2021

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/8658

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 34
  • Документ
    Використання статистичних методів для системи управління якістю топографо-геодезичної продукції
    (КНУБА, 2021) Нестеренко, Олена Вікторівна
    Статистичні методи можуть застосовуватися не лише для розробленої системи управління якістю, але і ще на початку розроблення такої системи. Такий момент є актуальним для топографо-геодезичної галузі, оскільки проблема оцінки та підтвердження відповідного рівня якості вітчизняної топографо-геодезичної продукції на сьогодні є одним із важливих питань для галузі.
  • Документ
    Ревіталізація промислових будівель за допомогою CLT панелей
    (КНУБА, 2021) Гулей, Дарина Володимирівна; Іванченко, Григорій Михайлович
    У сучасному світі чітко прослідковується тенденція до швидкого росту міст, Україна, в цьому випадку, теж не стала винятком. Разом зі збільшенням населення у містах, швидкими темпами змінюються і потреби їх мешканців. Швидкий технічний прогрес, розширення зон комфорту людства, особливо у галузях, повязаних з роботою та відпочинком вимагає від сучасних міст постійного розвитку. Міста розвиваються парарельно з їх мешканцями, тому, з плином часу, такі міста повинні ставати більш сучасними, комфортними та безпечними для людини. Для такого розвитку, повинно бути логічне та впорядковане зонування територій під різні функції та потреби мешканців. Але існує перепона цьому, а саме те, що у центральних районах міст розташовані колишні заводи-гіганти, що залишилися в спадок від Радянського Союзу. Їх території занедбані та вже давно не використовуються за призначенням. Зокрема, в Києві, приблизно 30% територій міста займають саме промислові будівлі. Це обумовлено як історично складеною містобудівною структурою міста, так і подальшою хаотичною забудовою міста з відсутністю систематичного підходу в процесі проектування та зонування генерального плану. Для вирішення цієї проблеми у світовій практиці замість дорого демонтажу занедбаних будівель та споруд широко застосовують економічно-вигідніший варіант – ревіталізацію.
  • Документ
    Формування обмежень на землях природно-заповідного фонду, як інструмент для забезпечення сталого розвитку їх земель
    (КНУБА, 2021) Богатир, Д. В.; Свиридовська, Світлана Миколаївна
    Для збереження природних ресурсів, забезпечення соціальної справедливості та досягнення екологічної стабільності розвитку територій природно-заповідного фонду встановлюють обмеження, однією із цілей яких є саме забезпечення сталого розвитку земель природно-заповідного фонду.
  • Документ
    Stakeholders of land & property development process
    (KNUCA, 2021) Petrakovska, Olga; Mykhalova, Mariia; Reutova, Olena
    The development of Ukraine as an independent state has led to socio-economic transformations among the result of which significant changes in approaches to spatial planning and modification of the real estate market mechanisms have undergone. Urban sprawl and replotting, intensive land building-up cause the necessity of introduction of fundamentally new approaches to the property construction and investment as well as of changes in the qualification requirements for specialists involved in the development processes.
  • Документ
    Інклюзивне середовище в закладах освіти
    (ОДАБА, 2021) Шпаковська, В. Т.
    Маючи рівні права на розвиток, освіту, участь у житті суспільствадіти з обмеженими фізичними можливостями нерідко позбавлені цих можливостей у реальному житті. Одним з основних завдань, що стоїть перед державою та суспільством, є створення для таких дітей умов у підготовці до повноцінного життя та адаптації у суспільстві. У прийнятому в 2017 році Законі «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб с особливими освітніми потребами до освітніх послуг» визначено основні вимоги до організації та забезпечення інклюзивного навчання.
  • Документ
    Проблеми архітектурно-планувальної організації просторів для соціокультурної взаємодії мешканців в центральних зонах малих міст
    (ОДАБА, 2021) Шебек, Н. М.; Домотенко, Б. А.
    В історичних містах центральні зони характеризуються наявністю адміністративних, культурно-просвітницьких, сакральних споруд, ринкових площ. В малих історичних містах зі збереженим історичним центром або його фрагментом доцільно відновлювати традиційні зони спілкування мешканців шляхом реконструкції відповідних частин міста.
  • Документ
    Проблеми формування образу сучасного міста
    (ОДАБА, 2021) Сєдак, О. І.
