Наукові статті

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Вдосконалення методів аналізу не езпек і виробничого ризику
    (ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Медяник, Віктор Олександрович; Проніна, Юлія Генадіївна
    Аналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та ункціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.
  • Документ
    Оцінка заощадження енергії та непрямого зменшення викидів CO2 вертикальним озелененням
    (КНУБА, 2019-12) Ткаченко, Тетяна; Мілейковський, Віктор; Гунченко, Оксана
    У дослідженні розглянуто формування передумов сталого розвитку з урахуванням фактора безпеки. Завдяки впровадженню технологій «зеленого будівництва» створюються передумови для підвищення безпеки людини в умовах урбанізованого середовища як на етапі виробничого процесу (від виготовлення будівельних матеріалів до їхньої утилізації та під час виконання будівельних робіт) так і під час експлуатації вже збудованих об’єктів. Показано, що одним із дієвих способів підвищення комфорту й безпеки у будівельній галузі та у будь-якому урбанізованому середовищі є вертикальне озеленення будівель. Проведені в попередній роботі натурні дослідження «охолоджувального ефекту» вертикального озеленення будівель показали підвищений охолоджувальний ефект порівняно з горизонтальним озелененням. При штилі озеленення диким виноградом (Parthenocissus) значення «охолоджувального ефекту» становить 1,23 К. З урахуванням цього значення внесено поправки у формулу для визначення залежності охолоджувального ефекту від швидкості вітру. Розраховано заощадження енергії та непряме зменшення викидів CO2 від охолоджувального ефекту вертикального озеленення для різних видів палива в теплий період року. Отримані результати показують доцільність використання вертикального озеленення для підвищення енергоефективності будівель та зменшення викиду парникових газів на теплогенераторах.
  • Документ
    Оцінка заощадження енергії та непрямого зменшення викидів CO2 вертикальним озелененням
    (КНУБА, 2019) Ткаченко, Тетяна; Мілейковський, Віктор; Гунченко, Оксана
    У дослідженні розглянуто формування передумов сталого розвитку з урахуванням фактора безпеки. Завдяки впровадженню технологій «зеленого будівництва» створюються передумови для підвищення безпеки людини в умовах урбанізованого середовища як на етапі виробничого процесу (від виготовлення будівельних матеріалів до їхньої утилізації та під час виконання будівельних робіт) так і під час експлуатації вже збудованих об’єктів. Показано, що одним із дієвих способів підвищення комфорту й безпеки у будівельній галузі та у будь-якому урбанізованому середовищі є вертикальне озеленення будівель. Проведені в попередній роботі натурні дослідження «охолоджувального ефекту» вертикального озеленення будівель показали підвищений охолоджувальний ефект порівняно з горизонтальним озелененням. При штилі озеленення диким виноградом (Parthenocissus) значення «охолоджувального ефекту» становить 1,23 К. З урахуванням цього значення внесено поправки у формулу для визначення залежності охолоджувального ефекту від швидкості вітру. Розраховано заощадження енергії та непряме зменшення викидів CO2 від охолоджувального ефекту вертикального озеленення для різних видів палива в теплий період року. Отримані результати показують доцільність використання вертикального озеленення для підвищення енергоефективності будівель та зменшення викиду парникових газів на теплогенераторах