Наукові статті

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Паспортизація об’єктів біорізноманітності в системі управління екологічної безпеки
    (2015) Кривомаз, Т.І.
    Запропоновано новий підхід до моніторингу та управління у сфері екологічної безпеки шляхом розробки паспортів екологічної безпеки видів живих організмів. Головна мета впровадження таких паспортів полягає в систематизації наукової інформації для визначення впливу даного виду на навколишнє середовище, людину та інші живі організми. Нова система дозволить підвищити рівень контролю наслідків життєдіяльності окремих видів та покращити ефективність заходів захисту навколишнього середовища. Окреслено основні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту паспорту екологічної безпеки виду.
  • Документ
    Аналіз біотрансформації металів альпійськими нівальними міксоміцетами відносно їх субстратів
    (2016) Кривомаз, Т.І.; Волошкіна, О.С.; Мішо, А.; Андрусішина, І.М.
    Проведено порівняння вмісту 11 елементів (Al, Ca, Cd, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si, Zn) в плодових тілах 9 видів нівальних міксоміцетів та їх субстратах, зібраних в італійських та французьких Альпах. Виявлена здатність нівальних видів акумулювати високотоксичні важкі метали Cd та Pb, а також Zn і Cu.
  • Документ
    Моделювання забруднення навколишнього середовища металами в залежності від їх концентрації в міксоміцеті Fuligo septica
    (2016) Кривомаз, Т.І.; Максименко, Д.В.
    В результаті проведеного аналізу вмісту 14 металів в досліджених зразках, з’ясувалось, що в еталіях Fuligo septica була зареєстрована найбільша концентрація Ca, Mn, Zn, в субстратах – Ca, Mg, Mn, у ґрунті – Ca, Al, Fe, в рухомих формах ґрунту – Ca, Mn, Mg, у дощовій воді – Ca, Mg, Cu, у повітрі – Ca та Mg. При порівнянні зразків Fuligo septica з України та Франції шляхом факторного аналізу виявлено, що особливості накопичення елементів залежать від трьох факторів: 1) концентрацій Pb та Cr; 2) концентрації Mn, Bi, As; 3) від локалізації та концентрації Cd, Zn, Ni в міксоміцеті. На гіперакумулятивні властивості F. septica стосовно Zn впливають концентрації цього металу в субстраті, ґрунті та його рухомих формах. Закономірності зв’язків переходу окремих металів по ланцюгам екосистеми описуються рівнянням лінійної регресії: Cm(Mn)=10,04Csoil–47,42CSMF; Cm(Pb)=0,21Csoil–1066,7Crw; Cm(Cd)=2,67Csoil, де Cm – концентрація металу в міксоміцеті, Csub – в субстраті, Csoil – в ґрунті, CSMF – в рухомих формах ґрунту, Crw – в дощовій воді.
  • Документ
    Регресійні моделі розподілу елементів в міксоміцетах в залежності від параметрів навколишнього середовища
    (2017) Волошкіна, О.С.; Кривомаз, Т.І.; Максименко, Д.В.
    Вирішення проблеми забруднення важкими металами навколишнього середовища є одним з важливих завдань екобезпеки. Живі організми відіграють ключову роль в перерозподілі металів, виступаючи як в ролі своєрідних геохімічних бар’єрів, так і в якості біоконцентраторів хімічних елементів. Зокрема міксоміцети (Myxomycetes), завдяки тісному зв’язку з ґрунтом, рослинними залишками та обмеженій території переміщення, відображають фактичний рівень локального забруднення екосистем і можуть виступати у ролі біоіндикаторів важких металів.
  • Документ
    Зелене будівництво для збереження водних ресурсів
    (2019) Кривомаз, Т.І.; Куліков, А.П.; Петроченко, О.В.
    На фоні зростаючого дефіциту водних ресурсів будівельна галузь споживає близько 14 % питної води. У відповідь на кризу у використанні природних ресурсів і зростаючу стурбованість населення погіршенням стану навколишнього середовища, у 1970-х роках було розроблено концепцію зеленого будівництва. Це практика будівництва та експлуатації будівель, метою якої є зниження рівня споживання енергетичних і матеріальних ресурсів протягом всього життєвого циклу будівлі.
  • Документ
    Підвищення рівня екологічної безпеки в процесі екоенергоефективної реконструкції житлового фонду в м. Києві
    (2017) Кривомаз, Т.І.; Варавін, Д.В.
    В результаті дослідження стану житлового фонду м. Києва та перспектив його реконструкції виділено основні рівні впровадження екоенергоефективних заходів з урахуванням зростання співвідношення витрати/ефективність, що включають оцінку проблеми, оптимізацію енерговитрат, екоенергоефективну реконструкцію житла, застосування інноваційних технологій. На основі національного та міжнародного досвіду реконструкції та капітального ремонту запропоновано концепцію 6Е, що акцентує увагу на енергоефективності, екобезпеці, економії, екології, ергономічності та естетиці процесу реконструкції житлових споруд. Дотримання основних вимог екоенергоефективності в процесі реконструкції житла забезпечить комфорт мешканцям та дозволить підвищити рівень екологічної безпеки нашої країни. Впровадження принципів енергоефективності в процес реконструкції житлового фонду є невід’ємною складовою екологічної та національної безпеки України, оскільки це дозволить знизити негативний вплив на навколишнє середовище та людину, а також значно зменшить кількість відходів будівельної галузі.