Енергоефективність в будівництві та архітектурі

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/142

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 58

Актуальність використання відновлювальних джерел енергії у будівельному секторі в умовах України
(КНУБА, 2017) Гетун, Галина В'ячеславівна; Кошева, Вікторія Олександрівна
В статті проаналізовано актуальність використання відновлювальних джерел енергії в будівельному секторі по всій території України. Проведен аналіз зростання споживання ВДЕ в світі та Україні потенційно ефективних галузей енергетики, таких як сонячна та вітрова енергетика, біоенергетика, низкопотенціальні джерела енергії.
Актуальність використання відновлювальних джерел енергії у будівельному секторі в умовах України
(КНУБА, 2017) Гетун, Г. В.; Кошева, В. О.
В статті проаналізовано актуальність використання відновлювальних джерел енергії в будівельному секторі по всій території України. Проведен аналіз зростання споживання ВДЕ в світі та Україні потенційно ефективних галузей енергетики, таких як сонячна та вітрова енергетика, біоенергетика, низкопотенціальні джерела енергії.
Алгоритм управління параметрами в’язей сітчастих структур, на основі корегування величин скалярного потенціалу зовнішніх впливів
(КНУБА, 2014) Плоский, В. О.; Скочко, В. І.
В роботі розкривається математичний алгоритм системного управління параметрами зв’язків між вузлами сітчастих структур, що базується на поступовому комплексному приведенню показників скалярного потенціалу польових впливів, які діють на дану структуру, до заздалегідь встановлених величин.
Аналіз зовнішніх сонцезахисних пристроїв на прикладі архітектурно-просторові металеві сітки
(КНУБА, 2017) Андропова, О. В.; Рубан, О. В.; Бончик, В. Ю.
Використання архітектурно-просторових металевих сіток у проектуванні та будівництві будинків та споруд дають можливість вирішувати питання сонцезахисту та покращити зовнішній вигляд будинку надаючи йому неповторний індивідуальний характер. Основними функціональними характеристиками архітектурних сіток можна вважати: захист від сонця, природна вентиляція, довговічність. Це сприяє ппідвищенню енергоефективності будинку
Аналіз зовнішніх сонцезахисних пристроїв на прикладі архітектурно-прострових сіток
(КНУБА, 2017) Андропова, Ольга Володимирівна; Рубан, Олена Володимирівна; Бончик, Вікторія Юріївна
Використання архітектурно-просторових металевих сіток у проектувані та будівництві будинків та споруд дають можливість вирішувати питання сонцезахисту та покращити зовншній вигляд будинку, надаючи йому неповторний індивідуальний характер. Основними функціональними характеритиками архітектурних сіток можна вважати : захист від сонця, природна вентиляція, довговічність. Це сприяє підвищенню енергоефективності будинку.
Багатопараметрична оцінка середовища будівель з використанням точкового числення прямий шлях до їх енергоефективності
(КНУБА, 2018) Єгорченков, В.
Згідно закону оптимуму в екології, кожний фактор має відповідний діапазон (зона оптимуму), в якому людина почуває собі прекрасно. Якщо значення фактору виходять поза цього діапазону організм пригнічується. При формуванні середовища в будівлях важливо, щоб значення факторів в максимальному ступеню наближались до зони оптимуму. Тому ціллю даної роботи є розробка комплексної оцінки діючих на людину різноманітних факторів. В якості критерія оцінки в даної роботі прийнято продуктивність праці. Хоча можуть бути використані і інші критерії, наприклад, критерії енергоефективності. В роботі криві зміни продуктивності праці від того чи іншого фактору описувалися точковими рівняннями. Для практичної реалізації приймалося три фактори: температура і вологість повітря в приміщенні, а також кутова висота світлового вектору. Криві зміни продуктивністі праці від цих факторів сполучалися на один графік. По осі абсцис відкладались значення факторів в долях одиниць від комфортних значень. Це дало змогу визначити коефіцієнти впливу факторів друг відносно друга. Для комплексної оцінки формувались точкові множини поверхонь розрахункових або виміряних значень. Використавши формулу коефіцієнта варіації, визначалося середнє відхилення від комфортного значення за кожним фактором. В завершенні визначалось середньозважене значення відхилу за всіма оцінюваними факторами з урахуванням коефіцієнтів впливу. Найкраще рішення середовища в будівлі буде те, в якому середньозважений критерій оцінки приймає мінімальне значення. Ці результати досліджень дозволять формувати ефективне середовище в будівлях при мінімальних витратах енергії і коштів, що підвищить рівень енергоефективності будівель. Результати досліджень цієї роботи доведено до розробки алгоритму.
