Регіональний розвиток південних областей УРСР після Другої світової війни як передумова інтеграції Криму із Україною

Abstract

Нинішня політика в Україні щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у питаннях здійснення політики соціально- економічного розвитку на регіональному рівні, яка отримала назву децентралізація, мала досвід втілення у СРСР в результаті реформи 1956 р. В цей час відбувався перехід від командно-адміністративної системи управління із жорсткою вертикаллю влади до планування й здійснення політики управління на регіональному рівні. Реформа почала здійснюватися задовго до початку проведення комплексу конкретних заходів і однією із складових реформування радянської системи управління була також передача Кримської області до складу УРСР. У процесі передачі Криму на Сесії Верховної Ради СРСР було відзначено, що північні райони півострова є продовженням степів південних районів України. Відповідно, даний постулат, який прозвучав офіційно, знаменував перехід від жорсткої вертикалі командного управління господарством і соціальною сферою до стимулювання розвитку на регіональному рівні, виходячи із місцевих умов. У пізньосталінський період питання передачі Криму до складу УРСР, не зважаючи на фактичні умови розвитку півострова у цілковитій залежності від розвитку прилеглих до нього регіонів УРСР, не могло розглядатися із-за його недоречності.