Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
10 результатів
Результат пошуку
Документ Вплив вибору моделі основи на напружено-деформований стан вертикальних несучих елементів монолітно-каркасного будинку(КНУБА, 2020) Носенко, Віктор Сергійович; Кашоїда, ОстапВиконано порівняння напружено- деформованого стану вертикальних елементів каркасу монолітного будинку (підвалу, першого і четвертого поверху), в залежності від методу моделювання ґрунтового середовища та паль. Використання пальових фундаментів обумо- влено тим, що вони забезпечують передачу на- вантажень на глибші шари ґрунтів та, як пра- вило, більшу несучу здатність в порівнянні з фу- ндаментами неглибокого закладання. Під час проектування фундаментів перед інженерами виникає питання як моделювати ґрунтове сере- довище і палі? У даній роботі представлено вплив прийня- того рішення (обраної моделі ґрунтового сере- довища і методу моделювання паль) на напру- жено-деформований стан вертикальних несучих елементів каркасу будинку. Виконано порівняння напружено-деформо- ваного стану вертикальних елементів каркасу (підвалу, першого і четвертого поверху), які були отримані при використанні наступних ва- ріантів моделей системи «основа – пальовий фу- ндамент – надземні несучі конструкції»: 1) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що мають лише вертика- льну жорсткість за результатами випробування паль на вертикальне статичне вдавлююче нава- нтаження, взаємний вплив паль та характерис- тики ґрунтів не враховуються (СЕ-56 тут і далі, це номер скінченного елементу у бібліотеці еле- ментів ПК «Ліра-САПР»); 2) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що розташовуються з за- даним по довжині палі кроком та мають жорст- кість в різних напрямках і наближено врахову- ють оточуючий ґрунт навколо палі та під її вістрям (СЕ-57); 3) ґрунтове середовище змодельовано об’ємними пружними скінченними елементами; палі – стержневими скінченними елементами. Показано, що вибір моделі основи впливає на НДС не тільки фундаментних конструкцій, а й вертикальних несучих елементів будинку. При використанні різних варіантів моделювання ос- нови: за допомогою одновузлового скінченного елементу, що моделює палю як пружну в’язь (СЕ-56), за допомогою ланцюжка одновузлових скінченних елементів (СЕ-57), або об’ємного ґрунтового масиву, можна отримати як кількісні відмінності у напруженнях від 2 до 20%, так і якісну зміну, що спостерігається у зміні знаку згинальних моментів.Документ Формування НДС у фундаментах зерносушильних комплексів при зміні параметрів грунтів(КНУБА, 2020) Підлуцький, Василь Леонідови; Литвин, Олександр ВолодимировичДосліджено роботу пальового фундаменту зерносушильного комплексу при зміні параметрів ґрунтів, визначених лаборато- рними та польовими методами. Проведено два варіанти розрахунків за допомогою числового моделювання за методом скінченних елементів: 1) з використанням характеристик ґрунтів, які визначено лабораторними методами; 2) з вико- ристанням характеристик ґрунтів, які визначе- но польовими методами. В роботі проаналізо- вано напружено-деформований стану фундаме- нтних конструкцій зерносушильного комплек- су, а саме: перерозподіл зусиль в палях, осідан- ня фундаментних конструкцій, згинальні моме- нти та площа робочого армування у фундамен- тній плиті. В роботі зроблено наголос на використанні саме пальових фундаментів для зерносушиль- них комплексів через виникнення багато нега- тивних факторів при влаштування плитних фундаментів. Основні з них: низькі показники ґрунтів у верхній зоні ґрунтового масиву; спо- рудження декілька силосів один біля одного, що визначає їх взаємовплив; нерівномірність завантаження - розвантаження силосів; вибір методики розрахунків, яка коректно описує параметри ґрунтів та етапи завантаження і роз- вантаження силосів. Також в роботі наведено проблемні питання при проектуванні пальових фундаментів для зерносушильних комплексів. Наведено результати дослідження формування напружено-деформованого стану фундамент- них конструкцій при різних параметрах ґрунтів. Дослідження проведено у глинистих ґрунтах твердої та напівтвердої консистенції. В основі пальового фундаменту залягають супіски твер- ді та суглинки м’якопластичні. В роботі показано, що при підвищені параметрів ґрунтів основи зменшується осідання фундаментної плити. Перерозподіл зусиль між палями має схожий характер, але за рахунок підвищення жорсткості основи, фундаментна плита передає навантаження на основу, тому практично всі палі розвантажуються в межах 5…10 %. При цьому згинальні моменти у фун- даментні плиті зменшуються, що вимагає зме- ншення армування робочою арматурою. Це дозволяє проектувати надійні та економічні рішення пальових фундаментів зерносушиль- них комплексів.