Біокліматична архітектура у сучасному еко середовищі
(КНУБА, 2014) Кривенко, О. В.
У статті розглядається біокліматична архітектура як розділ екоархітектури, що займає важливе місце в сучасній екології. Остання інтегрує більш ніж 70 наукових дисциплін та дає можливість забезпечувати вирішення завдань пов’язаних із вдосконаленням співіснування суспільства і природи. Запропоновано у біокліматичній архітектурі, як і в екології, при визначенні рівня екологічності середовища екосистем використовувати аналіз енергетичних ресурсів, природних і антропогенних факторів.
Визначення опору теплопердачі суміщеного покриття комбінованого типу багатоквартирного житлового будинку
(КНУБА, 2017) Гетун, Галина В'ячеславівна; Лесько, Ігор Миколайович
Експериментальним шляхом в натурних умовах визначено опір теплопередачі суміщеного покриття, яке виконане комбінацією класичного та інверсійного типів покрівель над житловим поверхом. Результати дослідження проаналізовані на відповідність нормативним вимогам та розрахунковим значенням.
Визначення опору теплопередачі покриття багатоквартирного житлового будинку експериментальним шляхом
(КНУБА, 2015) Гетун, Г. В.; Чухрай, С. М.; Атаманюк, І. О.
Експериментальним шляхом в натурних умовах визначено опір теплопередачі покриття багатоповерхового каркасно-монолітного житлового будинку (перекриття між житловими приміщеннями та неопалювальним технічним поверхом). Результати дослідження проаналізовані на відповідність нормативним вимогам та розрахунковим значенням опору теплопередачі.
Визначення опору теплопередачі суміщеного покриття комбінованого типу багатоквартирного житлового будинку
(КНУБА, 2017) Гетун, Г. В.; Лесько, І. М.
Експериментальним шляхом в натурних умовах визначено опір теплопередачі суміщеного покриття, яке виконане комбінацією класичного та інверсійного типів покрівель над житловим поверхом. Результати дослідження проаналізовані на відповідність нормативним вимогам та розрахунковим значенням.
Використання енергії сонця в України. Сонячні батареї.
(КНУБА, 2011) Гетун, Г. В.; Мельник, В. А.
У статті розглянуті основні типи накопичувачів сонячної енергії, виконано їхній порівняльний аналіз для кліматичних умов України. Наведено перспективи розвитку альтернативних джерел енергії в Україні.
Використання торсових поверхонь в якості акустичних екранів
(КНУБА, 2018) Підгорний, О.; Козак, Ю.
