2019
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1202
Переглянути
Документ Паломництво у священні простори природно-заповідного фонду України(Бескиди, 2019) Щурова, Вікторія АнатоліївнаЗахоплення дивовижним світом природи, дбайливе ставлення, дотримання правил етики – запорука збереження її чудових дарунків та захист права на цноту. Етика дикої природи – це філософія, заснована на недопущенні змін в оточуючому середовищі, викликаних втручанням людини. Дика природа допомагає людині досягти довершеного стану, вона є проявом Абсолютного, видимого та близького водночас. На її захист у різні часи не раз ставали релігійні традиції, світські закони власності на землі могутніх владик великих держав. Берегти важко прохідні зарості, які захищали прадавні поселення, спонукали також оборонні потреби. Чиста природа – символ геонабожності прадавніх слов’ян. Непридатні для життя або заборонені для влаштування поселень ділянки дикої природи існували в різних країнах світу задовго до того, як з’явилося саме слово «заповідник».Документ Регіональні особливості сталого розвитку малих міст ( на прикладі м. Тульчин )(Бескиди, 2019) Зінов'єва, Олена СергіївнаНеконтрольований розвиток територій, все більш зростаюче виробництво і споживання ресурсів, збільшення населення, все це стало головною загрозою людства як виду. Всесвітньої комісією по навколишньому середовищу (WCED) був висунутий такий термін як «сталий розвиток». Під ним розуміється такий «розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Актуальність цієї проблеми засвідчують документи: «Концепція Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року No 121-р); Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" (указ президента України від 12 січня 2015 року); «Концепція Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку, раціонального природокористування та збереження навколишнього середовища» (розпорядження Президії НАН України від 3 лютого 2010 року No 31).Документ Регіональні проблеми розвитку містобудівної мережі лікувальних дитячих комплексів України(Бескиди, 2019) Булах, Ірина ВалеріївнаВ Україні триває реформа сфери охорони здоров'я, яка, безумовно, повинна знайти відображення у наукових пошуках та пропозиціях, пов'язаних з архітектурно-містобудівною організацією лікування населення нашої держави [1, 2]. Традиційним, для нашої країни, є виокремлення місць лікування дітей: розбудована за радянські часи потужна містобудівна мережа дитячих лікувально-профілактичних закладів налічувала чисельні та розгалужені елементи (дитячі поліклініки; діагностичні центри; міські, районні, обласні, республіканські дитячі лікарні багатопрофільного та спеціалізованого типів та ін.). В означеному вигляді містобудівна система лікувальних закладів продовжує функціонувати і сьогодні, певні зміни торкнулись лише переформування поліклінік у амбулаторії первинної медичної допомоги. Слід зазначити, що потужна і розгалужена архітектурно-містобудівна мережа закладів охорони здоров'я радянського періоду, побудована на основі моделі Семашко, безумовно, є гуманною, спрямованою на максимальну доступність та зручність населення до всіх медичних послуг. В цьому сенсі чисельні медичні заклади отримали спеціалізації (в тому числі за віковими групами), рівні підпорядкування (районні, міські, обласні, державні, республіканські, відомчі або спрямовані на обслуговування групи промислових підприємств тощо)Документ Роль громадського транспорту у формуванні сталого розвитку міст(Бескиди, 2019) Рябець, Юлія СтепанівнаДо переліку основних глобальних екологічних проблем нашої планети одночасно з перенаселенням, забрудненням навколишнього середовища, активним використанням викопних джерел енергії та пов’язаним з ним викидами СО2, глобальним потеплінням тощо, варто віднести також транспортні проблеми урбанізованих територій. Постійно зростаючий рівень автомобілізації на урбанізованих територіях призводить до щорічного погіршення екологічної ситуації у мегаполісах та великих містах як у світі, так і в Україні. За даними статистики, транспорт спричиняє 25% викидів парникових газів в атмосферу, що призводить до змін клімату та забруднення повітря у містах. Найбільше викидів виробляють приватні автомобілі – близько 270г СО2/км на людинуДокумент Теоретико-методологічні підходи до проблем розвитку урбанізованого оточення(Бескиди, 2019) Тімохін, Віктор ОлександровичСучасні теоретико-методологічні підходи до проблем розвитку і саморозвитку урбанізованого оточення, відштовхуючись від світоглядних уявлень, пройшли складний шлях перетворень. Цей шлях, який орієнтувався на вирішення проблем співіснування і протиріч між міським і урбаністичним образом життя, між міським середовищем і урбанізованим оточенням, між модерністським і постмодерністським стилями мислення обумовив спочатку поляризацію між класичним системним і некласичним синергетичним підходами, між парадигмальними уявленнями про Космос і Хаос штучного оточення Людини міської (Homo urbanus). Обопільні прагнення зі сторони цих підходів до узгодження, взаємного доповнення і гармонізації створили необхідні умови і стимулювали виникнення проміжних підходів - середовищного «хаосмового» й адаптивного «космаосного», - що завершили повний цикл еволюційних перетворень і спрямували їх в бік ноосферних досліджень і гуманізації урбанізованого оточення планетарного і поза планетарного масштабів культурно-цивілізаційного розвитку людства.