Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
81 результатів
Результат пошуку
Документ Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків(КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, АртемОсновою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3 /людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3 /людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.Документ Перспективні конструкції водогрійних котлів великої потужності для систем централізованого теплопостачання.(КНУБА, 2019) Гламаздін, Павло; Гламаздін, Дмитро; Шварценбергер, РудольфСтаття присвячена актуальної те- мі – підвищенню енергоефективності потужних опалювальних котелень і станцій теплопоста- чання систем централізованого теплопостачан- ня міст України, зокрема заміні відпрацював- ших свій експлуатаційний термін і фізично зношених водогрійних котлів великої потужно- сті. Реально в потужних опалювальних котель- них систем централізованого теплопостачання міст України використовуються водогрійні котли двох серії – ПТВМ та КВГМ. Обидва типа котлів сьогодні не задовольняють потреб ринку – вимог нормативних документів з еко- логії та з енергоефективності. В пострадянсь- ких країнах Прибалтики та Східної Європи накопичений великий досвід з модернізації цих котлів з метою підвищити їх екологічні та теп- лотехнічні показники. Зокрема за рахунок замі- ни пальників на більш сучасні, зменшення їх кількість для котлів серії ПТВМ, улаштування газощільних екранних поверхонь в топках кот- лів, заміни обмурування на легке з волокнистих матеріалів, глибокої автоматизації роботи кот- лів та оснащення частотними регуляторами тягодуттєвих машин.Однак при необхідності збільшувати по- тужності великих опалювальних котелень ви- користовувати котли типів ПТВМ та КВГМ вже недоречно. В наведеному в статті огляді технічної літератури проаналізовано великий обсяг інформації з результатами досліджень щодо оптимізації конструкції потужних паро- вих котлів, зокрема з оптимізації компонування пальників в топках. Аналіз цієї інформації по- казав, що її можна використовувати і для прое- ктування водогрійних котлів великої потужнос- ті (від 30 МВт до 200 МВт).На основі аналізу інформації вибрані напрямки оптимізації конструкцій водогрійних котлів великої потужності розташування пальників в своді або в поду топок, використання газощіль- них екранних поверхонь, частина з яких вико- нується двосвітними, використання якомога меншої кількості модульованих пальників Low NOx великої потужності, глибока автоматиза- ція роботи котлів і котельні взагалі. В статті наведений приклад концептуальної конструкції водогрійного котла потужністю 120 МВт з використанням названих вище принци- пів у порівнянні з водогрійним котлом такої же потужності, що являє собою модернізований варіант котла ПТВМ-100 потужністю 116 МВт. Порівняння показує, що пропонуємо концептуальна конструкція водогрійного котла має май- же в 2,5 рази меншу металоємність, майже в 2 рази менше за висотою, має набагато гнучкіше та широке регулювання, що веде до меншої вартості самого котла та відповідно вартості монтажних робіт.Документ Виникнення та розвиток архітектури енергоефективних висотних офісних будівель(КНУБА, 2011) Тимошенко О. К.В статті аналізується розвиток архітектури висотних офісних будівель . Розглянуто вплив застосування генераторів енергії та економічних конструктивних систем на формування їх архітектурного рішення . Наведені приклади будівель та проектів з використанням енергоефективних технологій .Документ Енергоефективні матеріали для елементів підлоги(КНУБА, 2014) Павлюк, Віталій Володимирович; Старостіна, Г. В.Розроблено сухі будівельні суміші для влаштування елементів підлоги, що вміщують у своєму складі не менше 30% відходів паливо-енергетичної промисловості. Їх використання дозволить заощаджувати 22,4% на вартості сировинних матеріалів.Документ Проблеми архітектурної організації екологічного та енергоефективного житла на прикладі екологічного блокованого житлового будинку в м. Полтава(КНУБА, 2018) Конюк, А.; Данько, К.