Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Вдосконалення методів аналізу небезпек і виробничого ризику(ГВУЗ ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Медяник, Віктор Олександрович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Проніна, Юлія ГенадіївнаМета. Аналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.Документ Розробка комп’ютерної програми для підтримки прийняття рішень у СУОП при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ(ГВУЗ ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаівна; Савченко, І.В.; Корінний, Володимир ІллічМета. Аналіз результатів наукових доробок свідчить про те, що дотепер не існує єдиної точки зору відносно припустимої норми опромінення людини при використанні систем з газовими інфрачервоними випромінювачами (ГІВ), методи розрахунку не враховують їх спектральні характеристики, спрямовані на приблизне визначення потужності цих систем і не дають можливості оптимізувати розміщення ГІВ з урахуванням впливу на організм людини. У зв’язку з цим доцільним є виконання не тільки дослідження впливу їх характеристик на параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях, опромінення і теплообмін людини, а і розробка комп’ютерної програми для підтримки прийняття рішень у системі управління охороною праці (СУОП) при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ. Методика. Запропоновано алгоритм моделювання розробленої комп’ютерної програми, який складається з послідовних кроків, що ведуть до вирішення поставлених задач: оцінки можливого негативного впливу на організм людини-оператора на робочих місцях систем з ГІВ з-за порушення нормативних вимог; раціонального розміщення ГІВ для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату та теплового опромінення людини-оператора; отримання розподілу температурних полів при променистому опаленні в залежності від будівельно-планувальних особливостей; економії теплової енергії при використанні ГІВ для робочих місць. В основу покладена ідея використання блок-схеми причинно-наслідкового зв'язку при розробці схеми розміщення ГІВ у виробничому приміщенні з урахуванням теплового опромінення людини-оператора. Результати. Розроблена комп’ютерна програма складається з трьох частин – моделювання виробничого приміщення, редагування розміщення ГІВ і виводу рішень, а алгоритм її моделювання з послідовних кроків, які призводять до вирішення поставлених задач, у т.ч. визначення: кутових коефіцієнтів опромінення з метою раціонального розміщення ГІВ для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату та теплового опромінення людини-оператора; розподілу полів щільності теплового потоку у горизонтальному і вертикального перетинів приміщення у залежності від будівельно-планувальних особливостей; економії теплової енергії при використанні ГІВ для робочих місць. Наукова новизна. Удосконалено інформаційно-аналітичну складову СУОП підприємства використанням розробленого програмного продукту для підтримки прийняття рішень при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ у виробничих приміщеннях з урахуванням полів теплового опромінення робочих місць, що дозволяє забезпечити виконання вимог нормативних документів з охорони праці і економію енергетичних ресурсів. Практична значимість. Розроблений програмний продукт сприяє, як складова інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, розробці схеми розміщення ГІВ і дозволяє точніше розраховувати параметри мікроклімату виробничих приміщень у процесі проектування їх опалення. Це призводить до зниження витрат палива і тепла, підвищується безпека життєдіяльності шляхом створення нормованих параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях у холодну пору року і знижується екологічне навантаження на життєве середовище.Документ Дослідження методів оцінки показників виробничого ризику для вдосконалення системи управління охороною праці (СУОП)(ПГАСА, 2015-01) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Вишневський, Д. О.; Савченко, І. В.На основі аналізу існуючих методів обґрунтовано необхідність вдосконалення показників виробничого ризику як за наслідками впливу шкідливих та небезпечних чинників на людський організм, так і з урахуванням номенклатури, ступеня зношення обладнання, а також психофізіологічних можливостей працівників.Документ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МОНОТОННОСТІ І СТРЕСУ НА ПСИХІЧНУ ВТОМУ І НЕБЕЗПЕКУ ТРАВМАТИЗМУ(ХПІ, 2010-01) Гунченко, Оксана Миколаївна; Касьянов, Микола Анатолійович; Андріанова, Олександра Олександрівна; Медяник, Віктор Олександрович; Рибальченко, Олександр ОлександровичВ статті показана необхідність врахування здатності людини-оператора протистояти негативним шкідливим та небезпечним виробничим факторам, таким як монотонність та стрес, при оцінці професійного ризику і професійної придатності працівників.Документ Вдосконалення методів аналізу не езпек і виробничого ризику(ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Медяник, Віктор Олександрович; Проніна, Юлія ГенадіївнаАналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та ункціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.