Управління розвитком складних систем
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/326
Переглянути
5 результатів
Результат пошуку
Документ Розвиток креативного потенціалу колективу як фактор впливу на ефективну роботу підприємства(КНУБА, 2017) Войтушенко, Анастасія Андріївна; Бушуєв, Сергій ДмитровичРозвиток креативного потенціалу колективу вимагає аналізу поняття “креативність” та “креативний потенціал”, а також моделі розвитку персоналу. Розглянуто методи розвитку та формування творчого потенціалу колективу, а також критерії оцінки креативного продукту та їх комплексний опис з урахуванням теорії формування вимог до продуктів. Обґрунтовано критерії, які визначають особливості креативного продукту та його характеристики. Значна увага зосереджена на аналізі наявної моделі оцінки рівня розвитку персоналу, яка буде включати мотивацію та розвиток креативного потенціалу персоналу. Показано, як впливає розвиток персоналу на ефективну роботу підприємства та переваги, недоліки використання P-CMM моделі.Документ Управління проектами в умовах «поведінкової економіки»(КНУБА, 2018) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Ярошенко, Руслан ФедоровичРозвиток систем управління проектами, програмами та портфелями проектів залежить від оточення. Суттєві зміни оточення від «раціональної економіки» до «поведінкової економіки» потребують додаткових досліджень щодо ефективності застосування наявних методологій, систем знань та компетентності проектних менеджерів. Фундамент змін оточення лежить у зміні парадигми прийняття рішень в управлінні з раціональної до ірраціональної парадигми. Досліджено сучасні підходи до формування «поведінкової економіки», її специфіки з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проектами та аномалій, які впливають на ці процеси. Наведено змістовну модель діагностики застосування моделей та методів управління проектами у «поведінковій економіці». Досліджено паттерни поведінки проектних менеджерів при створенні продукту проекту та управлінні проектами. Такі паттерни дозволили авторам визначити вузькі місця у застосуванні сучасних методологій управління проектами в умовах «поведінкової економіки».Документ Стратегічний аудит інфрастуктурних проектів та програм(КНУБА, 2019) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Козирь, Борис Юрійович; Запривода, Аліна АнатоліївнаЯк об'єкт дослідження розглядаються моделі, методи та процеси проведення стратегічного аудиту інфраструктурних проектів та програм. Проблеми складних інфраструктурних проектів та програм, які виконуються в умовах невизначеності, пов’язані з уточненням та змінами стратегії під впливом критичних зовнішніх та внутрішніх впливів. Визначено взаємозв'язок понять "стратегія розвитку організації" і "стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм". Обґрунтовано підходи до аудиторської оцінки здатності реагування системи управління інфраструктурними проектами на фактори невизначеності, зміни зовнішнього середовища і ступеня адекватності організаційно-економічних елементів системи управління, що забезпечують досягнення стратегічних цілей. Представлено алгоритм проведення стратегічного аудиту на моделі технологічної зрілості організації (IPMAOCB). Наведено приклади форм самооцінки по стратегічних аспектах впровадження інфраструктурних проектів та програм. Показано приклад форми самооцінки менеджера проекту та його команди за поведінковими компетенціями у ході досягнення стратегічних цілей. Наведено приклад аудиторської оцінки щодо стратегії впровадження проекту КОНФАЙМЕНТ Чорнобильської АЕС. У висновках підкреслено важливість застосування інструментів стратегічного аудиту в процесі впровадження інфраструктурних проектів та програм.Документ Зміна парадигм в управлінні інфрастуктурними проектами і програмами(КНУБА, 2019) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Козир, Борис ЮрійовичРозглянуто моделі та проактивний метод зміни парадигм управління інфраструктурними проектами та програмами. Проведений аналіз наявних підходів до управління інфраструктурними проектами довів відсутність моделей та методів, що змінюють сутність процесів управління залежно від стану проекту та проходження тієї чи іншої точки біфуркації. Кібернетична парадигма управління інфраструктурними проектами базується на формуванні управляючих дій на основі завдання поточного та планованого стану. Поточний стан проекту формується на основі інформації зворотного зв’язку. Аналізуються модель життєвого циклу інфраструктурного проекту та парадигми управління з урахуванням рушійних сил і опорів, ризиків і можливостей. Визначені вісім типових точок біфуркації інфраструктурних проектів, в яких концентруються проблеми та виклики, ризики та можливості. На основі цих параметрів побудована векторна модель точки біфуркації. Запропонована модель життєвого циклу інфраструктурного проекту дає змогу формувати стратегії проактивного управління проектами з розумінням природи наступної точки біфуркації та невирішених проблем попередніх точок.Документ Модель бенчмаркінгу на основі генетичних механізмів в управлінні проектами(КНУБА, 2018) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєв, Денис Антонович; Бушуєва, Наталія Сергіївна; Чернова, Людмила СергіївнаЗастосування знань, накопичених у фундаментальних механізмах живої природи, є глобальним трендом розвитку проектного управління. Цей тренд потребує додаткових досліджень щодо розвитку наявних методологій, систем знань, генетичних механізмів управління проектами та програмами. Конвергенція (наближення) систем знань різних галузей та бенчмаркінг є механізмами які переносять знання та кращу практику між предметними сферами. Запропоновано класифікацію механізмів конвергенції для подальшого перенесення знань –бенчмаркінгу між різними галузями. Сформульовані чотири принципи побудови та розвитку методологій управління проектами на основі перенесення знань та кращої практики. Це принципи необхідного різноманіття (Ешбі), когерентності методологій, конвергенції, інтеграції й гармонізації, націленості на результат та продукт. Наведено базові визначення застосування генетичних моделей у створенні методологій управління проектами. Запропоновано модель застосування генетичних механізмів матричної моделі знань (мРНК), моделей та методів управління проектами. Модель бенчмаркінгу генетичних механізмів і інформації в управлінні проектами визначені у вигляді послідовності кроків оброблення матричної РНК. Такими кроками, які описані у інтерпретації методологій управління проектами, є: ініціація, транскрипція, процесінг і транспорт, трансляція, сплайсінг, модифікація, формування продукту та термінація. Розглянутий підхід має суттєвий вплив на формування компетентності проектних менеджерів з урахуванням створення та провадження принципово нових знань і механізмів управління.