Управління розвитком складних систем
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/326
Переглянути
15 результатів
Результат пошуку
Документ Застосування моделі «Нова Башта Р2M» в управлінні проектами розвитку освіти(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Криворучко, Олена Володимирівна; Цюцюра, Микола ІгоровичВисвітлюються питання впровадження ідей японського стандарту Р2M шляхом застосування моделі «Нова Башта Р2M» у процесі управління програмами і проектами в галузі освіти, а саме, в управлінні проектами розвитку освіти, ґрунтуючись на ціннісному підході.Документ Наукометричні бази: характеристика, можливості і завдання(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Білощицький, Андрій Олександрович; Гогунський, Віктор ДмитровичРозглянуто особливості застосування міжнародних наукометричних баз даних. Визначено тенденції розвитку наукометричних баз.Документ Впровадження трансформаційних бізнес-змін в управління проектами розвитку змісту освіти за методологією MSP(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Криворучко, Олена Володимирівна; Цюцюра, Микола Ігорович; Цюцюра, Галина ОлександрівнаРозглянуто питання управління успішними проектами за методологією MSP при управлінні програмами в галузі освіти, а саме, визначення специфіки та атрибутів критичних факторів успіху за індивідуальними властивостями програм та застосування цих критеріїв як частини розробки стратегії управління якістю ІТ проектів.Документ Формування потоку цінності володіння в Канбан при реалізації проектів розробки програмного забезпечення(КНУБА, 2014) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бойко, Олексій ОлександровичРозглянуто підхід щодо формування потоку цінності володіння в Канбан при реалізації проектів розробки програмного забезпечення. Запропоновано модель мінімальної корисної функціональності з метою застосування методології Канбан для створення інформаційно-комунікаційних систем.Документ Формування інноваційних методів та моделей управління проектами на основі конвергенції(КНУБА, 2015) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Дорош, Марія СергіївнаРозроблена модель конвергенції параметрів систем дозволяє виділити три рівня створення нових підходів до управління проектами на основі методів аналогій, та визначає етап конвергенції параметрів систем, як попередній до етапу інтеграції та гармонізації. Виділено складові рушійної сили інноваційного мислення, які, в сукупності, переміщують елементи системи у бік конвергенції або дивергенції. В результаті утворюється нова система, до якої, після етапу інтеграції та гармонізації, можна застосовувати перенесені методології. Також запропоновано визначення міри подібності систем, які підтверджують доцільність та можливість практичного використання одержаних моделей. Визначені підходи сприятимуть розвитку інноваційних методів та моделей при прийнятті проектних рішень в умовах постійних змін зовнішнього та внутрішнього середовища.Документ Системна інтеграція підходів в управлінні будівельними проектами(КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бойко, Олексій ОлександровичПерехід до проектно-керованих організацій – глобальна тенденція розвитку світової спільноти, обумовлена тим, що технічна та технологічна складність нової продукції різко зростає, життєві цикли скорочуються, а очікувана цінність має зберігатися. Дана тенденція формує суперечливі вимоги і критерії оцінки проектів щодо створення нових продуктів та сервісів. У таких умовах особливої актуальності набувають інноваційні механізми управління проектами та програмами, які базуються на конвергенції знань та системної їх інтеграції. В статті розглянуто та досліджено метод системної інтеграції підходів в управлінні будівельними проектами. В результаті дослідження запропоновано модель системної інтеграції підходів, що реалізується за допомогою синергії стандартів Agile, Kanban, P2M, Kaizen, PMBoK, шляхом інтеграції окремих їх процесів чи групи процесів у відповідну фазу життєвого циклу проекту. Системна інтеграція підходів дозволяє застосовувати необхідні стандарти і методики управління проектами, чи окремі їх процеси, для регулювання множини процесів відповідної фази чи підфази об’єкта будівництва в межах його життєвого циклу, враховуючи її технологічні особливості, специфіку робочого середовища, ступеня невизначеності, рівня критичності змін та особливостей взаємодій між іншими фазами.