Наукові статті

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Розрахунок ефективності електромагнітного екранування композиційними матеріалами з електропровідними немагнітними добавками
    (2021) Панова, О. В.; Краснянський, Г. Ю.; Азнаурян, І. О.
    Представлено результати теоретичних досліджень захисних властивостей композиційних облицювальних матеріалів на основі діелектричної матриці з немагнітним електропровідним наповнювачем у широкому діапазоні частот падаючого електромагнітного випромінювання. Отримано вирази для величин проходження, відбиття та поглинання і розрахованої на їх основі ефективності екранування електромагнітного випромінювання матеріалом. Необхідні для розрахунків залежності діелектричної проникності та електро-провідності композиту від об'ємної частки електропровідної добавки отримано на підставі гіпотези подібності при врахуванні ненульової провідності діелектричної матриці. Встановлено задовільну відповідність результатів розрахунків із виміряними характеристиками екранування зразків металосилікатних матеріалів на основі гідросилікатів кальцію та мідного порошку. Загалом наведені результати показують адекватність запропонованої розрахункової методики і свідчать, що вона може бути використана для попередніх оцінок характеристик екранування при проєктуванні електромагнітних екранів на основі композиційних облицювальних матеріалів.
  • Документ
    Формування позитивної мотивації студентів до вивчення фізики при дослідженні факторів впливу електронних приладів на людину
    (СДПУ, 2007) Бурдейна, Н. Б.; Глива, В. А.; Панова, О. В.
    Стаття присвячена доллідженню факторів впливу електронних приладів на людину.
  • Документ
    Оптимізація параметрів екранування електромагнітних полів різнорідних джерел у виробничих будівлях
    (ДонНТУ, 2020) Касаткіна, Н. В.; Панова, О. В.; Тихенко, О. М.; Ченчевой, В. В.; Левченко, Л. О.
    Формування електромагнітної обстановки у будівлях, спорудах та довкіллі в цілому обумовлюється одночасним впливом електромагнітних полів та випромінювань різних частот та амплітуд – ліній електропередачі, силових внутрішніх джерел, потужного електротехнічного обладнання, базових станцій мобільного зв’язку, безпровідних комп’ютерних мереж тощо. Поля різних частот мають різні гранично допустимі рівні, тому зниження їх амплітуд забезпечується різними ступенями екранування. На сьогоднішній день добре розроблено засоби екранування (металеві, композиційні) електромагнітних полів окремих частот або частотних смуг. За умови одночасного впливу кількох різнорідних за генерованими частотами та амплітудами полів, використання окремих екрануючих конструкцій складне та економічно недоцільне. Тому доцільне застосування єдиного екрануючого матеріалу, прийнятного для екранування електромагнітних полів різних частот з керованими захисними властивостями. Такими є композиційні металополімерні матеріали. Але потребує дослідження співвідношення коефіцієнтів екранування цих матеріалів для полів різних частот. Це дозволить певним чином оптимізувати електрофізичні та геометричні параметри матеріалів з точки зору електромагнітної безпеки працюючих та населення.
  • Документ
    Розрахункове та експериментальне визначення ефективності електромагнітного екранування
    (2015-06-12) Панова, О. В.; Азнаурян, І. О
    Впровадженню організаційно-технічних заходів зі зниження рівнів електромагнітних полів екрануванням повинне передувати визначення припустимого внеску у коефіцієнти екранування поглинання та відбиття електромагнітної хвилі екраном. Необхідна товщина електромагнітного екрана визначається розрахунковими методами з урахуванням мінімального коефіцієнта 7 екранування. Це обумовлене необхідністю збереження прийнятного якості бездротового зв’язку. Доцільно використовувати композитні електромагнітні екрани, які крім керованих захисних властивостей мають малі коефіцієнти відбиття, що дозволяє уникати підвищення рівнів електромагнітних полів у небажаних напрямках. При використанні електромагнітних екранів обмежених розмірів, слід враховувати дифракційні крайові ефекти, що досягається попереднім моделюванням просторових розподілів полів навколо екранів.