Регіональна політика
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5667
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Регіональний розвиток південних областей УРСР після Другої світової війни як передумова інтеграції Криму із Україною(Бескиди, 2018) Сацький, Павло ВікторовичНинішня політика в Україні щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у питаннях здійснення політики соціально- економічного розвитку на регіональному рівні, яка отримала назву децентралізація, мала досвід втілення у СРСР в результаті реформи 1956 р. В цей час відбувався перехід від командно-адміністративної системи управління із жорсткою вертикаллю влади до планування й здійснення політики управління на регіональному рівні. Реформа почала здійснюватися задовго до початку проведення комплексу конкретних заходів і однією із складових реформування радянської системи управління була також передача Кримської області до складу УРСР. У процесі передачі Криму на Сесії Верховної Ради СРСР було відзначено, що північні райони півострова є продовженням степів південних районів України. Відповідно, даний постулат, який прозвучав офіційно, знаменував перехід від жорсткої вертикалі командного управління господарством і соціальною сферою до стимулювання розвитку на регіональному рівні, виходячи із місцевих умов. У пізньосталінський період питання передачі Криму до складу УРСР, не зважаючи на фактичні умови розвитку півострова у цілковитій залежності від розвитку прилеглих до нього регіонів УРСР, не могло розглядатися із-за його недоречності.Документ Кластерний підхід у регіональному розвитку туризму(Бескиди, 2018) Опанасюк, Наталія Анатоліївна; Охріменко, Алла ГригорівнаАктуальність і проблемність досліджень, пов’язаних із розвитком туристичних кластерів, зумовлена: 1) ймовірною значною ефективністю кластерних утворень у туризмі; 2) недостатністю досліджень щодо формування й функціонування таких кластерів; 2) відсутністю єдиної методики ідентифікації регіональних туристичних кластерів; 3) недосконалістю механізму державно-приватного партнерства щодо розвитку туризму; 4) відсутністю правових норм щодо утворення й функціонування туристичних кластерів. Саме тому актуалізується питання дослідження сутності, місця й ролі туристичних кластерів на регіональному рівні та обґрунтування необхідності їх функціонування й розвитку в Україні.Документ Методи, принципи і організаційна структура управління регіональним розвитком(Бескиди, 2018) Мартинова, Аліна ДмитріївнаДержавне управління розглядає регіон як єдине ціле, що, з одного боку, є підсистемою, а з іншого — самокерованою системою, які перебувають у суперечливій єдності. Соціально-економічні процеси, які відбуваються у регіоні і вимагають управління, повинні відповідати інтересам, притаманним конкретному територіальному утворенню [4, c. 120-122]. До суб'єктів регіонального управління як єдиної системи належать міжнародні, національні, регіональні, муніципальні організації, приватні особи, які реалізують доручені їм функції. Формування єдиної і ефективної системи державного управління в регіоні на всіх рівнях є необхідною умовою його розвитку.Документ Реформування системи публічного управління регіональним і місцевим розвитком в Україні(Бескиди, 2018) Андрійчук, Юрій МиколайовичУ сучасній українській науці та практиці публічного управління та адміністрування тільки-но начинають формуватися підходи й поодиноко впроваджуватися окремі інструменти за регіональної та місцевої ініціативи, які враховують вирішення різнополярних завдань: забезпечення суспільної стабільності та залучення ресурсів і інвестицій в регіони. Сучасні дві проблеми публічного регіонального управління – відсутність активної позиції на регіональному рівні в пошуку додаткових джерел фінансування та можливих шляхів ефективного розвитку власного регіону та відсутність інституцій які традиційно займались регіональним і місцевим розвитком. Останні просто закриті чи перепрофільовані.Документ Роль агенцій регіонального розвитку у забезпеченні стратегічного планування розвитку територій(Бескиди, 2018) Павлюк, Алла ПетрівнаФормування ефективної системи інституційного забезпечення регіонального розвитку є на сьогодні одним з головних завдань із реалізації державної регіональної політики. Ключовим елементом цієї системи мають стати агенції регіонального розвитку, створення яких відбувається відповідно до положень Закону України «Про засади державної регіональної політики», прийнятого в 2015 році.Документ Політико-правові засади регіональної політики України в умовах зміцнення національної єдності(Бескиди, 2018) Медвідь, Федір Михайлович; Курчина, Тамара Олександрівна; Мельниченко, Ярослав Богданович; Твердохліб, Анатолій ІвановичПолітика регіонального розвитку України сьогодні формується в умовах неоголошеної війни з Росією, яка спричинила окупацію частини території та економічні втрати, супроводжується погіршенням соціально- економічного становища країни та рецесією, вимагає значних зовнішніх запозичень на відновлення економіки, а також масштабних витрат на ведення воєнних дій. Водночас, Україна інтегрується в європейський цивілізаційний простір, що ставить перед національною регіональною політикою низку вимог. Децентралізація публічного управління має здійснюватися передусім в інтересах громадян, у межах цілісного пакету політичних, економічних, соціальних реформ, спрямованих на перетворення України в сучасну європейську країну.Документ Проблеми управління проектами при реалізації проблем регіонального розвитку в Україні(Бескиди, 2018) Ільченко-Сюйва, Леся ВасилівнаНа сьогодні для розвитку України як однієї із європейських держав, особливо в контексті євроінтеграційних процесів, вкрай є необхідним наведення ладу і прийняття європейських правил у бюджетному процесі, як на національному так і на місцевому рівні. Важливою складовою тут є перехід до реалізації державних видатків за програмно-цільовим методом (далі ПЦМ), про дискусії навколо якого ведуться в Україні вже понад 10 років. 31 січня 2018 р. Уряд схвалив законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», що запровадить в Україні середньострокове бюджетне планування на постійній основі і на усіх рівнях бюджетної системи, а отже ПЦМ на регіональному рівні набере неабиякого значення. Особливими складовими ПЦМ у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.Документ Європейський досвід впровадження політики регіонального розвитку(Бескиди, 2018) Наумкіна, Світлана Михайлівна; Маслов, Юрій КостянтиновичУ 1980-і роки в Європі відбувається нова хвиля адміністративно- територіального реформування, яка отримує назву «новий регіоналізм» та спрямовується на зміну структури територіальної політики. Традиційно регіони виконували функції політико-адміністративної опори держави, були інструментом реалізації політики центральних органів виконавчої влади, отримуючи взамін захист та субсидії зі сторони центру. Новий регіоналізм змінює функції регіонів, перетворюючи їх в самостійних учасників міжнародних відносин.Документ Гендерне бюджетування як новий підхід до державного управління регіональним розвитком(Бескиди, 2018) Коляда, Тетяна АнатоліївнаЕкономічна ефективність надання суспільних благ і послуг у державі безпосередньо залежить від вирішення питання – на якій основі вони будуть надаватися – централізованій або децентралізованій. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах розбудови бюджетної системи України на демократичних ринкових засадах, де акценти стосовно надання суспільних послуг, на відміну від тоталітарних країн з командно- адміністративною системою управління економікою, зміщені у бік делегування повноважень від органів центральної влади до органів місцевого самоврядування. У сучасних умовах загальносвітовою тенденцією в державному будівництві є – зміцнення інституту місцевого самоврядування та посилення його впливу на соціальні, економічні та політичні процеси у суспільстві