Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
7 результатів
Результат пошуку
Документ Інституційні обмежувачі сталого розвитку малих міст України(Бескиди, 2019) Перегуда, Євген Вікторович; Мамедов Алірза Махмуд огли; Місержи, Світлана ДмитрівнаУ вересні міністр розвитку громад та територій України А. Бабак, окреслюючи критерії фінансування проектів з Державного фонду регіонального розвитку, заявила, що держава не фінансуватиме ті проекти, які не мають перспективного бачення розвитку громад. Фонд фінансуватиме проекти лише тих громад, які сформували усю планувальну документацію, необхідну для їх сталого розвитку [2]. Дійсно, сталий розвиток населених пунктів, як й будь-яких систем, можливий лише в умовах існування стратегії їх розвитку. Щодо населених пунктів це означає насамперед наявність генеральних планів розвитку, детальних планів територій. Тому думка міністра щодо умов фінансування державою проектів розвитку важлива в двох аспектах.Документ Земельна складовав децентралізації як чинник ландшафтного планування(Бескиди, 2017) Перегуда, Євген Вікторович; Місержи, Світлана ДмитрівнаВ опублікованій на сайті Національної спілки архітекторів України Національній доповіді «Про стан справ і перспективи архітектурно- урбаністичної сфери» [14] є підрозділ 1.5 «Безсистемність територіального управління». Однією з причин такої безсистемності у ньому названо «вузький прогнозовий горизонт мислення влади», яка «переважно обмежується миттєвими інтересами, в кращому випадку в міжвиборчий період». З цим не можна не погодитись. Відтак логічно буде зробити висновок, що системність прийде тоді, коли з’явиться такий суб’єкт планування, який буде мислити на більш-менш стратегічну перспективу. Водночас у доповіді відсутні будь-які рекомендації, що для цього треба робити. І хоча в ній перераховуються суб’єкти правового регулювання, скоріше цей список сформований за принципом «згадати усіх». До нього увійшли аж 13 суб’єктів (архітектор-урбаніст; громадянин; органи державної влади - по кожній з гілок влади: законодавча, виконавча, судова; органи місцевого самоврядування; органи самоорганізації; громадянське суспільство - громадські організації; НСАУ - Спілка; інші професійні спільноти, які виступають суб'єктами самоврядних професійних організацій; замовник на конкретний об'єкт; страховик; власник об'єкта; експлуатуюча організація; навчальні заклади). Хто є пріоритетним для взаємодії? Які механізми взаємодії? На ці та інші питання у доповіді відповідей немає.Документ Зламний момент у регіональній політиці (неоінституціоналістська версія)(Бескиди, 2018) Перегуда, Євген Вікторович; Місержи, Світлана ДмитрівнаРегіональна політика є надзвичайно важливим елементом суспільного розвитку України. Це пояснюється депресивним станом багатьох регіонів, значними розходженнями між регіонами з точки зору економічного, політичного, соціального розвитку, відносно низькою інтенсивністю суспільних комунікацій для забезпечення діалогу між регіонами та між громадянами, спробами іноземних держав використати ситуацію в регіонах у власних інтересах.Документ Деякі аспекти регіональної ідентичності в контексті розвитку української політичної нації в сучасних умовах(Карт-Бланш, 2015) Місержи, Світлана ДмитрівнаРегіональна ідентифікація в структурі ідентичності особистості є однією з найстійкіших. Регіональне самоототожнення з певним простором не зводиться безпосередьо до території, а включає певні соціокультурні особливості та несе значне емоційне навантаження (може виражатися через поняття «мала батьківщина», «батьківська хата», «рідна мова», «родинна традиція» тощо). Роль регіональної ідентичності зростає в умовах соціальних потрясінь, зокрема кризи загальнонацональної ідентичності, та сприймається особистістю як острів сталості та захищеності.Документ Новації щодо нормування в будівництві: позитивні та неоднозначні аспекти(КНУБА, 2019) Перегуда, Євген Вікторович; Місержи, Світлана ДмитрівнаНезважаючи на подальше ускладнення будівельної та містобудівної діяльності, зростання кола її суб’єктів, важливості професійного саморегулювання, державне регулювання залишається найважливішою складовою регулювання розвитком будівельного комплексу. Крім усього іншого, це пов’язане ще й з тим, що держава є власником значного обсягу ресурсів розвитку будівельної та містобудівної діяльності. Як зазначають фахівці, «політика держави відіграє вирішальну роль у розвитку будівництва в усьому світі, оскільки саме держава контролює основний і найбільш обмежений ресурс, без якого неможливе будівництво, – землю»Документ Щодо необхідності вдосконалення організаційно- правових засад управління та реформування житлово-комунального господарства(КНУБА, 2018) Перегуда, Євген Вікторович; Місержи, Світлана ДмитрівнаЖитлово-комунальне господарство (далі – ЖКГ) є важливою сферою життєдіяльності суспільства. Тут реалізуються найважливіші інтереси громадян, формуються ключові характеристики їх суспільної свідомості. Від громадської взаємодії на цьому рівні залежить доля низки важливих політик, наприклад, політики у сфері енергоефективності та енергозбереженні. Суттєвою причиною того, що Україна нині прискореними темпами скочується з другого до третього світів, є технологічна відсталість саме ЖКГ. Тому реформа останнього є серед найважливіших реформ, яких потребує Україна.Документ Правове регулювання сфери енергоефективності та енергозбереження як чинник інвестиційної активності в будівництві(КНУБА, 2017) Перегуда, Євген Вікторович; Місержи, Світлана ДмитрівнаЕнергоефективність та енергозбереження є однією з провідних складових діяльності Української держави на сучасному етапі. Політика енергоефективності та енергозбереження неможлива без відповідного правового забезпечення. Йдеться не лише про технічне регулювання, зокрема про державні будівельні норми, стандарти будівельних конструкцій, виробів та матеріалів тощо, а й про нормативно- правове регулювання в ширшому контексті, яке б політично, економічно, фінансово сприяло формуванню суб’єктами соціальних відносин заходів у цій сфері.