Документ Напружено-деформований стан фундаментів будинку з врахуванням можливого водонасичення лесових ґрунтів(КНУБА, 2020) Жук, Вероніка Володимирівна; П’ятков, Олександр Васильович; Тарамбула, СергійВ Україні проблема будівництва на лесових ґрунтах є актуальною через широке поширення цих ґрунтів та їх негативну власти- вість - здатність давати додаткові деформації просідання при водонасиченні. Підтоплення територій ґрунтовими водами, аварійні витоки з водоносних мереж спричиняють значні про- блеми під час експлуатації будівель та інжене- рних споруд на таких грунтах. Комп’ютерна симуляція взаємодії будівлі з ґрунтовою основою дозволяє досліджувати вплив усіх негативних факторів на зміну на- пружено-деформованого стану як ґрунтової основи, так і несучих конструкцій будинку. Дослідження взаємодії будівлі з основою було виконано з використанням програмного комплексу ЛІРА-САПР. Досліджувалася взає- модія будинку з ґрунтовою основою, ґрунти якої здатні знижувати свої механічні властиво- сті при збільшенні вологості та давати додатко- ві деформації просідання. Виконано варіантне проектування фундаментів з врахуванням ви- никнення нерівномірних деформацій при про- сіданні лесового ґрунту внаслідок його зволо- ження при можливих аварійних втратах із во- доносних мереж. Проаналізовано зміну напру- жено-деформованого стану фундаментів буди- нку в залежності від просторової жорсткості фундаменту, місця розташування зони замочу- вання в межах плями забудови, форми та роз- мірів зони зволоження лесового ґрунту. Показано, що врахування можливого водо- насичення лесових ґрунтів під час виконання розрахунків спільної роботи будівлі з ґрунто- вою основою, дозволяє отримати напружено- деформований стан фундаментів та несучих конструкцій надземної частини будинку для найнесприятливіших умов, що можуть виник- нути при аварійному витіканні із водоносних мереж. Виконано пошук оптимального варіанту фундаментних конструкцій будинку, який, за- лишаючись економічно ефективним, забезпечує надійну експлуатацію будинку в умовах мож- ливого виникнення нерівномірних деформацій просідання ґрунтової основи при водонасиченні шару лесових грунтів. За результатами досліджень запроектовано раціональний варіант фундаментних конструк- цій з врахуванням можливого виникнення нері- вномірних деформацій.Документ Вплив послідовності зведення будинків на формування напружено- деформованого стану системи «основа-фундамент-надземні конструкції»(КНУБА, 2020) Скочко, Людмила Олегівна; Шабалтун, АртемРозвиток числового моделювання як основного методу розрахунку будинків до- зволяє на сьогодні не просто оцінити напруже- но-деформований стан, який формується у кон- струкціях споруд після їх зведення, а дає мож- ливість оцінити еволюцію розвитку напруже- ного стану в елементах будівлі з моменту поча- тку будівництва до прикладання експлуатацій- них навантажень. Саме вплив процесу зведення окремого будинку та вплив черговості зведення секцій багатосекційних будинків досліджено в даній роботі. Розглянуто різні варіанти черговості зведен- ня секцій без врахування поступового зведення поверхів. Також наведені результати форму- вання напружено-деформованого стану систе- ми «основа – фундамент – надземні конструк- ції» для задачі з поетапним зведенням будинків - по 5 поверхів. Будівництво кожної наступної секції здійс- нює вплив на збудовану цілком або частково сусідню секцію. Цей ефект досліджено для оці- нки впливу на зусилля у конструкціях та враху- вання можливої зміни зони формування макси- мальних деформацій та напружень. Розглянуто наступні постановки задач: - створення скінчено-елементної моделі (СЕМ) без врахування етапів зведення буди- нку; - розрахунок будинку з поетапним заванта- женням по 5 поверхів. Врахування зміни черговості зведення секцій; - формування СЕМ з врахуванням черговості зведення секцій без включення послідовнос- ті зведення поверхів в межах поточної сек- ції; - дослідження впливу розрахунку секцій тосекційного будинку без та з урахуванням зведення наступних секцій. Дослідження впливу черговості будівництва та монтажу об’єкту дає змогу оцінити напру- жено-деформований стан системи «основа – фундамент – надземні конструкції» на різних етапах будівництва. Отримані результати пока- зали зміни в роботі схеми, які зафіксовані на всіх етапах будівництва. Розглянуто взаємодію паль в різних зонах секцій, роботу ростверків в фундаментах висо- тних будівель. Дослідження проведено за до- помогою числового моделювання системи «ос- нова - фундаменти – надземні конструкції». Досліджено перерозподіл зусиль в палях в за- лежності від постановки задач з етапності зве- дення секцій і конструктивних параметрів (роз- ташування паль в характерних зонах, вплив жорсткостей надземної частини на перерозпо- діл зусиль). Виділено характерні зони у фундаменті: це центральні, бічні, кутові та особливо на стиках суміжних секцій. Виявлено перерозподіл зу- силь між палями і ростверком.