Регіональна політика

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5667

Переглянути

collection.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 10 з 121
  • Документ
    Луцькі підземелля
    (Бескиди, 2018) Філіпчук, Олександра Юріївна
    Тема луцьких підземель мало досліджена, наповнена вигаданими історіями, що ускладнює пошук реальних об’єктів.Територія, яку можна було б археологічно дослідити, тепер забудовується. Масштабні дослідження в Луцьку не проводилися. Луцькі підземелля згадуються у декількох книгах, але ця тема мало проаналізована в українськійі історіографії. Найновішим і найповнішим дослідженням з цієї теми є стаття О.Когнса [1, с. 2] та книга С.Терського [2, с. 2]. Також тема луцьких підземель згадувалась у працях Р. Г. Метельницького[4, 5, с. 2-3], Б. В. Колоска [3, 5, с. 2-3]таП. О. Троневича[6, 7, с.3]. Мета роботи - дослідження підземель Луцька шляхом аналізу різних джерел інформації, відтворення цілісної картини луцьких підземель.
  • Документ
    Методологічні та методичні засади викладу історії української культури: постановка проблеми та пошук шляхів виришення
    (Бескиди, 2018) Оксюковський, Павло Павлович
    Реформування сучасної системи освіти передбачає, зокрема, гуманітаризацію навчального процесу на основі поглибленого вивчення культурного надбання людства. Особлива роль у вирішенні цієї проблеми належить модулю «Історія української культури», який об’єднує систему і чимало способів глибокого пізнання складних питань вітчизняного культурно- історичного процесу.
  • Документ
    «Технологізація» культури і регіональна політика
    (Бескиди, 2018) Третяк, Василь Павлович
    На сьогоднішній час на всіх рівнях законодавчої і виконавчої влади іде інтенсивна робота по втіленню в життя політичних рішень стосовно практичної реалізації положень і принципів регіональної політики і місцевого самоврядування ,що являється відображенням більш довготривалої мети - політики децентралізації. Ця обставина визначається дуже багатьма чинниками , головна з яких - це наявність значних відмінностей у розвитку областей, міст, сіл і селищ території України. Спостерігається стала міжрегіональна поляризація в економічному розвитку, в соціальному забезпеченні життя людей, що визначається сукупністю природно-географічних, економічних, історичних, культурологічних, ментальних і інших факторів, кожен з яких потребує окремого об’єктивного аналізу. Здійснення стабільної довготривалої регіональної політики відбувається в надзвичайно складних умовах трансформації суспільства в Україні, обтяжених агресією Росії і затяжною економічною кризою.
  • Документ
    Етнополітичні процеси в Україні в період гетьманату Павла Скоропадського: історіографія проблеми
    (Бескиди, 2018) Коноваленко, Ганна Борисівна
    Проблема етнополітичних процесів в Україні в період національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. і, зокрема, в період Гетьманату П. Скоропадського викликає зацікавленість вітчизняних науковців. Однак питання національної політики відносно окремих етнічних груп, а також взаємодія останніх з українськими урядовими структурами потребують більш ґрунтовного висвітлення.
  • Документ
    Вплив політики київських князів на формування релігійного життя історичного Києва
    (Бескиди, 2018) Бачинська, Ольга Василівна
    Об’ єктом дослідження є храми Києва до 1917 р. Особливо важливим в релігійному житті Києва був період Київської Русі. Всі процеси того часу - хрещення, прийняття православ'я, утворення Київської митрополії, вплинули на подальшу історію України. Саме тому предмет дослідження: значення храмобудівельної діяльності на території Києва часів Київської Русі для наступних періодів міста. Мета дослідження: виявити значення храмів Київської Русі для наступного розвитку міста. Методика дослідження: порівняльний аналіз історичних періодів в храмобудівництві на території Києва, принципів релігійного життя Києва та Візантії, храмобудівельної діяльності на території Києва і Константинополя в Візантії.
  • Документ
    Вплив російського імперського фабричного законодавства 1890-х років на соціально-економічне становище робітництва, бюрократичного і буржуазного секторів промисловості м. Києва
    (Бескиди, 2018) Тицький, Сергій Іванович
