Сучасні проблеми архітектури та містобудування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259
Переглянути
116 результатів
Результат пошуку
Документ Вихідні положення побудови типології архітектурного середовища(КНУБА, 2012) Шебек, Н. М.Сформульовані принципи і правила побудови сучасної типології архітектурного середовища .Документ Збереження та зміна - головні аспекти еволюції адаптивних архітектурних об'єктів(КНУБА, 2012) Ковальчук К. К.В даній статті визначаються основні аспекти еволюції - збереження та зміна . Викладаються основи наукової гіпотези -поділ системи архітектурного об’єкта на дві взаємопов’язані підсистеми з консервативною та оперативною спеціалізацією, що реалізують основні аспекти еволюції архітектурного об’єкта.Документ Філософські підгрунтя гармонізації архітектурного середовища(КНУБА, 2011) Шебек, Н. М.Загальні закони світобудови розглядаються як фундамент теорії гармонізації архітектурного середовища.Документ Сценографія, як природня властивість архітектури(КНУБА, 2020) Коновалюк, А. В.На основі аналізу об‘єктів громадського призначення різних історичних періодів визначено основну якість архітектури, яка відповідає за вплив просторів на свідомість людини. Її можна назвати сценографія, а саме, як декоративне оформлення процесів, які протікають в просторі. Окрім утилітарного призначення, громадські простори відіграють вагому роль у встановленні правил комунікації між відвідувачами, у передачі цінностей і у формуванні психологічного стану [1, 2]. Сценографія відповідає за участь людини в процесах не тільки на фізичному рівні, виконуючи зазначені дії, а на рівні осмислення і сприйняття дійсності. В статті розкрито, наскільки архітектура, як матеріальна форма, залежить від сценічного підходу в оформлені простору. На основі досліджень різних об‘єктів визначено, що сценографія це першочерговий фактор створення архітектури, який, в свою чергу, диктує, як естетичне оформлення, так і розподілення функціональних процесів. Функція і форма взаємопов‘язані між собою визначеним чином, задля того, щоб вплинути на стан людини. Це, в свою чергу, пояснює, чому виникає різна архітектура, яка подібна за функціональним призначенням. Проаналізовано, наскільки мистецтво архітектури є подібним до оформлення сценічного простору, а також виявлено основні підходи, як у створенні архітектури, так і в сценографії. Розкрито сценографію об‘єктів, які сформовані в різні історичні періоди. Досліджено, як поєднання архітектурних прийомів і якостей в визначеній послідовності, впливає на формування психологічного стану людини. Визначено, яку роль в створенні об‘єктів відіграють цінності, які притаманні тому чи іншому суспільству. Архітектура, яку створюють, як сценографію до конкретних подій, зацікавлює відвідувача брати участь у процесах, співпереживати і взаємодіяти з іншими визначеним чином. Такий підхід, перш за все, розрахований на досягнення цілей, пов‘язаних з управлінням і маніпуляцією суспільством.Документ Роль і значення функції в створенні умов існування людини в архітектурному просторі(КНУБА, 2019) Коновалюк, А. В.В статті актуалізується питання про поняття функції архітектурного простору. Ми звикли вважати функціональним простір, який комфортний у використанні людиною, сприяє виникненню у людини відповідного стану, який зацікавлює людину бути причетним до подій. Тобто, поступово відбулася певна трансформація та злиття понять – доцільності, технологічності з практичністю, впорядкованістю, зручністю та впливом на людину. З кожним новим проектним завданням перед архітектором може виникнуть нові задачі і тоді функція може змінитися. Для розуміння, що визначає функція і які характеристики простору вона враховує, виникає необхідність конкретизувати сенси, які включає це поняття. Це, в свою чергу, може допомогти архітектору зрозуміти, що передбачає функція для існування людини в архітектурному просторі. Саме тому було досліджено, як це поняття тлумачиться в різних наукових галузях. Проаналізовано, наскільки поняття функції в архітектурі співпадає з її визначенням в інших наукових сферах. На основі цього зроблено висновки, чи правильно розцінювати архітектуру аналогічно тому, як функціонують речі іншої природи. Розкрито походження функціонального підходу в архітектурі, як основного методу проектування в ХХ ст. та проаналізовано основні думки, які вплинули на визначення ролі функції в формуванні архітектурного об‘єкту. Досліджено, наскільки тлумачення архітекторів-функціоналістів співвідносяться з процесами життєдіяльності людини, а саме з здібностями, завдяки яким вона осмислює, сприймає і орієнтується в просторі. Виявлено, які сфери існування людини включає функція, а які ні. Зроблено висновки, чи доречно опиратися на функціональне призначення, як основу для створення архітектурного об‘єкту, і чи такий підхід в проектуванні відповідає соціокультурним змінам в суспільстві.Документ Систематизація композиційних перетворень міського розпланування в сучасних умовах його розвитку(КНУБА, 2019) Дідіченко, М. О.сСтаття зосереджена на розробці системи класифікації динамічних змін у композиції міського розпланування в умовах активного розвитку міста, його розпланування, планувального центру, що описується видозмінами та модифікаціями різних типів композиційних центрів, вісей і ядра міського розпланування. Визначено та охарактеризовано чотири типи композиції планувальних центрів, такі як моноцентричний, монометричний, поліцентричний та поліметричний, з позицій чотирьох характеристик їх розвитку: сталість, прогресивність, динамічність та перспективність. Визначені характеристики, види і типи композиційних перетворень зведені до класифікаційних матриць, ілюстрованих графічними схемами розпланувальних композиційних моделей.Документ Адаптивні будівлі та їх вплив на середовище(КНУБА, 2018) Оськіна, М. О.Розглядається типологія будівель і навколишнього середовища, ідея застосування методології проектування адаптивних будівель, що мають характеристики енергоефективної, параметричної та кінетичної архітектури. Встановлені автором фактори адаптації - приклад, як саме архітектура на різних рівнях проектування виступає зв‘язком між елементами урбаністики та природніми об‘єктами.Документ Методы управления процессами совершенствования мифо-топонимических структур(КНУБА, 2019) Арзили, А. Ю.Статья посвящена мифо-топонимической структуре как системе, элементом которой выступает мифо-топонимический потенциал территории. Определено понятие мифо-топонимического потенциала территори, а также представлена его классификация по содержанию. В зависимости от количественного содержания мифо-топонимического потенциала обозначена классификация мифо-топонимической структуры.Документ Основні чинники формування архітектурно-планувальної організації багаторівневих громадських просторів в історичних центрах крупніших міст України(КНУБА, 2017) Колмаков, Є. О.визначено основні чинники архітектурно-планувальної організації багаторівневих громадських просторів в історичних центрах крупніших міст України, розкрито їх сутність, прийоми та засоби реалізації на підставі їх комплексної аналітичної оцінкиДокумент Прийоми впровадження нових будівельних матеріалів в художньому проектуванні(КНУБА, 2019) Праслова, В. О.розглядається матеріал як засіб художнього проектування. До засобів проектування відносяться матеріал, форма, колір та світло. Для засобів художнього проектування важливим акцентом є розкриття закономірностей зорових ілюзій, сили тяжіння в пластичних комбінаціях, тактильного пізнання матеріалів. Це загострює відчуття матеріалів та привертає увагу до об’єктів, що поєднують властивості ремісничого мистецтва і розвиток новітніх технологій в області формотворення. Наголос ставиться на отриманні відчуттів та емоційному сприйнятті об’єктів [5, 6, 7]. Розглянуто п’ять прийомів впровадження матеріалів в художнє проектування. Наведено приклади.