Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13
  • Документ
    Деякі аспекти визначення рівня освітленості криволінійних поверхонь від точкових джерел
    (КНУБА, 2019) Копасова, Ганна; Скочко, Володимир; Кожедуб, Сергій
    Як правило, для визначення рівня освітленості поверхонь від точкових джерел користуються досить простою закономірністю (законом обернених квадратів) та шаблонними правилами побудови падаючих променів. Дана закономірність найбільш застосовна для ділянок поверхні, що представляють собою фрагменти площин (або близькі до площин). При цьому, при проектуванні дизайну внутрішнього або зовнішнього середовища дуже часто зустрічаються предмети та об’єкти, поверхні яких є криволінійними. Водночас із цим, одним із основних завдань дизайнерів та архітекторів є забезпечення достатнього рівня освітленості предметів інтер’єрів та екстер’єрів для забезпечення достовірності сприйняття їх форм та кольорових рішень, а також для досягнення необхідного рівня зорового комфорту. Врешті решт, у зв’язку з високою складністю та різноманіттям просторових форм, фахівцям доводиться використовувати для розрахунків, пов’язаних із визначенням або перевіркою рівня освітленості, програмні засоби комп’ютерного моделювання. В той же час інструментальні засоби, що передбачають ручні розрахунки стають все менш актуальними. В процесі програмної реалізації математичних методів та алгоритмів визначення рівня освітленості, стає важливим виключення ймовірності допущення розрахункових помилок, пов’язаних із нездатністю програмного забезпечення до логічного мислення та аналізу перешкод на шляху поширення світлових променів. Зокрема, коли мова йде про аналіз характеру освітленості поверхні від точкового джерела (яким можна умовно вважати майже будь-який освітлювальних прилад, що рівномірно розсіює світло і розміри якого набагато менші у порівнянні з габаритами оточуючих предметів), виявляється, що використання закону обернених квадратів не дозволяє ідентифікувати зони самозатінення при його програмній реалізації у класичній формі без накладання додаткових обмежень. Такі обмеження проявляються у застосуванні ряду логічних операторів та шаблонних алгоритмів виявлення ділянок падіння власної тіні. Для уникнення необхідності розробки відповідних алгоритмів у даному дослідженні пропонується модифікувати форму запису закону обернених квадратів, увівши до нього додаткові математичні функції. Ці функції дозволятимуть автоматично відслідковувати локальний характер зміни кута нахилу дотичних до досліджуваних точок освітлюваних поверхонь. Відповідна модифікація дасть змогу полегшити процес програмної реалізації процесу відтворення розподілу освітленості по криволінійній поверхні.
  • Документ
    Деякі аспекти визначення рівня освітленості криволінійних поверхонь від точкових джерел
    (КНУБА, 2019) Копасова, Ганна; Скочко, Володимир; Кожедуб, Сергій
    Як правило, для визначення рівня освітленості поверхонь від точкових джерел користуються досить простою закономірністю (законом обернених квадратів) та шаблонними правилами побудови падаючих променів. Дана закономірність найбільш застосовна для ділянок поверхні, що представляють собою фрагменти площин (або близькі до площин). При цьому, при проектуванні дизайну внутрішнього або зовнішнього середовища дуже часто зустрічаються предмети та об’єкти, поверхні яких є криволінійними. Водночас із цим, одним із основних завдань дизайнерів та архітекторів є забезпечення достатнього рівня освітленості предметів інтер’єрів та екстер’єрів для забезпечення достовірності сприйняття їх форм та кольорових рішень, а також для досягнення необхідного рівня зорового комфорту. Врешті решт, у зв’язку з високою складністю та різноманіттям просторових форм, фахівцям доводиться використовувати для розрахунків, пов’язаних із визначенням або перевіркою рівня освітленості, програмні засоби комп’ютерного моделювання. В той же час інструментальні засоби, що передбачають ручні розрахунки стають все менш актуальними. В процесі програмної реалізації математичних методів та алгоритмів визначення рівня освітленості, стає важливим виключення ймовірності допущення розрахункових помилок, пов’язаних із нездатністю програмного забезпечення до логічного мислення та аналізу перешкод на шляху поширення світлових променів. Зокрема, коли мова йде про аналіз характеру освітленості поверхні від точкового джерела(яким можна умовно вважати майже будь-який освітлювальних прилад, що рівномірно розсіює світло і розміри якого набагато менші у порівнянні з габаритами оточуючих предметів), виявляється, що використання закону обернених квадратів не дозволяє ідентифікувати зони самозатінення при його програмній реалізації у класичній формі без накладання додаткових обмежень. Такі обмеження проявляються у застосуванні ряду логічних операторів та шаблонних алгоритмів виявлення ділянок падіння власної тіні. Для уникнення необхідності розробки відповідних алгоритмів у даному дослідженні пропонується модифікувати форму запису закону обернених квадратів, увівши до нього додаткові математичні функції. Ці функції дозволятимуть автоматично відслідковувати локальний характер зміни кута нахилу дотичних до досліджуваних точок освітлюваних поверхонь. Відповідна модифікація дасть змогу полегшити процес програмної реалізації процесу відтворення розподілу освітленості по криволінійній поверхні.