Документ Вдосконалення методів оцінки виробничого ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт (АРР) на об'єктах будівництва(ПГАСА, 2016) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Корінний, Володимип Ілліч; Сабітова, Ольга; Улітіна, МаріяУ наш час відбуваються надзвичайні ситуації (НС), що потребує проведення рятувальними підрозді-лами невідкладних аварійно-рятувальних робіт (АРР) у несприятливих погодних умовах при наявності щільної забудови, стиснених об’ємів приміщень, горючих газів і матеріалів, зруйнованих та напівзруйнованих конструкцій і елементів буді-вель, що хаотично обрушилися. При цьому рятувальники працюють у вкрай небезпечних умовах з ризиком травмування, у т. ч. і з тяжкими наслідками, зокрема, за 2015 р. під час проведення АРР травмувалися 60 рятувальників, причому 5 – смер-тельно. Тому необхідним є розвиток методології визначення кількісних показників їх виробничого ризику, що сприятиме вдосконаленню основних методів і засобів безпеки при проведенні АРР. Методика. Зазначено те, що фізичний стан люди-ни упродовж робочого часу змінюється у сторону погіршення якісного виконання розумових і фізичних навантажень. На-приклад, імовірність безпомилкового виконання людиною операцій з прийняття інформації, її оцінки та приймання рішення щодо працездатності підсистем, які нею контролюються, при числі ознак, що сприймаються оператором, у 5-6 і затримці у часі їх появи у 15-40 с, становить P(t) = 0,4470… 0,7830. Крім того, необхідно враховувати і те, що вимоги до ефективності дій рятувальників відносно забезпечення оптимального використання можливостей обладнання і засобів механізації є не-від’ємними з необхідністю урахування їх індивідуальних особливостей і психофізіології, як найважливіших у системі уп-равління. Тому, при визначенні ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт, необхідно враховувати не тільки напра-цювання на відмову технічних систем, які використовуються рятувальниками, а і імовірність безпомилкового виконання останніми виробничих функціональних дій, окремо враховуючи їх у переліку подій та у дереві ризиків. Результати. Дослі-дженнями встановлено необхідність введення у складові визначення імовірності виникнення нещасного випадку рятуваль-ника не тільки напрацювання на відмову технічних систем (стосовно виконання АРР – це, у першу чергу, ручний механізо-ваний інструмент, засоби зв’язку, індивідуального захисту, пожежогасіння і т. ін.), а і психофізіологічних особливостей рятувальників. Встановлено, що існуючі показники своєчасності, точності діяльності оператора, наприклад, такі, як час його роботи між двома відмовами, кількість та інтенсивність відмов за конкретний період часу чи роботи, не у повній мірі визна-чають і відображають діяльність людини. А ступінь стабільності у дотриманні зазначених показників у різних видах і умо-вах діяльності є характеристикою надійності роботи оператора. І тому вона відображає його безпомилкову роботу і визнача-ється імовірністю правильного розв’язання задач. Наукова новизна і практична значимість. Визначено перелік подій, що призводять до відмов ручного пневматичного підйомника при проведенні АРР, та імовірність їх виникнення з побудовою «дерева відмов» і розрахунком надійності підйомника, обґрунтовано перелік подій, що призводять до заподіяння шкоди здоров’ю рятувальника, визначено їх імовірність з побудовою «дерева ризиків», вдосконалено математичну модель розра-хунку ризику імовірністю «людських» відмов (помилок) поряд з імовірністю «технічних», вперше розраховано виробничий ризик рятувальника.Документ Обгрунтування необхідності управління виробничим ризиком(ПГАСА, 2016) Бєліков, Анатолій Серафімович; Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Тищенко, Юрій АнатолійовичМета .У наш час при виконанні процедур, пов’язаних із вступом України у Євросоюз і широким виходом її продукції на європейський ринок, особливої актуальності набувають методологічні питання вдосконалення системи управ-ління охороною праці (СУОП) шляхом забезпечення ризик орієнтованого підходу при оцінці стану охорони праці на об’єктах господарювання. Тому основною метою статті є дослідження шляхів і напрямів вдосконалення методів і засобів ви-значення виробничого ризику. Методика. Основою методики є розроблений ННДІОППБ проект «Концепції економічного управління охороною праці і регулювання промислової безпеки». Проблема, рішення якої передбачаються в «Концепції …» - це обмеження впливу джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими нормами за раху-нок розробки і впровадження комплексу нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію механізмів стимулювання роботодавців до поліпшення умов праці і організації виробничих процесів з ризиком аварій, нещасних випадків і профзахво-рювань у припустимих рівнях, а найманих робітників – до усвідомленого відношення щодо особистої безпеки і безпеки навко-лишніх. Результати. Дослідження, виконані в Україні за останній час, у т. ч. і за участю авторів, дещо змінили розуміння необхідності дотримання вимог міжнародних нормативних документів відносно пріоритетності показників виробничого ризи-ку щодо дійсного стану охорони праці на підприємстві. На основі результатів теоретичного і експериментального визначення його показників, отриманих за допомогою ризик орієнтованого підходу:удосконалено використанням програмного продукту з базою даних, яка постійно обновлюється, інформаційно-аналітичну складову СУОП промислового підприємства;створено розрахунково-експериментальні моделі управління безпекою проведення аварійно-відновлювальних і ремонтно-будівельних робіт по ліквідації наслідків обвалення будівельних конструкцій; удосконалено програмним продуктом СУОП для ковальсько-пресового виробництва (КПВ), що спрощує розкриття механізму формування причинно-наслідкових взає-мозв’язків процесу виникнення і зміни виробничого ризику шляхом визначення сукупного впливу на нього чинників вироб-ничого середовища і психофізіологічних можливостей людини-оператора. Наукова новизна і практична значимість. Удосконалено метод аналізу загрозливих небезпек, що ґрунтується на причинній моделі нещасного випадку і є засобом їх розпізнавання як складових виробничих систем, які характеризують взаємодію людини, машини і навколишнього середо-вища, що дозволяє представити дійсний стан цих систем як основу для визначення цілей захисту, розробки, здійснення за-ходів з охорони праці і контролю їх ефективності;удосконалено математичну модель зміни виробничого ризику на робочих місцях у КПВ впливом на нього «технічних» і «людських» відмов, що дозволяє у СУОП, з використанням «дерева несправ-ностей», визначати його показники та зони приміщення з їх зростанням при розробці планувальних особливостей розмі-щення обладнання.