Сучасні проблеми архітектури та містобудування

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Документ
    Адаптація пам'яток архітектури для маломобільних груп населення: аналіз закордонного досвіду
    (КНУБА, 2016) Городецька, М. В.
    В статті аналізується закордонний досвід адаптації пам’яток архітектури для маломобільних груп населення, а саме засоби горизонтального та вертикального переміщення
  • Документ
    Дигітальна еволюція постмодернізма
    (КНУБА, 2015) Гнатенко, В. В.; Бармашина, Л. М.
    У статті викладено загальні відомості про новий стиль «параметрія», біонічний принцип формотворення та взаємозв‘язок дигітальної архітектури з природними формами. Розповідається про перші зразки віртуальної архітектури, зародження та розвиток стилю, використання параметричних форм у містобудуванні.
  • Документ
    Проекти польських архітекторів для Лівії у 1970-80-х роках: інтерпретація модерністичної парадигми
    (КНУБА, 2016) Алджад, Р. М.
    У статті розглянуто основні напрями діяльності та внесок польських архітекторів у розробку проектів регіонального розвитку Лівії у 1970-80-х роках, планувально-просторову організацію середовища міст та створення їх архітектурного образу
  • Документ
    Концепция дифференциации архитектурных школ и уникальный профессиональный опыт архитектора В. В. Городецкого
    (КНУБА, 2014) Хороян, Н. П.
    У статті наводиться фрагмент дослідження, присвяченого системно- методологічному розумінню терміну архітектурна школа. Зокрема, проаналізовано атрибутику терміна наукова школа; описаний процес відтворення професійних кадрів в архітектурі; виявлено та описано основні диференційні ознаки архітектурних шкіл; на основі уявлень про соціальні куматоіди позначена стійкість у часі запропонованої моделі диференціації; розглянуто особливості професійного досвіду унікального архітектора рубежу XIX -XX ст. В.В. Городецького в межах запропонованої концепції.
  • Документ
    Методи стилістичної ідентифікації об’єктів сучасної архітектури
    (КНУБА, 2012) Дорожкін, О. В.
    Розглянуто існуючі методи стилістичної ідентифікації об'єктів мистецтва та архітектури, визначено коло ідентифікаційних проблем, що постають під час дослідження регіональних особливостей архітектури України, запропоновано методологічне підґрунтя та метод ідентифікації об'єктів сучасної архітектури на прикладі стилістичної течії хай-теку
  • Документ
    Формування архітектури в стилі «лофт»
    (КНУБА, 2012) Моркляник, О. І.; Казмірук, О. А.
    з’ясовано походження поняття «лофт», виявлено передумови виникнення лофт-архітектури та хронологічні періоди її формування. В статті здійснено аналіз характерних прикладів лофт-об’єктів і доведено доцільність відновлення та переобладнання промислових будівель і споруд, що не функціонують. Матеріали статті можуть бути корисними для зацікавлених формуванням сучасної архітектури
  • Документ
    Прогностика в архітектурній школі : досвід радянського авангарду 1920х-1930х рр.
    (КНУБА, 2012) Смоленська, С.О.
    У статті розглянуто передумови формування прогностичного мислення у молодого покоління зодчих, роль в цьому української архітектурної школи 1920-30-х рр.
  • Документ
    До питання про охорону пам'яток архітектури на Волині у 1920-30-х роках в контексті збереження національної ідентичності
    (КНУБА, 2010) Михайлишин, О. Л.
    в статті розглянуті засади організації пам’яткоохоронної роботи в Другій Речі Посполитій, які реалізовувались, в тому числі на Волині, шляхом інвентаризації, реставрації та відновлення найважливіших пам’яток архітектури. З’ясовано, що основною мотивацією реставраційних робіт було, насамперед, збереження об’єктів, що втілювали національні риси польської архітектури.
  • Документ
    Нетипові варіанти конструктивного вирішення верхів українських дерев'яних церков
    (КНУБА, 2010) Шевцова, Г. В.
    Статтю присвячено рідкісним варіантам конструктивного вирішення верхів українських дерев’яних церков. Виявлено та класифіковано причини, що призводили до їх виникнення. З точки зору виявлення ґенези української дерев’яної церкви, найбільш значущим визнано варіант збереження «рудиментарних» конструктивних типів