Будівельні конструкції теорія і практика

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/63

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Аналіз специфічних особливостей проектування висотних будівель у сейсмічних районах
(КНУБА, 2019) Гетун, Галина В'ячеславівна; Колякова, Віра Маркусівна; Безклубенко, Ірина Сергіївна; Баліна, Олена Іванівна; Мельник, Володимир Ігорович
Серед стихійних лих перше місце у світі за даними ЮНЕСКО, займають землет- руси. Сейсмологія –це наука, яка вивчає залеж- ність тектонічних процесів, причин землетру- сів та можливість їх прогнозування. Сейсмобезпечне будівництво є однією з нага- льних проблем у країнах, де присутні сейсмо- небезпечні райони. В умовах економічної кризи гостро постають питання економії коштів на зведення матеріальних фондів країни. Зокрема, у сейсмічно активних районах вартість будів- ництва може бути у декілька разів вища, ніж у «спокійних» регіонах. В останні роки в Україні має місце тенденція проектування висотних будівель. Проектування та зведення висотних будівель потребує знач- них матеріало-технічних ресурсів. Нерідко бу- дівництво таких споруд призупиняється на три- валий час у зв’язку з браком коштів. В роботі наведені деякі принципи, яких слід дотримуватись при проектуванні та зведенні висотних каркасно-монолітних будівель у сей- смічних зонах для економії матеріально- технічних ресурсів. Показано можливість зменшення витрат за умови використання сейсмоізоляції. Показані основні конструктивні схеми висотних буді- вель, які можуть бути сейсмостійкими.
Збільшення несучої здатності колон споруди плавального басейну шляхом улаштування монолітних обойм
(КНУБА, 2018) Чирва, В. М.; Чирва, Т. Л.; Савченко, А. А.; Романенко, К. М.
В представленій статті авторами був проведений аналіз результатів обстеження 50-метрового басейну закритого типу, який знаходиться у місті Кривий Ріг. Наведена технологія підсилення колон шляхом улаштування монолітних обойм. Поставлені подальші задачі для досліджень в цьому напрямку.
Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення стаціонарних автоматизованих вогневих пунктів
(КНУБА, 2017) Гетун, Г. В.; Товбич, В. В.; Михальченко, С. В.; Кисіль, О. В.; кафедра архітектурних конструкцій; кафедра інформаційних технологій в архітектурі
В статті аналізується необхідність створення стаціонарних прикордонних споруд автоматизованих вогневих пунктів (АВП) для збереження життя військовослужбовців. Запропонована схема об’ємно-планувального та конструктивного рішення споруди АВП на блок-постах. Розглянуті варіанти технології зведення несучих і огороджувальних конструкцій споруди АВП з різних матеріалів.
Особливості проектування споруд пенітенціарного призначення
(КНУБА, 2018) Гетун, Г. В.; Кисіль, О. В.
В статті наведені деякі принципи проектування та зведення споруд пенітенціарного призначення. Показані конструктивні схеми охоронних веж спостереження, які можуть бути оснащені інтелектуальними вогневими системами (ІВС).
Оцінка технічного стану і розробка способу посилення залізничного шляхопроводу в м. Запоріжжя
(КНУБА, 2017) Чирва, Т. Л.; Чирва, В. М.; Новікова, Ю. В.; Савченко, А. А.; Рижих, О. О.
В даній статті розглянуто вплив навколишніх чинників на конструкції шляхопроводу. Завданням є розробка способу підсилення прогонових конструкцій з метою відновлення несучої здатністі.
Чисельне моделювання процесу руйнування залізобетонних балок монолітного огородження та його посилення вуглецевими матеріалами
(КНУБА, 2020) Чирва, Володимир; Чирва, Тетяна; Панченко, Олександр; Савченко, Андрій; Романенко, Катерина
На стадії будівництва багатоповерхового будинку в м. Київ на залізобетонних балках монолітного огородження були виявлені тріщини. Причина їх виникнення не була з’ясована забудовником. Тому авторами були висунуті й змодельовані в програмному комплексі “ЛИРА 2013” деякі припущення щодо їх появи. Метою досліджень було визначення напружено-деформованого стану (ширини розк- риття тріщин та прогинів конструкцій), порівняння отриманих результатів з актичними даними та надання рекомендацій щодо ремонт- них заходів. Аналізуючи можливі причини виникнення дефектів та дійсних прогинів балок вторами було зроблено припущення, що підпірні стойки опалубки ригелів були зняті до етонування парапетів та набору міцності бетону, а проектну міцність бетон набрав після отримання прогинів та утворення тріщин. Отримані розрахункові результати звірені з фактичними даними та підтверджують наведену вище гіпотезу і дозволяють визначити необхідні місця установки елементів підсилення із вуглепластикових ламелей. Виходячи із аналізу напружено-деформованого стану (ширини розкриття тріщин та прогинів конструкцій) авторами статті рекомендовано виконати посилення розтягне- них зон балок, колони та парапетів наклеюванням вуглепластикових ламелей із попереднім надійним закриттям тріщин методом ін’єктування тиксотропними епоксидними смолами.
Індустріальний розвиток Києва у другій половині ХІХ ст.
(КНУБА, 2020) Гетун, Галина В'ячеславівна; Колякова, Віра Маркусівна; Безклубенко, Ірина Сергіївна; Баліна, Олена Іванівна
В статті розглянуто сутність та особливості індустріального розвитку будівництва та архітектури Києва у другій половині ХІХ ст. Дослідженням охоплений виробничий комплекс тогочасного Києва включаючи розвиток промисловості, зведення мостів, створення залізничного господарства та перших інженерних систем: водогону, ка- налізації, електричного транспорту (трамваю і фунікулеру). Розглянуто передумови розвитку будів-ництва і виникнення професії інженера- будівельника. Наведені дані про спорудження і подальшу історію існування Ми- колаївського ланцюгового і Дарницького залізничного мостів Києва. Описані інженерно-технологічні та будівельно-конструктивні досягнення при зве- денні першого Київського залізничного вузла – технологію влаштування буронаби- вних паль для підсилення фундаментів будівель і споруд інженера А. Е. Страуса та особливості будівництва і експлуатації першої в Києві системи міського водогону та каналізації. Наведені рисунки із зображенням зовнішнього вигляду, планів і схем будівель і споруд, зведених у другій половині ХІХ ст. Представлено аналіз архітектурних форм і стилістичних напрямів будівель і споруд, інженерні досягнення та рішення, провадження нових конструкцій та будівельних матеріалів, які залишили після себе значний слід і суттєво вплинули на розвиток будівництва України.