    Місто подібне твору архітектури, але є гігантською просторовою конструкцією, що сприймається лише протягом тривалого часу. Тому його проектування - є просторовим мистецтвом, що залучає часову складову. Осмислення цілісної композиції міста, що має світоглядний характер, віддзеркалене у різних періоди його історії. Місто сприймається безліччю людей, що різняться соціальною позицією й характером, є продуктом їх існування і діяльності, постійно змінюючих його структуру за власним розумінням. Існуючи певний час стабільною в загальних обрисах, ця структура постійно змінюється у деталях, а її розвиток і форма піддаються контролю лише частково. У визначенні образу міста ніколи не існує остаточного результату - тільки безупинна послідовність станів. Тому не дивно, що мистецтво формування міст – особливе й відособлене від архітектури, літератури чи музики. Воно може багато чому навчитися у цих мистецтв, але не може наслідувати їм. Формування композиції міста як більш стійкої до містобудівного розвитку складової відбувається значно повільніше аніж утворення багатогранного і мінливого у часі поняття "образ міста", який сприймається у взаємодії із функціональними і соціальними складовими під впливом світогляду певної епохи.
  • Документ
    Сучасні шляхи розвитку ландшафтної архітектури
    (ОДАБА, 2021) Гордієнко, О. О.; Сєдак, О. І.
    В наш час ландшафтна архітектура стала одним з провідних видів архітектурної діяльності, направлена на створення гармонійного і цілісного образного оточення людини. Виникла нова філософія сучасної ландшафтної архітектури: перехід від візуальних переваг до функціональних й екологічних, утворення стійких, ресурсозберігаючих підходів з організації життєвого простору. У пошуках сучасної практики ландшафтної архітектури відбувається взаємодія людини з навколишнім природним (міським чи приміським) середовищем. Її завдання - організація простору у відповідності з функціональними, екологічними та естетичними вимогами, формування позитивних емоцій у людини - давно вийшли за межі суто садово-паркового мистецтва і більше не обмежуються озелененням, під яким певний час розумілося "заповнення" насадженнями просторів, вільних від забудови. Виникли тенденції в області ландшафтної архітектури, спрямовані на об'єднання природних і технологічних процесів у створенні "живих екосистем", спроможних не протистояти один одному. На поч. XXІ ст. ситуація в ландшафтній архітектурі змінилася ще більш докорінно: садово-паркове мистецтво отримало іншу екологічну спрямованість, маючи більш глобальні принципи й завдання у планетарних масштабах й, у першу чергу, з відновленням біосфери.
  • Документ
    Актуальні тенденції концепції «сталого розвитку» в містобудуванні
    (ОДАБА, 2021) В’язовська, А. В.
    Сталий розвиток – це загальна концепція розвитку людства, що виникла у відповідь на гострий конфлікт між природним середовищем та людською діяльністю. В 1987 р. ООН було сформульовано, що «людство здатне зробити розвиток сталим – задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Сталий розвиток був визначений як всебічно збалансований розвиток, оснований на взаємодії трьох базових складових – соціальної справедливості, сталої економіки та екологічної стабільності. В 2015 р. ООН розробила новий «Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», де було встановлено 17 головних цілей, серед яких: подолання бідності, голоду і гендерної нерівності, якісна охорона здоров’я і освіта, сталий розвиток міст і спільнот, чиста вода, відновлювана енергія, збереження екосистем води і суші, боротьба зі змінами клімату та інші.
  • Документ
    Панель з поперечно-клеєної деревини армована композитними стрічками
    (2021) Михайловський, Денис; Комар, Микола
    Висотні споруди з сучасних конструкцій на основі деревини набувають все більшого поширення в усьому світі. Конструкції з яких зводяться такі будинки і споруди є предметом наукових випробувань, досліджень, в яких показується, що вони конкурентоспроможні, екологічні та економічні. Деревина завжди була популярним будівельним матеріалом завдяки своїм технологічним характеристикам, та природним естетичним якостям. Перспективним напрямком проектування дерев’яних будівель є підвищення економічності та надійності конструкцій за рахунок армування панелей з поперечно-клеєної деревини композитними стрічками та ефективного використання їх несучої здатності. High-rise buildings of modern structures based on wood are becoming increasingly common around the world. The structures from which such buildings and structures are erected are the subject of scientific tests, research, which shows that they are competitive, environmentally friendly and economical. Wood has always been a popular building material due to its technological characteristics and natural aesthetic qualities. A promising direction in the design of wooden buildings is to increase the efficiency and reliability of structures by reinforcing panels of crosslaminated timber with composite tapes and the effective use of their load-bearing capacity.