Обгрунтування необхідності управління виробничим ризиком

Abstract

Мета .У наш час при виконанні процедур, пов’язаних із вступом України у Євросоюз і широким виходом її продукції на європейський ринок, особливої актуальності набувають методологічні питання вдосконалення системи управ-ління охороною праці (СУОП) шляхом забезпечення ризик орієнтованого підходу при оцінці стану охорони праці на об’єктах господарювання. Тому основною метою статті є дослідження шляхів і напрямів вдосконалення методів і засобів ви-значення виробничого ризику. Методика. Основою методики є розроблений ННДІОППБ проект «Концепції економічного управління охороною праці і регулювання промислової безпеки». Проблема, рішення якої передбачаються в «Концепції …» - це обмеження впливу джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими нормами за раху-нок розробки і впровадження комплексу нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію механізмів стимулювання роботодавців до поліпшення умов праці і організації виробничих процесів з ризиком аварій, нещасних випадків і профзахво-рювань у припустимих рівнях, а найманих робітників – до усвідомленого відношення щодо особистої безпеки і безпеки навко-лишніх. Результати. Дослідження, виконані в Україні за останній час, у т. ч. і за участю авторів, дещо змінили розуміння необхідності дотримання вимог міжнародних нормативних документів відносно пріоритетності показників виробничого ризи-ку щодо дійсного стану охорони праці на підприємстві. На основі результатів теоретичного і експериментального визначення його показників, отриманих за допомогою ризик орієнтованого підходу:удосконалено використанням програмного продукту з базою даних, яка постійно обновлюється, інформаційно-аналітичну складову СУОП промислового підприємства;створено розрахунково-експериментальні моделі управління безпекою проведення аварійно-відновлювальних і ремонтно-будівельних робіт по ліквідації наслідків обвалення будівельних конструкцій; удосконалено програмним продуктом СУОП для ковальсько-пресового виробництва (КПВ), що спрощує розкриття механізму формування причинно-наслідкових взає-мозв’язків процесу виникнення і зміни виробничого ризику шляхом визначення сукупного впливу на нього чинників вироб-ничого середовища і психофізіологічних можливостей людини-оператора. Наукова новизна і практична значимість. Удосконалено метод аналізу загрозливих небезпек, що ґрунтується на причинній моделі нещасного випадку і є засобом їх розпізнавання як складових виробничих систем, які характеризують взаємодію людини, машини і навколишнього середо-вища, що дозволяє представити дійсний стан цих систем як основу для визначення цілей захисту, розробки, здійснення за-ходів з охорони праці і контролю їх ефективності;удосконалено математичну модель зміни виробничого ризику на робочих місцях у КПВ впливом на нього «технічних» і «людських» відмов, що дозволяє у СУОП, з використанням «дерева несправ-ностей», визначати його показники та зони приміщення з їх зростанням при розробці планувальних особливостей розмі-щення обладнання.