Енергоефективність в будівництві та архітектурі
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/142
Переглянути
9 результатів
Результат пошуку
Документ Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків(КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, АртемОсновою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3 /людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3 /людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.Документ Перспективні конструкції водогрійних котлів великої потужності для систем централізованого теплопостачання.(КНУБА, 2019) Гламаздін, Павло; Гламаздін, Дмитро; Шварценбергер, РудольфСтаття присвячена актуальної те- мі – підвищенню енергоефективності потужних опалювальних котелень і станцій теплопоста- чання систем централізованого теплопостачан- ня міст України, зокрема заміні відпрацював- ших свій експлуатаційний термін і фізично зношених водогрійних котлів великої потужно- сті. Реально в потужних опалювальних котель- них систем централізованого теплопостачання міст України використовуються водогрійні котли двох серії – ПТВМ та КВГМ. Обидва типа котлів сьогодні не задовольняють потреб ринку – вимог нормативних документів з еко- логії та з енергоефективності. В пострадянсь- ких країнах Прибалтики та Східної Європи накопичений великий досвід з модернізації цих котлів з метою підвищити їх екологічні та теп- лотехнічні показники. Зокрема за рахунок замі- ни пальників на більш сучасні, зменшення їх кількість для котлів серії ПТВМ, улаштування газощільних екранних поверхонь в топках кот- лів, заміни обмурування на легке з волокнистих матеріалів, глибокої автоматизації роботи кот- лів та оснащення частотними регуляторами тягодуттєвих машин.Однак при необхідності збільшувати по- тужності великих опалювальних котелень ви- користовувати котли типів ПТВМ та КВГМ вже недоречно. В наведеному в статті огляді технічної літератури проаналізовано великий обсяг інформації з результатами досліджень щодо оптимізації конструкції потужних паро- вих котлів, зокрема з оптимізації компонування пальників в топках. Аналіз цієї інформації по- казав, що її можна використовувати і для прое- ктування водогрійних котлів великої потужнос- ті (від 30 МВт до 200 МВт).На основі аналізу інформації вибрані напрямки оптимізації конструкцій водогрійних котлів великої потужності розташування пальників в своді або в поду топок, використання газощіль- них екранних поверхонь, частина з яких вико- нується двосвітними, використання якомога меншої кількості модульованих пальників Low NOx великої потужності, глибока автоматиза- ція роботи котлів і котельні взагалі. В статті наведений приклад концептуальної конструкції водогрійного котла потужністю 120 МВт з використанням названих вище принци- пів у порівнянні з водогрійним котлом такої же потужності, що являє собою модернізований варіант котла ПТВМ-100 потужністю 116 МВт. Порівняння показує, що пропонуємо концептуальна конструкція водогрійного котла має май- же в 2,5 рази меншу металоємність, майже в 2 рази менше за висотою, має набагато гнучкіше та широке регулювання, що веде до меншої вартості самого котла та відповідно вартості монтажних робіт.Документ Methods Analysis for assessing the effectiveness of the air exchange organization(КНУБА, 2018) Dovgalyuk, V.; Sitnicka, A.; Tereschuk, M.This article provides the review of scientific literature on the estimation of ventilation systems efficiency. It has been shown that energy efficiency requirements are becoming increasingly important for building microclimate systems. The operating costs of ventilation and air conditioning systems in some buildings can reach 50% of the total cost. The state of the airspace directly affects the health of people and the productivity of their work. Therefore, the question of assessing the quality of ventilation and air conditioning systems at the design stage is relevant. There are different approaches to determining the efficiency of air exchange in the room. Modern approaches to assessing the effectiveness of ventilation in Ukraine, the EU and the US are significantly different, requiring an analysis and understanding of the advantages and disadvantages of each. The evaluation of the air exchange efficiency using the KL coefficient is based on the construction of an approximate mathematical model of heat and mass transfer processes in the room. The methods of its analytical determination are developed. However, the coefficient KL does not allow to evaluate the efficiency of ventilation systems with variable air flow, the use of KL is problematic for height uniform distribution of temperature in the room. European approaches to assessing the effectiveness of ventilation are based on the assessment of the average CO2 concentration in the room or the average concentration of CO2 in the service area. The concept of air "age" is also used. It is impossible to estimate the effectiveness of ventilation by the formation of temperature and humidity fields indoors according to European methods. US standards use indoor air quality and energy consumption to compare Evz ventilation efficiency. However, the determination of the efficiency of the air distribution Ez, on which the value of Evz depends, is carried out in a simplified manner. All existing techniques do not allow to determine the intensity of air turbulence in the room. For this purpose, we need to develop criteria for assessing the effectiveness of ventilation, which takes into account the majority of factors that affect the microclimate in the room.