Документ Числове моделювання напружено-деформований стану пальового фундаменту будинку з використанням різних моделей ґрунтової основи(КНУБА, 2019) Носенко Віктор; Кашоїда ОстапЧисловим моделюванням досліджено взаємодію елементів системи «основи – фундаменти – надземні конструкції» при різних варіантах врахування ґрунтового середовища. У даний час в міській забудові активно будують висотні будинки та споруди. Часте використання пальових фундаментів обумовлено тим, що вони мають більшу несучу здатність в порівнянні з звичайним фундаментами неглибокого закладання. На етапі проектування перед інженерами постає питання; яку модель деформації ґрунтового середовища обрати?Документ Моделювання НДС основи буроін'єкційної палі, нез’єднаної з ростверком, при повторних статичних навантаженнях(ДП НДІБК, 2016) Сєдін, В. Л.; Бікус, К. М.; Ковба, В. В.; Волнянський, Ю. Ю.У статті наведено результати натурних випробувань буроін'єкційної палі в умовах зростаючої поверховості будівлі та порівняння з ними результатів числового моделювання напружено-деформованого стану багатошарової ґрунтової основи при повторному статичному навантаженні у ПК Plaxis 3D. The results of field tests of CFA piles in conditions of increasing number of storeys of the building have been introduced and have been compared with the results of numerical modeling of stress-strain state of multilayered soils at repeated static loading in computer program Plaxis 3D.Документ Особливості числового моделювання напружено-деформованого стану багатоярусних підпірних стін з врахуванням зміни конфігурації їх окремих ярусів(КНУБА, 2017) Скочко, Л. О.Проектування багатоярусних підпірних стін дозволяє розробляти глибокі котловани тому вибір кількості ярусів, їх положення та конфігурація є важливими при проектуванні таких конструкцій. Вибір конфігурації ярусів підпірних стін варто приймати на основі результатів числового моделювання. Для вибору моделі ґрунту, що використана в розрахунках комплексу підпірних стін використовувались наступні моделі: модель Мізеса-Губера,, що основана на дилатансійній теорії; модель зі змінними деформативними характеристиками та ідеальна пружно- пластична модель Кулона-Мора. В роботі також наведені результати натурних випробувань пари паль на горизонтальне навантаження.Документ Вплив положення ярусів підпірних стін в плані на величину горизонтальних переміщень та значення згинальних моментів(КНУБА, 2017) Скочко, Л. О.Розглянуто роботу багатоярусних підпірних стін, за допомогою числового моделювання. Розв’язання задач виконано у плоскій постановці за допомогою методу скінченних елементів. Досліджено вплив зміни взаємного розташування ярусів підпірних стін в плані, а також їх взаємодія між собою. Визначені положення підпірних стін, які дозволяють зменшити витрати арматури. Приведено графіки зміни горизонтальних деформацій кожного з ярусів підпірних стін в залежності від їх взаємного розташування. Розв’язання ряду задач дало можливість аналізувати залежності між зміною взаємного положення ярусів у плані і напружено деформованим станом конструкції підпірних стін.Документ Вплив положення ярусів підпірних стін в плані на величину горизонтальних переміщень та значення згинальних моментів(КНУБА, 2017) Скочко, Л. О.Розглянуто роботу багатоярусних підпірних стін, за допомогою числового моделювання. Розв’язання задач виконано у плоскій постановці за допомогою методу скінченних елементів. Досліджено вплив зміни взаємного розташування ярусів підпірних стін в плані, а також їх взаємодія між собою. Визначені положення підпірних стін, які дозволяють зменшити витрати арматури. Приведено графіки зміни горизонтальних деформацій кожного з ярусів підпірних стін в залежності від їх взаємного розташування. Розв’язання ряду задач дало можливість аналізувати залежності між зміною взаємного положення ярусів у плані і напружено деформованим станом конструкції підпірних стін.Документ Числове моделювання процесів спалювання твердого палива в топці із зустрічними закрученими потоками(КНУБА, 2017) Редько, І. О.; Редько, А. О.; Приймак, О. В.; Костюк, В. Є.; Кирилаш, О. І.; Норчак, В. М.Метою роботи є числове дослідження процесів спалювання пилоподібного торфу в циліндричній вихровій топці із зустрічними закрученими потоками. Наведено результати комп’ютерного моделювання процесів спалювання низькосортного твердого палива – пилоподібного торфу із вологістю 40 %, зольністю 6 % і вищою питомою теплотою згоряння Qв.р.=12,3 МДж/кг. Визначено поля розподілу температури й швидкості газів і частинок в об’ємі та на виході з топки. Наведено траєкторії руху частинок діаметром 25 мкм і 250 мкм у об’ємі топки. У результаті отримано, що вздовж всієї висоти топки концентрація кисню близька до нуля, на виході з топки концентрація кисню дорівнює 5…6 %, оскільки кисень подають із надлишком (αв=1,2). Механічний недопал становить 0,06 %. Показано, що топка забезпечує повноту спалювання пилоподібних частинок торфу 99,8 %, летких – 100 %.