  • Документ
    Міжнародна науково-практична конференція "Графічні технології моделювання об’єктів, процесів та явищ"
    (КНУБА, 2020) Плоский, ВІталій Олексійович; Ботвіновська, Світлана Іванівна; Ісмаілова, Н. П.
    Представлена інформація про міжнародну науково-практичну конференцію «Графічні технології моделювання об’єктів, процесів та явищ» на базі Військової академії (м. Одеса) The work presents information about the international scientific and practical conference “Graphic technologies of modeling objects, processes and phenomena”. An international conference organized jointly by the Ministry of Education and Science of Ukraine, the Military Ministry of Ukraine, the Ukrainian Association of Applied Geometry, the Military Academy and the Kiev National University of Construction and Architecture was held on the basis of the Academy in Odessa on April 23 - 24, 2020. Scientific and pedagogical workers, associates, postgraduate students, cadets and students of higher educational institutions, volunteers, representatives of enterprises and public organizations were invited to the conference. The aim of the conference is to maximize the use of geometric modeling methods in the field of applied sciences, namely, in the creation and modernization of weapons and military equipment; in mechanical engineering; shipbuilding; aviation industry; design and architecture; Computer technologies, etc. It was noted that geometric and computer modeling techniques and techniques significantly improved the efficiency of creating and using original geometric models. Holding such conferences in the future is an integral part of the maintenance and development of applied science. The participants of the conference noted that the solution of the problems can be achieved only if the efforts of the military community and various civil society institutions, higher education institutions and research institutions that solve the problems of the future development of science in the State are united.
  • Документ
    Підвищення точності алгоритму політочкових перетворень
    (КНУБА, 2020) Сидоренко, Ю. В.; Залевська, О. В.
    Методи деформаційного моделювання дозволяють відображати процеси деформації з об’єктами без певного виду функціонального опису завдяки визначенню параметрів динамічної деформації. Деформація застосовується до простору, в якому знаходиться об’єкт, і це викликає адекватну зміну форми об’єкта. Представником даного класу моделей є полікоординатні методи, а саме, політочкові перетворення. Ефективність процесу перетворення суттєво залежить від точності роботи алгоритму зі знаходження координат точок деформованого об’єкта та від обраної функції мінімізації. Апарат політочкових перетворень дозволяє проводити деформаційні зміни цільового об’єкта. Процес деформації можливо розділити на задану кількість підпроцесів, на виході з яких буде представлено перетворений геометричний об’єкт, тому даний функціонал стає незамінним, наприклад, при швидкій генерації заданої кількості унікальних геометричних об’єктів. Використання політочкових перетворень разом з представленим функціоналом робить процес створення тривимірних сцен ефективним та швидким. Питання покращення ефективності процесу створення тривимірних об’єктів, є досить актуальним і потребує нових варіантів вирішення. Основним недоліком політочкових перетворень є точність знаходження точок об’єкта у кінцевому базисі. На практиці, виникають такі ситуації, коли контур деформованого об’єкта є неоднорідним, та в деяких точках прообразу спостерігаються різка різниця в координатах точок в порівнянні з іншими точками прообразу. Дану проблему було розв’язано за рахунок модифікації алгоритму розрахунку точок прообразу. Представлений функціонал дозволяє підвищити ефективність проведення досліджень політочкових перетворень за допомогою збереження проміжних результатів. В свою чергу, дослідники зможуть наочно ознайомитися з самим процесом деформації.
  • Документ
    Інноваційні технології у моделюванні розрахункових схем самонапруженої залізобетонної арки
    (KNUCA, 2020) Крутибіч, O.; Семко, O.; Гасенко, А.
    Одним із архітектурно конструктивних рішень швидкомонтованих будівель є стінова конструктивна схема. Несучими елементами будівлі в цьому випадку є стінові та покрівельні залізобетонні панелі (Рис. 1). Для покриття залізобетонних збірних швидкомонтованих будівель [1] використовуються залізобетонні трикутні арки із сталевою затяжкою. Ці конструкції можна віднести до самонапружених, так як під час укрупнювальної збірки в її елементах виникають внутрішні зусилля від власної ваги. Таким чином, можливо врахувати в конструктивних експлуатаційних розмірах панелі деформації розпору від власної ваги. Така покрівельна панель складається з двох залізобетонних ребристих комплексних напівпанелей, об'єднаних у трикутну арку за допомогою сталевих затяжок. Панель має закладні деталі для обпирання на стінові панелі, кріплення затяжок, утворення гребеневого вузла, а також для об'єднання панелей між собою з метою утворення єдиного жорсткого диску покриття. Транспортується панель у вигляді комплекту із двох напівпанелей з розмірами в плані 2980×9560 мм та чотирьох елементів затяжок.
