Наукові статті
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Вплив мінеральних добавок на сульфатостійкість портландцементу(2019) Гоц, В. І.; Ковальчук, О. Ю.; Говдун, Я. О.Розглянуто ефективність підвищення сульфатостійкості цементів при використанні активних мінеральних добавок різного виду. Виявлено, що максимальний ефект підвищення сульфатостійкості спостерігається при використанні комбінації доменного гранульованого шлаку та золи-винесення в складі портландцементних систем, що супроводжується зростанням сульфатостійкості у 2 рази порівняно з контрольним складом. Отримано портландцементні системи з активними мінеральними добавками, сульфатостійкість яких не поступається традиційному сульфатостійкому шлакопортландцементу.Документ Оцінка морозостійкості бетону в реальних умовах експлуатації(ХНУБА, 2020-06) Лаповська, Світлана Давидівна; Краснянський, Григорій Юхимович; Клапченко, Василь Іванович; Азнаурян, Ірина ОлександрівнаПоказано, що застосування зазначеного методу дозволяє встановити швидкості поширення фронту льодоутворення та дифузії води і відповідну глибину промерзання зразків бетону в залежності від їх капілярно-пористої структури і початкових умов зберігання.Документ Комфортність будівельних матеріалів(К.: КНУБА, 2012-11-06) Москвич, А.В.; Азнаурян, І.О.У роботі запропоновано кількісну оцінку матеріалу за коефіцієнтом комфортності (параметра здатності матеріалу не викликати гострих фізіологічних відчуттів при доторканні до них) з використанням показників масопереносу, теплоізоляційних і водоутримуючих властивостей бетонів. Було застосовано метод визначення рівноважних вологостей і методи, що визначають переносні властивості матеріалівДокумент Методика электрофизических исследований бетона на ранних стадиях твердения(КНУБА, 2013) Краснянский, Григорий Ефимович; Азнаурян, Ирина Александровна; Кучерова, Галина Васильевнадним из основных направлений увеличения выпуска сборного железобетона является сокращение продолжительности твердения изделий, которое в значительной степени определяется длительностью тепловой и механической обработки (временем приложения механических воздействий). Для автоматического поддержания наиболее эффективного режима такой обработки, возможности его корректировки в зависимости от свойств цемента, наполнителя и состава бетона, необходима информация о кинетике структурообразования и гидратации используемого вяжущего. Такая информация может быть получена по результатам измерений электропроводности и диэлектрической проницаемости вяжущих в процессе твердения. Выбор указанного метода обусловлен его высокой чувствительностью к изменениям в химическом составе и структуре новообразований, состоянии гидратной воды, температуры смеси, концентрации и подвижности ионов, диссоциированных на определенных стадиях твердения. Цементное тесто с электрофизической точки зрения является концентрированным псевдоэлектролитом с переменными параметрами: ионной силой, активностью, проводимостью, вязкостью [1, 2]. Указанное обстоятельство и обусловливает возможность изучения процессов гидратации и структурообразования вяжущих при помощи кондуктометрических и потенциометрических методик.