Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
6 результатів
Результат пошуку
Документ Властивості деяких параболоїдів n-го порядку(КНУБА, 2015) Ковальов, Сергій Миколайович; Ботвіновська, Світлана Іванівна; Мостовенко, Олександр ВолодимировичРобота присвячена пошуку аналітично заданих поверхонь, дискретні каркаси яких утворюють зрівноважені сітки. Розглянуто геометричні і статичні властивості симетричних параболоїдів порядку 2 ≤ _ ≤ 4, з перерізами, що у площині Z=0 розпадаються на n прямих ліній.Документ Геометричне моделювання поверхонь із заданими властивостями у дизайні та архітектурі(КНУБА, 2016) Ковальов, Сергій Миколайович; Ботвіновська, Світлана Іванівна; Золотова, Алла ВасилівнаВ роботі розглядається спосіб формування дискретних каркасів поверхонь за заданими вимогами у процесах дизайн-проектування та проектування криволінійних конструкцій в архітектурі. Наведено приклади формування дискретного каркасу поверхні за заданими параметрами, яка зберігає композиційні властивості заданої поверхні-прообразу.Документ Формування дискретної моделі просторової оболонки з використанням конхоідального перетворення(КНУБА, 2016) Ботвіновська, Світлана ІванівнаВ роботі розглядається використання активного перетворення координат системи на основі конхоідального перетворення у просторі для геометричного моделювання дискретного каркасу поверхні на довільно заданому опорному контурі і за заданими композиційними властивостями. Наведено приклад формування дискретного каркасу поверхні, яка зберігає схожість форми, із заданою поверхнею-прообразом, а саме форму конхоідального циліндру. Подібний підхід можна використовувати у проектування криволінійних конструкцій в архітектурі.Документ Варіювання форми об’єктів дизайну шляхом використання різних поверхонь-прообразів(КНУБА, 2017) Ботвіновська, Світлана ІванівнаНаведено приклади побудови дискретних каркасів об’єктів дизайну у вигляді чаш і проаналізовано питання можливого управління їх формою. Для формування каркасів поверхонь дизайну використовується статико-геометричний метод, який є наочною інтерпретацією методу скінченних різниць. Для двох побудованих об’єктів збережено один і той самий довільно-заданий опорний контур із двох компонент складеної форми. Варіювання форми об’єктів дизайну відбувається за допомогою використання різних поверхонь-прообразів. Показано, що отримані поверхні об’єктів дизайну зберігають художньо-композиційні властивості заданих поверхонь-прообразів.Документ Вплив параметрів зовнішніх зусиль на форму дискретного каркасу поверхні(КНУБА, 2016) Ковальов, Сергій Миколайович; Ботвіновська, Світлана ІванівнаРобота присвячена пошуку залежностей параметрів зовнішніх зусиль від дискретних параметрів (i, j) топологічної схеми сітки. Різноманіття цих залежностей надасть необмежену свободу в управлінні формою дискретно представлених поверхонь для заданих крайових умов. В якості методу дискретного геометричного моделювання використовується статико-геометричний метод (СГМ), який дозволяє отримувати зрівноважені дискретні геометричні образи за рахунок дії на їх вузли зовнішніх зусиль. В дослідженнях показано, що залежність параметрів зовнішнього формоутворюючого навантаження від параметрів топологічної схеми сітки не призведе до появи нелінійності у системах рівнянь рівноваги вузлів.Документ Дискретне моделювання в задачах формотворення дизайн-об’єктів(КНУБА, 2019) Ботвіновська, Світлана ІванівнаНаведено приклади побудови дискретних каркасів об’єктів дизайну у вигляді ваз, дискретні сітки яких утворюють певні візерунки на поверхні. Проблема створення нових естетичних форм дизайн-об’єктів є центральною у технічній естетиці. Для її вирішення необхідні глибинні теоретичні дослідження естетичних властивостей об’єктів, особливостей їх естетичного сприйняття. Для побудови дискретних каркасів поверхонь у роботі запропоновано узагальнений статико-геометричний метод. Цей метод, як один із методів дискретного геометричного моделювання, активно використовують при проектуванні архітектурних або дизайн-об’єктів у випадках, коли за природою утворення поверхні неможливо отримати її аналітичного рівняння. За допомогою цього методу можна утворювати дискретні каркаси поверхонь у вигляді сіток із довільним кроком. У роботі продемонстровано можливість створення нових поверхонь-образів за рахунок використання конструктивного розподілу зовнішнього формоутворюючого навантаження на вузли дискретної сітки, яку нанесено на цю поверхню. Тобто, розподіл зовнішнього формоутворюючого навантаження можна задавати конструктивно у вигляді деякої аналітично заданої поверхні, якщо на цю поверхню нанести дискретну сітку, топологічні характеристики якої мають бути ідентичними відповідним характеристикам сітки, що буде наноситись на поверхню-образ. Це допомагає прогнозувати різні естетичні характеристики образу та переносити на модельовані поверхні властивості обраних аналітично заданих поверхонь-прообразів.