В задачах сучасної акустики значне місце займає побудова відбиттів від поверхонь в області дії джерел звуку, використання спеціальних екранів, урахування форм огороджуючих екранів стін та стелі. Набуває все більше значення управління відбитою енергією, узгодженою з специфікою акустики, обумовленою універсальністю залів. Відомо, що з геометричної точки зору конгруенції падаючих, відбитих та заломлених звуків залишаються нормальними після будь- якого числа цих явищ і це дозволяє управляти потоками звукової енергії обмеженими контурами робочої зони згідно з правилами геометричної акустики. Все це обумовлює розвиток досліджень більш широкого кола відбиваючих поверхонь з поглибленим використанням поверхонь 2-го порядку, лінійчатих косих та розгортних поверхонь вищих порядків, кінематичних поверхонь переносу, обертних та більш складних рухів. При цьому доцільно розшаровувати конгруенції нормалей відбиваючої поверхні вздовж її твірних або сім’ї плоских перерізів. Це приводить до розшарування конгруенції падаючих та відбитих променів, що проходять через ті ж самі твірні або лінії перерізів відбиваючої поверхні. Завдяки запропонованій систематизації відби-ваючих поверхонь по принципу поверхонь нормалей до їх твірних, відбиваючі поверхні діляться на п’ять груп. До першої групи відносяться відбивачі з пучками паралельних нормалей до їх твірних, саме такими є торсові поверхні. В якості відбивачів торсові поверхні зручно використовувати, вони легко створюються, є розгортними та їх трансформація дає можливість універсалізувати видовищні зали шляхом зміни положення відбиваючих екранів та їх форми, що впливає на формування зон надходження звукової енергії, її концентрацію або розсіювання, а також завдяки трансформації можна змінювати час реверберації в видовищних залах. Торсові поверхні створюються дотичними до лінії перетину двох поверхонь другого порядку або двоїстим способом методом обкатки двох поверхонь другого порядку або кривих другого порядку, або двох кривих другого порядку. На основі цих методів в статті розглядаються загальні способи побудови торсових поверхонь 4-8 порядку 3 і 4 класів та досліджуються властивості конгруенції відбитих ними променів та прикладі часних випадків пропонуются варіанти вирішення прикладних задач. Ці випадки розглядаються як найбільш пристосовні до механічного вирішення завдання побудови відбивачів: торсові поверхні, отримані обкаткою двох кривих другого порядку, які лежать в паралельних площинах, перпендикулярних або під кутом. Завдяки відомим рівнянням однозначної відповідності для твірних торсових поверхонь, є можливість аналітичного опису поверхонь відбитих променів. Конгруенція нормалей торса розшаровується на площину паралельних прямих. Двопараметрична множина відбитих променів розшаровується на плоскі пучки прямих, які можна побудувати двома способами: відносно поверхні нормалей або дотичної до твірної торса. Аналітичне описання поверхонь відбитих променів на основі геометричних побудов та відомих рівнянь торсових поверхонь.
Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків
(КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, Артем
Основою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3/людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3/людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.
Врахування вартості життєвого циклу при проектуванні суміщених покриттів будівель
(КНУБА, 2018) Гетун, Г.; Лесько, І.
Метою даного дослідження є висвітлення ролі критерію вартості життєвого циклу при прийнятті рішень щодо вибору огороджувальних конструкцій покриттів житлових і нежитлових будівель. У сучасній будівельний практиці України визначним фактором погодження замовником/інвестором проектного рішення суміщених покриттів будівель є мінімізація витрат на будівництво. Хоча для досягнення максимальної ефективності використання матеріальних ресурсів необхідним є оцінка витрат на період усього життєвого циклу об’єкта. Оптимізація вартості життєвого циклу будівлі повинна зайняти ключову роль в процесі прийняття рішень, оскільки вона включає економічний аналіз витрат, пов’язаних з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням будівельного об’єкту. Найбільший ефект від використання вартості життєвого циклу можна отримати на стадії проектування будівель. Сучасні покрівельні системи, в яких використовуються ефективні матеріали і технології дозволяють створювати герметичні, енергоефективні та надійні конструктивні рішення суміщених покриттів, які доцільно використовувати не лише в нежитлових будівлях, а й в багатоповерхових житлових будинках. Задача вибору оптимального рішення огороджувальної конструкції суміщеного покриття на стадії проектування будівлі визначається як багатокритеріальна кардинального вибору альтернатив з різними важливими критеріями зі скінченої множини допустимих рішень при вирішенні слабко структурованої проблеми з чітко заданими розподіленими параметрами. В даній статті наведені пропозиції щодо вибору типів складових шарів суміщених покриттів будівель. Представлені параметри, що дозволяють проектувати енергоефективні технічно, економічно та екологічно раціональні системні рішення суміщених покриттів будівель.