    Історичний досвід суспільно-політичного самоутвердження державної бюрократії засобами соціально-економічного законотворення в умовах глибокої якісної цивілізаційної трансформації набуває особливої теоретичної і практичної ваги в сучасних умовах новітнього, глобалістичного етапу науково-технічної революції та утвердження інформаційно-індустріальної форми самоорганізації людства. Непересічне місце у цьому досвіді належить діяльності імперської державної бюрократії з реалізації російського фабрично- заводського законодавства в економіці України доби промислової індустріалізації. Мета дослідження полягала у з’ясуванні наслідків для робітництва м. Києва запровадження в життя фабрично-заводських законів 1890-х років.
  • Документ
    Нонконформістська художня інтелігенція м. Одеси в 1960-1980-х рр.
    (Бескиди, 2018) Малежик, Дмитро Іванович
    Наприкінці 1950-х рр. у зв’язку з початком контрольованого лібералізму в українському суспільстві відбувається становлення дисидентського руху, зокрема й у середовищі творчої інтелігенції. Значна частина їх під впливом багатьох чинників, зокрема, відкриття нових даних про історичне минуле України, світовий історичний процес, стала на шлях боротьби за оновлення суспільства, ліквідацію впливу тоталітаризму в усіх сферах суспільного життя. В Україні починають формуватись регіональні осередки нонконформістської художньої інтелігенції. Нонконформістське, або неофіційне мистецтво набуває поширення насамперед у 1960-70-х рр. та характеризується незаангажованістю соцреалістичною проблематикою, переоцінкою цінностей української інтелігенції, нових поглядів на розвиток мистецтва та особистості в творчості. Основні школи неофіційного мистецтва діяли в Києві, Львові та Одесі.
  • Документ
    Комплексне історико-краєзнавче дослідження сільського регіону: досвід, проблеми, перспективи (на прикладі створення нарису історії сьогодення Золотоніського району на Черкащині)
    (Бескиди, 2018) Голиш, Григорій Михайлович; Лисиця, Лариса Григорівна
    Потреба врахування сьогоденних історіософських викликів надає неабиякої актуальності напрацюванню досвіду з питань комплексних історико-краєзнавчих досліджень поселень нашої країни на модерній методологічній основі. Попри наявності значного краєзнавчого доробку в розрізі майже усіх регіонів України, який утім характеризується вражаючим різноманіттям концептуальних підходів, мусимо одначе констатувати очевидний дефіцит наукових праць, які б містили узагальнення сучасного досвіду дослідження локальної історії. Такого роду наукова література репрезентована хіба що багатоплановими виступами академіка П. Тронька [1], розмірковуваннями Я. Жупанського і В. Круля про об’єкт і предмет вивчення національного краєзнавства [2], рекомендаціями С. Куделка та С. Посохова [3], дослідженнями в царині історичної локалістики Я. Верменич та Н. Зіневич [4, 5], методичним виданням В. Мельниченка [6], статтею В. Дмитрієвої і Ю. Святець [7] та деяких інших авторів. До означеної проблеми фрагментарно зверталися у своїх виступах і окремі учасники X Всеукраїнської наукової конференції з історичного краєзнавства
  • Документ
    Прояви національного концепту М. І. Костомарова в дискусіях зі слов’янофілами
    (Бескиди, 2018) Гедін, Максим Сергійович
    У XIX столітті на теренах України, що увійшли до складу Російської імперії, самодержавство цілеспрямовано придушувало національне і культурне життя українського народу. В цей час в українському суспільно-політичному русі з’являються сили, які поки ще не заявили активно про належність до українства, але мали значний суспільно- політичний потенціал і протистояли російській асиміляції всіма можливими методами. Це були представники української ліберальної інтелігенції, дворянства та чиновники різного рангу, які з часом розгорнули діяльність у загальноросійських державних і громадських структурах, займалися місцевими господарськими питаннями, народною освітою, охороною здоров’я[7, с. 43]. Вони займалися культурницькою діяльністю, вивчали історію слов’янського народу, слов’янський етногенез, слов’янську археологію, міфологію, писемність, правові інститути давніх слов’ян. Аналіз їх інтелектуальної, суспільно-політичної та духовної спадщини, їхнього внеску у скарбницю українського національного державотворення є завданням сучасної історичної науки.
  • Документ
    Селянські колективні господарства Сумщини у 1921 -1927 роках
    (Бескиди, 2018) Бакуменко, Олександр Петрович
    Селянські колективні господарства (колгоспи) в Українській Соціалістичній Радянській Республіці у 1921 - 1927 рр. існували переважно в трьох основних формах - сільськогосподарської комуни, сільськогосподарської артілі та товариства спільного обробітку землі (ТСОЗ).