Перегляд Автор "Баліна, Олена Іванівна"

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Bизначення області керованості потоків в автономних підграфах декомпозованої інженерної мережі
(КНУБА, 2019) Безклубенко, Ірина Сергіївна; Баліна, Олена Іванівна
Розглянуто один із найбільш ефективних підходів до розв'язання задач математичного програмування в умовах великої розмірності ‒ декомпозиційний підхід, згідно якого розв'язання основної задачі замінюється розв'язанням підзадач меншого розміру. Декомпозиційні методи при розв'язанні задач великого розміру дають можливість забезпечити раціональний режим обміну між оперативною і зовнішньою пам’яттю (при розв'язанні кожної окремої під задачі використовується тільки частина вхідних або проміжних даних). Як правило, розв'язання задач меншого розміру менш трудомістке з точки зору обчислення, тому що декомпозиційні методи забезпечують розчленування вхідної задачі на ряд простіших задач, що допомагає збільшити ефективність розв'язання задач великої розмірності звичайними методами, використовуючи їх в рамках декомпозиції. Запропоновано декомпозиційний алгоритм розрахунку області керованості потоків мережі, що декомпозується на дві підсистеми, пов'язані однією дугою.
Алгоритми формування псевдовипадкових бінарних послідовностей
(КНУБА, 2019) Баліна, Олена Іванівна; Буценко, Юрій Павлович; Савченко, Юлій Григорович
Задачі захисту інформації наразі належать до найактуальніших при дослідженні телекомунікаційних систем.Це вимагає використання якомога більш досконалих процедур шифрування.Розглянуто задачу побудови узагальненого опису процедури формування псевдовипадкових числових послідовностей, що використовуються як ключі при шифруванні інформаційного обміну в телекомунікаційних системах обмеженого доступу, а також моделюванні зовнішніх впливів при діагностуванні технічного стану цифрових пристроїв. Показано, що ця задача безпосередньо пов’язана із задачею кількісної оцінки якості псевдовипадкової послідовності з точки зору її наближення до істинно випадкової. На відміну від традиційного підходу, що базується на використанні для генерації послідовностей цього класу лінійних регістрових фільтрів, запропоновано застосувати універсальні моделі цифрових автоматів (моделі Мілі та Мура). Такий підхід суттєво збільшує комбінаторне різноманіття можливих алгоритмів генерації, що утруднює криптоаналіз та, по суті, збільшує захищеність інформаційних систем з обмеженим доступом. В той же час практична реалізація відповідних процедур формування псевдовипадкових числових послідовностей може бути здійснена як програмно, так і апаратно без ускладнень.
Аналіз специфічних особливостей проектування висотних будівель у сейсмічних районах
(КНУБА, 2019) Гетун, Галина В'ячеславівна; Колякова, Віра Маркусівна; Безклубенко, Ірина Сергіївна; Баліна, Олена Іванівна; Мельник, Володимир Ігорович
Серед стихійних лих перше місце у світі за даними ЮНЕСКО, займають землет- руси. Сейсмологія –це наука, яка вивчає залеж- ність тектонічних процесів, причин землетру- сів та можливість їх прогнозування. Сейсмобезпечне будівництво є однією з нага- льних проблем у країнах, де присутні сейсмо- небезпечні райони. В умовах економічної кризи гостро постають питання економії коштів на зведення матеріальних фондів країни. Зокрема, у сейсмічно активних районах вартість будів- ництва може бути у декілька разів вища, ніж у «спокійних» регіонах. В останні роки в Україні має місце тенденція проектування висотних будівель. Проектування та зведення висотних будівель потребує знач- них матеріало-технічних ресурсів. Нерідко бу- дівництво таких споруд призупиняється на три- валий час у зв’язку з браком коштів. В роботі наведені деякі принципи, яких слід дотримуватись при проектуванні та зведенні висотних каркасно-монолітних будівель у сей- смічних зонах для економії матеріально- технічних ресурсів. Показано можливість зменшення витрат за умови використання сейсмоізоляції. Показані основні конструктивні схеми висотних буді- вель, які можуть бути сейсмостійкими.
Моделі визначення фізичного зношення конструктивних елементів будівлі для задач діагностики технічного стану
(КНУБА, 2016) Терентьєв, Олександр Олександрович; Баліна, Олена Іванівна; Шабала, Євгенія Євгенівна
Об'єктивна оцінка технічного стану будівель є одним з основних завдань системи технічного нагляду. Її реалізація на основі періодичних і позапланових перевірок структур з виявлення та усунення недоліків і несправностей, визначення ступеня пошкодження (зносу) конструкцій і подальший розрахунок, в якому узагальнюється стан конструкцій з точки зору їх важливості в складі об'єкта про технічний стан останнього. Фізичне зношення на момент його оцінки виражається співвідношенням вартості об’єктивно необхідних ремонтних робіт, що знешкоджують пошкодження конструкції, елемента, системи або будівлі в цілому, і їх відновлюваної вартості. Основою методики оцінки технічного стану будівель є візуальне розбиття будь-якої будівлі на чотири частини: головний фасад; правий фасад; лівий фасад; дворовий фасад. Всі експерти групують виявлені дефекти по кожному конструктивному елементу будівлі пофасадно, визначають їх процент фізичного зношення, а також розміри пошкодженої частини в загальному обсязі конструкції. Характер пошкоджень основних конструктивних елементів будівлі характеризує стан будівлі як непридатний до нормальної експлуатації.