Документ Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків(КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, АртемОсновою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3/людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3/людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.Документ Повышение энергоэффективности систем освещения в зданиях путем моделирования условий освещения объекта различения простой формы(КНУБА, 2017) Егорченков, В. А.Одним из путей повышения энергоэффективности систем освещения зданий является переход на более эффективные критерии оценки, для которых необходимы их требуемые значения. В настоящее время они определяются путем проведения сложных и дорогостоящих экспериментов.В работе осуществлена попытка определения требуемых значений параметров светового поля теоретическим путем на основе метода моделирования условий освещения объекта наблюдения с применением точечного исчисления. Модель объекта наблюдения сформирована множеством точек сканированиям ячейках между которыми определялись освещенность и яркость. Рассмотрены два варианта расположения светильника. Первый вариант оказался более энергоэффективным, хотя абсолютные уровни освещения были ниже чем во втором варианте. Повышение энергоэффективности систем освещения достигнуто путем рационального размещения светильника, в результате которого яркостные контрасты были выше.Документ Інформатизація системи управління енергозбереженням підприємства на основі когерентно-когезійної моделі(КНУБА, 2017) Климчук, М. М.Ефективність системи управління енергозбереженням підприємства значною мірою залежить від дії низки факторів, одним з них є інформаційно-аналітичного забезпечення.В статті запропоновано когерентно-когезійна модель інформатизації системи управління енергозбереженням на підприємстві, що надасть можливість створити спільний інформаційний простір для стейкхолдерів. Структуризація запропонованої моделі утворює зв ’язки її суб ’єктів і цілей, змісту інформації та вектори інформаційних потоків для вирішення поставлених завдань розвитку енергозбереження на будівельних підприємствах. Це надасть можливість приймати ефективні, дієві управлінські рішення з метою підвищення рівня енергоефективності підприємства. В статті представлено етапи формування інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління енергозбереженням на підприємстві Ключові слова: управління енергозбереженням; когезія; когерентність; інформатизація; підприємство; рівень енергоефективності; структурні компоненти системи, кафедра організації та управління будівництвомДокумент Аналіз конструкцій та теплових процесів у енергетичному вікні(КНУБА, 2017) Кріпак, Іван Сергійович; Приймак, Олесандр ВікторовичМетою даної роботи є аналіз існуючих і розробка конструкцій та фізичної моделі теплових процесів енергетичного вікна на основі аналізу літературних джерел та патентних досліджень. Енергетичне вікно крім освітлення простору приміщення має забезпечувати його теплотою у холодний період року і холодом в теплий за допомогою теплового насосу з мікрокомпресором. Поєднання енергоефективного вікна з роботою теплового насосу може перетворити світлопрозору конструкцію з найбільш уразливого щодо теплових втрат елемента конструкції огородження - навпаки в енергогенеруючий елемент. Таке вікно може працювати повністю автономно, як звичайний опалювальний прилад.Документ Інформатизація системи управління енергозбереженням підприємства на основі когерентно-когезійної моделі(КНУБА, 2017) Климчук, Марина МиколаївнаЕфективність системи управління енергозбереженням підприємства значною мірою залежить від дії низки факторів, одним з них є інформаційно-аналітичного забезпечення. В статті запропоновано когерентно-когезійна модель інформатизації системи управління енергозбереженням на підприємстві, що надасть можливість створити спільний інформаційний простір для стейкхолдерів. Структуризація запропонованої моделі утворює зв’язки її суб’єктів і цілей, змісту інформації та вектори інформаційних потоків для вирішення поставлених завдань розвитку енергозбереження на будівельних підприємствах. Це надасть можливість приймати ефективні, дієві управлінські рішення з метою підвищення рівня енергоефективності підприємства. В статті представлено етапи формування інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління енергозбереженням на підприємстві.Документ Повышение энергоэффективности систем освещения в зданиях путем моделирования условий освещения объекта различения простой формы(КНУБА, 2017) Егорченков, Владимир АлексеевичОдним из путей повышения энергоэффективности систем освещения зданий является переход на более эффективные критерии оценки, для которых необходимы их требуемые значения. В настоящее время они определяются путем проведения сложных и дорогостоящих экспериментов.В работе осуществлена попытка определения требуемых значений параметров светового поля теоретическим путем на основе метода моделирования условий освещения объекта наблюдения с применением точечного исчисления. Модель объекта наблюдения сформирована множеством точек сканирования,в ячейках между которыми определялись освещенность и яркость. Рассмотрены два варианта расположения светильника. Первый вариант оказался более энергоэффективным, хотя абсолютные уровни освещения были ниже чем во втором варианте. Повышение энергоэффективности систем освещения достигнуто путем рационального размещения светильника, в результате которого яркостные контрасты были выше.