  • Документ
    Застосування теорії графів для удосконалення та візуалізації алгоритму пошуку найкоротшого шляху в математичній моделі відео ігри
    (КНУБА, 2020) Ванін, В. В.; Залевська, О. В.; Яблонський, П. М.
    Проектирования сложных систем, изучение их свойств и управления ими требуют разработки математической модели. Исследование характеристик системы с помощью математических моделей часто является единственным способом изучения сложных систем и решения важнейших практических задач. Применение теории графов для построения математической модели обусловлено возможностью описания ними широкого класса объектов и процессов. Это дает возможность автоматизации поиска оптимального маршрута, досягаемости цели, сетевого планирования. Одной из сфер такого применения является видеоигры, которые требуют разработки интерфейса, визуализации действий пользователей и персонажей, разработки алгоритма и просчет действий подвижных персонажей в процессе игры. Часто применяются игры в жанре Roguelike, особенностями которых является случайное создание уровней, пошаговый игровой процесс, плиточная (тайлова) или ASCII-графика. В работе предложено обобщение алгоритма поиска кратчайшего пути алгоритма А* при динамической конечной цели с помощью метода прохода всех вершин взвешенного неориентированного графа, а также реализация этого алгоритма для визуализации.
  • Документ
    Деякі актуальні задачі сучасного комп’ютерного геометричного моделювання технічних об’єктів
    (КНУБА, 2020) Ванін, В. В.; Вірченко, Г. А.; Яблонський, П. М.; Незенко, А. Й.
    У статті окреслено деякі актуальні питання сучасного комп’ютерного геометричного моделювання технічних об’єктів. Запропонований підхід спирається на здобутки школи прикладної геометрії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та їх упровадження в різноманітні галузі промисловості, зокрема, авіаційну та сільськогосподарське машинобудування. Подані ідеї слугують перспективним напрямком проведення подальших наукових досліджень та удосконалення автоматизованого формоутворення технічної продукції.
  • Документ
    Геометричне моделювання об'єктів на основі перетворення прямих ліній
    (КНУБА, 2019) Ботвіновська, С. І.; Золотова, А. В.; Васько, С. М.
    У роботі представлено теоретичні основи активного перетворення координат. Пропонується його використання для моделювання дискретних каркасів різноманітних криволінійних поверхонь дизайн- об’єктів засобами комп’ютерної графіки. Такий підхід дозволить не лише враховувати задані вихідні умови, а й отримувати поверхні з заданими геометричними особливостями та естетичними властивостями, і суттєво розширить бібліотеку дискретно-предствлених поверхонь. Розглядається питання використання активного перетворення координат, в основі якого лежать перетворення прямих ліній. Це пов ’язано з тим, що на дискретних каркасах поверхонь просторові обводи, які можна провести через n заданих вузлів, визначаються плоскими обводами, а саме їх проекціями. Тому, у роботі досліджується активне перетворення координат для об’єктів на площині. В активному перетворенні координат чисельні значення координат вузлів поверхні прообразу можуть бути деякими функціями від чисельних значень координат вузлів поверхні образу у тих саме або в інших одиницях вимірювання. Безліч координатних систем, які пов’язуються з модельованими об’єктами дозволить отримувати дуже широке коло ліній та поверхонь, на які можуть перетворюватись відповідно прямі або площини. Рекомендується за основну координатну систему активного перетворення призначати ПДСК, оскільки саме вона є найбільш вживаною у прикладній геометрії, і для неї детально розроблено апарат аналітичної геометрії. Це дозволить не лише описувати геометричні образи, а й досліджувати їх властивості у подальшому
  • Документ
    Технологія комп’ютерного моделювання об’єктів дизайну за лініями обрису поверхонь обертання
    (КНУБА, 2017) Суліменко, С. Ю.; Сазонов, К. О.; Анпілогова, В. О.; Левіна, Ж. Г.
    В роботі розглядаються питання інформаційного та геометричного забезпечення етапів моделювання криволінійних поверхонь на перспективних зображеннях. Обґрунтовано вибір графічних пакетів.
  • Документ
    Інтегроване 3D моделювання ландшафту при підготовці майбутніх архітекторів
    (КНУБА, 2017) Бірілло, І. В.; Костюченко, О. А.
    У статті розглядаються питання комп’ютерного моделювання ландшафту при підготовці майбутніх архітекторів у САПР Allplan, що допоможе майбутнім архітекторам підвищити ефективність проектування, стати конкурентоспроможними фахівцями.