будови і уможливлює пошук ефективного варіанта. Розроблені науково-методичні основи процесу узгодження конфігурацій систем-продуктів та їх проектів дають змогу продовжити дослідження цього процесу у напрямі створення відповідних управлінських моделей та методів розв’язання задач.