В статті досліджено тенденції архітектурної організації екологічного та енергоефективного житла в Україні. Проаналізовано типи проведення розрахунків, виділені основні напрямки рішень за якими необхідно проводити розрахунки енергоефективності житла. Пріоритетними в рамках даного дослідження обрано архітектурно-планувальні особливості з конструктивним вирішенням. Досліджено вза-ємовплив та взаємозв'язок конструктивної схеми та матеріалів з формою будівлі, що встановлює певні обмеження або задає певний напрямок об'ємно-просторового та композиційно-стилістичного вирішення фасадів будівлі. Розглянуто місцеві екологічні матеріали, що мають потенціал вторинного використання, не забруднюючи оточуюче середовище. Виявлено, що великий потенціал екологічності та доступності серед місцевих традиційних матеріалів в Україні має така відновлювальна сировина як солома, яка просто перетворюється в будівельний матеріал, і легко може бути утилізована після багаторічного використання. Проаналізовано переваги та недоліки використання солом’яних блоків (панелей). В даній роботі запропоновано до аналізу проект енергоефективного житлового будинку по вул. Лисенка, в м. Полтава (район Червоний Шлях). Описано основні архітектурно- планувальні та об'ємно-просторові рішення будинку, обґрунтовано вибір основних конс-трукцій та будівельних матеріалів. Розраховано теплотехнічні характеристики конструкцій з визначенням необхідної товщини теплоізолюючих матеріалів. Доведено підвищення рівня екологічності будівлі у трьох напрямках: 1 - екологічність та відновлюваність матеріалів основних конструкцій (стін та перекриття); 2 - зменшення кількості енергії на виготовлення стін та монтаж (порівняно з звичайною цеглою - менше у 300 разів); 3 - вартість будівництва 1 м2 будівель із солом’яних панелей (блоків) може бути у 3 рази менше в порівнянні із традиційними конструктивними системами (цегла, залізобетонні перекриття). В статті продемонстровано яким чином архітектурно-планувальні та конструктивні прийоми можуть підвищити енергофективність будинку на прикладі проектного рішення еко-логічного блокованого житлового будинку в місті Полтава.Документ Врахування вартості життєвого циклу при проектуванні суміщених покриттів будівель(КНУБА, 2018) Гетун, Г.; Лесько, І.Метою даного дослідження є висвітлення ролі критерію вартості життєвого циклу при прийнятті рішень щодо вибору огороджувальних конструкцій покриттів житлових і нежитлових будівель. У сучасній будівельний практиці України визначним фактором погодження замовником/інвестором проектного рішення суміщених покриттів будівель є мінімізація витрат на будівництво. Хоча для досягнення максимальної ефективності використання матеріальних ресурсів необхідним є оцінка витрат на період усього життєвого циклу об’єкта. Оптимізація вартості життєвого циклу будівлі повинна зайняти ключову роль в процесі прийняття рішень, оскільки вона включає економічний аналіз витрат, пов’язаних з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням будівельного об’єкту. Найбільший ефект від використання вартості життєвого циклу можна отримати на стадії проектування будівель. Сучасні покрівельні системи, в яких використовуються ефективні матеріали і технології дозволяють створювати герметичні, енергоефективні та надійні конструктивні рішення суміщених покриттів, які доцільно використовувати не лише в нежитлових будівлях, а й в багатоповерхових житлових будинках. Задача вибору оптимального рішення огороджувальної конструкції суміщеного покриття на стадії проектування будівлі визначається як багатокритеріальна кардинального вибору альтернатив з різними важливими критеріями зі скінченої множини допустимих рішень при вирішенні слабко структурованої проблеми з чітко заданими розподіленими параметрами. В даній статті наведені пропозиції щодо вибору типів складових шарів суміщених покриттів будівель. Представлені параметри, що дозволяють проектувати енергоефективні технічно, економічно та екологічно раціональні системні рішення суміщених покриттів будівель.