Побудова діагностичних моделей основних конструкцій будівель
(КНУБА, 2016) Терентьєв, Олександр Олександрович; Шабала, Євгенія Євгенівна; Баліна, Олена Іванівна; Доля, Олена Вікторівна
Розглянуто моделі діагностики відмов будівельних конструкцій будівель та вибір стратегії їх відновлення в умовах невизначеності. Вирішення цих завдань дозволить значно підвищити ефективність функціонування об'єктів будівництва за рахунок зниження кількості відмов. Для забезпечення надійності будівель необхідним є комплексний аналіз процесів накопичення пошкоджень, контроль експлуатаційних характеристик. Це вимагає розробки методів і засобів діагностування роботи об'єктів, що досліджуються. В задачах діагностики, прийняття рішень може бути забезпечено за допомогою діагностичних моделей різних типів, в яких використовуються наближені міркування, що базуються на нечіткій логіці. При різних впливах на конструкції під час експлуатації проводиться ідентифікація дефектів і оцінюється прогноз їх розвитку. У свою чергу, розробка діагностичних моделей є основою бази знань експертних систем. Розглянуті діагностичні моделі можуть бути використані для формування бази знань і діагностування будівельних конструкцій.
Розробка інформаційної технології проектування та контролю місцеположення мобільних об’єктів
(КНУБА, 2016) Терентьєв, Олександр Олександрович; Баліна, Олена Іванівна; Шабала, Євгенія Євгенівна; Турушев, Олександр Сергійович
Актуальність проведених досліджень обумовлено розробкою створення системи контролю за місцеположенням мобільних об’єктів із застосуванням геоінформаційних технологій, яка зводиться до розробки математичних моделей, методів визначення маршруту за даними GPS приймача, програмних процесорів, тобто до реалізації розробленої концептуальної моделі в реальних програмних об’єктах, в таблицях баз даних і об’єктах інтерфейсу з користувачем. Однією із проблем, що характерна для сучасного рівня інформатизації, є така можливість, як мобільність та широке впровадження і застосування різноманітних засобів зв’язку і контролю за місцеположенням різноманітних об’єктів. Для розв’язку цієї задачі застосовують так звану систему контролю за місцеположенням – GPS “Global Positioning System”. Ця система в поєднанні з можливостями ГІС дає повну інформацію, як координатну так і візуальну (положення на карті) про об’єкт, за яким ведеться спостереження. Об'єкт картографічного моделювання –це та частина об'єктивної реальності, що пізнається методом картографічного моделювання, це ті об'єктивні матеріальні явища або абстрактні та штучні конструкти, які дослідник уявляє собі як конкретну сукупність незалежних від його свідомості явищ, що підлягають вивченню.
Індустріальний розвиток Києва у другій половині ХІХ ст.
(КНУБА, 2020) Гетун, Галина В'ячеславівна; Колякова, Віра Маркусівна; Безклубенко, Ірина Сергіївна; Баліна, Олена Іванівна
В статті розглянуто сутність та особливості індустріального розвитку будівництва та архітектури Києва у другій половині ХІХ ст. Дослідженням охоплений виробничий комплекс тогочасного Києва включаючи розвиток промисловості, зведення мостів, створення залізничного господарства та перших інженерних систем: водогону, ка- налізації, електричного транспорту (трамваю і фунікулеру). Розглянуто передумови розвитку будів-ництва і виникнення професії інженера- будівельника. Наведені дані про спорудження і подальшу історію існування Ми- колаївського ланцюгового і Дарницького залізничного мостів Києва. Описані інженерно-технологічні та будівельно-конструктивні досягнення при зве- денні першого Київського залізничного вузла – технологію влаштування буронаби- вних паль для підсилення фундаментів будівель і споруд інженера А. Е. Страуса та особливості будівництва і експлуатації першої в Києві системи міського водогону та каналізації. Наведені рисунки із зображенням зовнішнього вигляду, планів і схем будівель і споруд, зведених у другій половині ХІХ ст. Представлено аналіз архітектурних форм і стилістичних напрямів будівель і споруд, інженерні досягнення та рішення, провадження нових конструкцій та будівельних матеріалів, які залишили після себе значний слід і суттєво вплинули на розвиток будівництва України.