Документ Емоційний інтелект керівника проекту(КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Русан, Надія ІгорівнаЗавдання, які стоять перед керівниками, припускають вміння здійснювати активний пошук необхідної для прийняття рішень інформації; розпізнавати емоційні стани співрозмовника, адекватно інтерпретувати зміст отриманих відомостей з урахуванням їх характеру, ступеня повноти і достовірності, наявність «прихованого змісту», спроб маніпуляції і т. д. Керівник проекту повинен бути в змозі так взаємодіяти зі своїми партнерами, підлеглими, щоб досягати намічених цілей, отримати необхідний ефект (зміна поведінки, думок, відносин і т. д.). Таким чином, здібності керівника розпізнавати та інтерпретувати емоції, що виникають в процесі діяльності, використовувати їх для розв'язання управлінських завдань визначають специфіку проблемного поля нашого дослідження. Можливість підвищення ефективності управлінської діяльності проектного менеджера через розвиток емоційного інтелекту відкриває нові перспективи інноваційного розвитку ділового співтовариства в цілому.Документ Розвиток креативного потенціалу колективу як фактор впливу на ефективну роботу підприємства(КНУБА, 2017) Войтушенко, Анастасія Андріївна; Бушуєв, Сергій ДмитровичРозвиток креативного потенціалу колективу вимагає аналізу поняття “креативність” та “креативний потенціал”, а також моделі розвитку персоналу. Розглянуто методи розвитку та формування творчого потенціалу колективу, а також критерії оцінки креативного продукту та їх комплексний опис з урахуванням теорії формування вимог до продуктів. Обґрунтовано критерії, які визначають особливості креативного продукту та його характеристики. Значна увага зосереджена на аналізі наявної моделі оцінки рівня розвитку персоналу, яка буде включати мотивацію та розвиток креативного потенціалу персоналу. Показано, як впливає розвиток персоналу на ефективну роботу підприємства та переваги, недоліки використання P-CMM моделі.Документ Інноваційне мислення при формуванні нових методологій управління проектами(КНУБА, 2016) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Дорош, Марія Сергіївна; Шакун, Наталія ВалеріївнаШвидкий розвиток управління проектами як науки та застосування її в багатьох предметних галузях, що мають свою специфіку, сформувало у світовій практиці великий спектр знань та методологій, більшість з яких містять унікальні моделі, методи та механізми управління. Запропоновані в статті механізми конвергенції систем забезпечують можливість створення нових методів та моделей управління проектами з врахуванням різних підходів до самих методів конвергенції. Визначені хронологічні етапи формування методологій управління проектами у порівнянні з основними етапами розвитку систем управління в різних прикладних галузях. Також визначено необхідні складові інноваційного мислення керівника проекту, які забезпечують як розвиток галузі, так і суспільства в цілому. Результати дослідження можуть використовуватися при виборі та створенні нових методологій для прийняття унікальних проектних рішень.Документ Управління проектами в умовах «поведінкової економіки»(КНУБА, 2018) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Ярошенко, Руслан ФедоровичРозвиток систем управління проектами, програмами та портфелями проектів залежить від оточення. Суттєві зміни оточення від «раціональної економіки» до «поведінкової економіки» потребують додаткових досліджень щодо ефективності застосування наявних методологій, систем знань та компетентності проектних менеджерів. Фундамент змін оточення лежить у зміні парадигми прийняття рішень в управлінні з раціональної до ірраціональної парадигми. Досліджено сучасні підходи до формування «поведінкової економіки», її специфіки з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проектами та аномалій, які впливають на ці процеси. Наведено змістовну модель діагностики застосування моделей та методів управління проектами у «поведінковій економіці». Досліджено паттерни поведінки проектних менеджерів при створенні продукту проекту та управлінні проектами. Такі паттерни дозволили авторам визначити вузькі місця у застосуванні сучасних методологій управління проектами в умовах «поведінкової економіки».