Геометрична комп’ютеризована модель «atmospheric radiation» для енергоефективного будівництва
(КНУБА, 2011) Сергейчук, О. В.
При визначенні форми, об’ємно-планувального вирішення енергоефективних будівель, оптимізації розподілу утеплювача по поверхні теплоізоляційної оболонки проектувальникам необхідно мати значення потоків сонячної (прямої та розсіяної) і теплової радіації, котрі надходять на довільно орієнтовану площину за фіксовані проміжки часу (опалювальний період, період перегріву, півроку, рік) з урахуванням мінливості метеорологічних факторів. Ці данні повинні бути закладені у норми з будівельної кліматології чи, при наймі, у нормах повинні бути первісні кліматичні параметри, достатні для подальшого розрахунку потоків за допомогою комп’ютерних програм. Необхідність створення таких норм и відповідного програмного забезпечення вже стала очевидною, що і було реалізовано в процесі роботи над ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2011 «Будівельна кліматологія», який набуває чинності з 1.11.2011 р.
Деякі аспекти визначення рівня освітленості криволінійних поверхонь від точкових джерел
(КНУБА, 2019) Копасова, Ганна; Скочко, Володимир; Кожедуб, Сергій
Як правило, для визначення рівня освітленості поверхонь від точкових джерел користуються досить простою закономірністю (законом обернених квадратів) та шаблонними правилами побудови падаючих променів. Дана закономірність найбільш застосовна для ділянок поверхні, що представляють собою фрагменти площин (або близькі до площин). При цьому, при проектуванні дизайну внутрішнього або зовнішнього середовища дуже часто зустрічаються предмети та об’єкти, поверхні яких є криволінійними. Водночас із цим, одним із основних завдань дизайнерів та архітекторів є забезпечення достатнього рівня освітленості предметів інтер’єрів та екстер’єрів для забезпечення достовірності сприйняття їх форм та кольорових рішень, а також для досягнення необхідного рівня зорового комфорту. Врешті решт, у зв’язку з високою складністю та різноманіттям просторових форм, фахівцям доводиться використовувати для розрахунків, пов’язаних із визначенням або перевіркою рівня освітленості, програмні засоби комп’ютерного моделювання. В той же час інструментальні засоби, що передбачають ручні розрахунки стають все менш актуальними. В процесі програмної реалізації математичних методів та алгоритмів визначення рівня освітленості, стає важливим виключення ймовірності допущення розрахункових помилок, пов’язаних із нездатністю програмного забезпечення до логічного мислення та аналізу перешкод на шляху поширення світлових променів. Зокрема, коли мова йде про аналіз характеру освітленості поверхні від точкового джерела (яким можна умовно вважати майже будь-який освітлювальних прилад, що рівномірно розсіює світло і розміри якого набагато менші у порівнянні з габаритами оточуючих предметів), виявляється, що використання закону обернених квадратів не дозволяє ідентифікувати зони самозатінення при його програмній реалізації у класичній формі без накладання додаткових обмежень. Такі обмеження проявляються у застосуванні ряду логічних операторів та шаблонних алгоритмів виявлення ділянок падіння власної тіні. Для уникнення необхідності розробки відповідних алгоритмів у даному дослідженні пропонується модифікувати форму запису закону обернених квадратів, увівши до нього додаткові математичні функції. Ці функції дозволятимуть автоматично відслідковувати локальний характер зміни кута нахилу дотичних до досліджуваних точок освітлюваних поверхонь. Відповідна модифікація дасть змогу полегшити процес програмної реалізації процесу відтворення розподілу освітленості по криволінійній поверхні.