Документ Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків(КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, АртемОсновою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3/людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3/людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.Документ Моделювання теплообміну енергоефективної будівлі(КНУБА, 2018) Болгарова, Н.; Плоский, В.; Скочко, В.В процесі проектування енергое-фективних будинків особливої уваги потребує дослідження балансу енергонадходжень та енерговтрат. Це пояснюється тим, що потреба у забезпеченні будинку енергетичними ресурсами може стати ключовим питанням у визначенні його сумарної площі приміщень та вплинути на результуючі об’ємно-планувальні рішення. Окрім того, вкрай важливо мати можливість точно оцінювати величини енерговитрат, що відбуватимуться в огороджувальних конструкція та інженерних системах майбутнього будинку, з метою їх мінімізації ще на етапі виконання проектних робіт. Для вирішення цієї задачі необхідно мати гнучкий та наочний апарат моделювання процесів теплообміну та відповідну математичну інструментальну базу, що дозволятимуть враховувати вплив режимів роботи усіх інженерних систем (включаючи системи опалення, вентиляції та кондиціонування) у різні пори року, а також даватимуть змогу легко змінювати початкові та крайові умови розрахунків, а саме: конфігурації зовнішніх і внутрішніх стін, перекриттів та покриттів, кількість та місця розміщення світ-лопрозорих конструкцій, а також можливі дефекти та нещільності огороджувальних конструкцій, в результаті яких виникатимуть інфільтраційні процеси, що впливатимуть на кратність повітрообміну приміщень та тепловтрати будівлі у цілому. В даній роботі розглядається математичний апарат моделювання стаціонарного температурного режиму будівлі, що базується на комплексному системному розрахунку температур на поверхнях та у повітрі внутрішніх приміщень, із урахуванням теплофізичних параметрів матеріалів стінових конструкцій, вікон та дверей, теплонадходжень від системи опалення та інших джерел енергії, а також параметрів роботи системи вентиляції. Продемонстровано приклад складання системи теплового балансу приміщень енергоефективного житлового будинку котеджного типу. Показано принципи врахування усіх видів теплообміну між поверхнями та повітряним середовищем кімнат, а також прогнозовані зниження опорів теплопередачі огороджувальних конструкцій, пов’язане з формою будівлі.Документ Дослідження динаміки вібраційної щокової дробарки двосторонньої дії(КНУБА, 2019) Міщук, Євген; Назаренко, ІванВнаслідок постійного розвитку будівельної галузі виникає питання про створення нових або модернізації старих зразків техніки. Застосування ударного характеру дії дробильних щік на матеріал є найбільш перспективним напрямком розвитку дробильних машин. Метою дослідження робочого процесу моделі вібраційного щокової дробарки для створення нової енергоефективної конструкції. В роботі представлено результати теоретичних та експериментальних досліджень робочого процесу резонансної вібраційної щокової дробарки. Створена фізична модель дробарки на основі якої складені рівняння руху, що включають три основні умови ефективної роботи. Побудовано амплітудно-частотні характеристики та визначені раціональні значення основних динамічних параметрів. Наведено натурна модель дослідної вібраційної щокової дробарки та експериментальні дані робочого процесу. Дано рекомендації по вибору ефективних частотних режимів. В результаті дослідження були визначені прикладні рівняння, які дозволяють описати динаміку вібраційної щокової дробарки. Знання раціональних значень основних параметрів механічного режиму досліджуваної коливальної щелепної дробарки дає змогу визначити подальші оптимальні значення витрат електроенергії та продуктивності при дробленні матеріалів різної міцності.Документ Методи оцінки енергетично-екологічних показників будинків індивідуальної забудови(ДНДІБК, 2013) Саницький, М. А.; Марущак, У. Д.; Секрет, Р.; Вуйцікевич, М.; Гоц, В. В.У статті представлено методи оцінки енергетично-екологічних показників індивідуального будинку. На основі енергетично-екологічного аналізу запропоновано методологію інтегрованого проектування енергоефективних будинків.