Деякі аспекти визначення рівня освітленості криволінійних поверхонь від точкових джерел
(КНУБА, 2019) Копасова, Ганна; Скочко, Володимир; Кожедуб, Сергій
Як правило, для визначення рівня освітленості поверхонь від точкових джерел користуються досить простою закономірністю (законом обернених квадратів) та шаблонними правилами побудови падаючих променів. Дана закономірність найбільш застосовна для ділянок поверхні, що представляють собою фрагменти площин (або близькі до площин). При цьому, при проектуванні дизайну внутрішнього або зовнішнього середовища дуже часто зустрічаються предмети та об’єкти, поверхні яких є криволінійними. Водночас із цим, одним із основних завдань дизайнерів та архітекторів є забезпечення достатнього рівня освітленості предметів інтер’єрів та екстер’єрів для забезпечення достовірності сприйняття їх форм та кольорових рішень, а також для досягнення необхідного рівня зорового комфорту. Врешті решт, у зв’язку з високою складністю та різноманіттям просторових форм, фахівцям доводиться використовувати для розрахунків, пов’язаних із визначенням або перевіркою рівня освітленості, програмні засоби комп’ютерного моделювання. В той же час інструментальні засоби, що передбачають ручні розрахунки стають все менш актуальними. В процесі програмної реалізації математичних методів та алгоритмів визначення рівня освітленості, стає важливим виключення ймовірності допущення розрахункових помилок, пов’язаних із нездатністю програмного забезпечення до логічного мислення та аналізу перешкод на шляху поширення світлових променів. Зокрема, коли мова йде про аналіз характеру освітленості поверхні від точкового джерела(яким можна умовно вважати майже будь-який освітлювальних прилад, що рівномірно розсіює світло і розміри якого набагато менші у порівнянні з габаритами оточуючих предметів), виявляється, що використання закону обернених квадратів не дозволяє ідентифікувати зони самозатінення при його програмній реалізації у класичній формі без накладання додаткових обмежень. Такі обмеження проявляються у застосуванні ряду логічних операторів та шаблонних алгоритмів виявлення ділянок падіння власної тіні. Для уникнення необхідності розробки відповідних алгоритмів у даному дослідженні пропонується модифікувати форму запису закону обернених квадратів, увівши до нього додаткові математичні функції. Ці функції дозволятимуть автоматично відслідковувати локальний характер зміни кута нахилу дотичних до досліджуваних точок освітлюваних поверхонь. Відповідна модифікація дасть змогу полегшити процес програмної реалізації процесу відтворення розподілу освітленості по криволінійній поверхні.
Деякі аспекти ефективного влаштування теплоізоляційної оболонки будинку
(КНУБА, 2017) Якусевич, С. Г.; Плоский, В. О.
В роботі порушуються важливі аспекти ефективного підбору товщини утеплювача будівель та споруд. Системно проаналізовано основні чинники, що впливають на вибір матеріалу утеплювача, місця його влаштування та його товщини. Наведено принципові й найбільш уживані математичні закономірності, що дозволяють визначати ключові фізичні величини, які характеризують процеси переносу теплової енергії крізь товщу конструкції й відповідно втрати енергії. Запропоновано алгоритм раціонального розподілу матеріалу для утеплення в залежності від тепловтрат зовнішніх непрозорих огороджувальних конструкцій з застосуванням пінополіуретану та полістиролу.
До питання визначення параметрів біоклімату території забудови
(КНУБА, 2013) Кривенко, О. В.
В статті розглядаються питання формування параметрів біокліматичної оцінки території забудови для вирішення завдань біокліматичної архітектури.
До питання впровадження систем сертифікації «зеленого» будівництва в Україні
(КНУБА, 2015) Пінчук, В. С.; Кошева, В. О.; Панько, О. М.
В статті розглянуті поняття сталого розвитку та принципи сертифікації «зелених» будівель, висвітлені ключові завдання «зеленого» будівництва в Україні. Проаналізовано принципи побудови і функціонування світових національних систем стандартів «зеленого» будівництва. Обґрунтовано необхідність впровадження систем сертифікації «зеленого» будівництва в Україні