Наукові статті

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 29
  • Документ
    Оптимізація конструктивних параметрів приводного механізму роликової формувальної установки з енергетично врівноваженим приводом
    (Polish Academy of Sciences, 2010) Ловейкін, В.С.; Почка, К.І.
    Для роликової формувальної установки з енергетично врівноваженим приводом для трьох формувальних візків прослідковано зміну функцій кінетичної енергії, моментів сил опору та сил інерції в залежності від геометричних параметрів приводного механізму, визначено оптимальне співвідношення довжини шатуна та радіуса кривошипа.
  • Документ
    Сенсорная архитектура - философия единства человека, архитектуры и природы
    (Донбаська національна академія будівництва і архітектури, 2010) Емельянова, Ольга Ивановна; Вязовская, Анна Витальевна
    Определены основные тенденции в архитектуре: рациональный и органический способ восприятия окружающей среды. Рассмотрены исторические примеры органического подхода в архитектуре. Дано определение "сенсорной" архитектуры как архитектуры, воздействующей на человеческие чувства, вызывающей определенные переживания и эмоции. Визначено основні тенденції в архітектурі: раціональний і органічний спосіб сприйняття навколишнього середовища. Розглянуто історичні приклади органічного підходу в архітектурі. Дано визначення "сенсорної" архітектури як архітектури, що впливає на людські почуття, викликає певні переживання та емоції. На основі теоретичних робіт представників напрямку сформульовано характерні особливості сенсорної архітектури: філософська обґрунтованість, контекстуальність, урахування традицій, використання природних будівельних матеріалів й озеленення, використання топографії місцевості, ірраціональність, мінливість, незавершеність, толерантність, сомасштабність людині, екологічна й соціальна відповідальність. Визначено принципи сенсорної архітектури: дотримування філософії єдності людини, природи й архітектури; крихкість і мінливість архітектурного образу; моделювання людських почуттів та емоцій; принцип не заподіяння шкоди людині, природі й всій планеті.
  • Документ
    Озеленение зданий как средство архитектурной выразительности
    (Донбаська національна академія будівництва і архітектури, 2010) Вязовская, Анна Витальевна; Рябова, Ольга Владимировна
    Визначено основні види озеленення будинків і споруд: озеленення покрiвель та озеленення фасадiв.Проведено аналітичний огляд об'єктів вітчизняного та закордонного досвіду проектування будинків зозелененою покрівлею. Визначено основні композиційні та функціональні характеристики будинків зозелененою покрівлею. Систематизовано конструктивні заходи озеленення покрівель: традиційна іінверсійна; фасадів будинків: озеленення балконів, лоджій, терас; озеленення по спеціальному каркасу;озеленення за технологією "Живі стіни".На основі прикладів із закордонної проектної практики виявлено основні особливості будинків зозелененими фасадами.В результаті дослідження виявлено, що: озеленення покрiвель будинків в основному застосовується ввеликих суспільних будiвлях, з невеликою кiлькiстю поверхiв, розташованих частково або повністюпід землею, в яких покрівля виступає формотворним елементо; також вони, як правило, органічнопов'язані з існуючим рельєфом, доповнюють його і не домінують над навколишньою забудовою;озеленення фасадів в основному застосовується в багатоповерхових житлових і суспільних будівлях,що мають наземне розташування; з навколишнім рельєфом, як правило, органічно зв'язані і частодомінують над навколишньою забудовою; будівлі, в яких озеленення є основним засобом архітектурноївиразностi, завжди органічно вписуються в міське або природне середовище, в чому полягає одна зпереваг використання озеленення будівель і споруд.
  • Документ
    Особливості впливу техногенних факторів фізичного походження на будівельні матеріали з домішками для житлових приміщень з урахуванням їх гранично допустимих концентрацій
    (КНУБА, 2010-11) Панова, О. В.
    Доповідь присвячена особливостям впливу техногенних факторів фізичного походження на будівельні матеріали з домішками для житлових приміщень з урахуванням їх гранично допустимих концентрацій.
  • Документ
    Trichia alpina
    (CABI, 2010) Krivomaz, Т. І.; Michaud, A.; Minter, D. W.
    Diagnostic features. The black strong, tough and persistent peridium combined with a bright yellow capillitium and spore mass make this nivicolous species easy to identify in the field.
  • Документ
    Physarum vernum
    (CABI, 2010) Krivomaz, Т. І.; Michaud, A.; Minter, D. W.
    Diagnostic features. Facultatively nivicolous. Superficially similar in general appearance to Badhamia and Diderma species and to Didymium dubium (see IMI Descriptions 1833), but sometimes possible to distinguish in the field by the texture of the peridium which is not egg-shell-like. The presence of nodules in the capillitium, and the characteristic shape of those nodules (microscopic examination needed) help to distinguish this species.
  • Документ
    Physarum albescens
    (CABI, 2010) Krivomaz, Т. І.; Michaud, A.; Minter, D. W.
    Diagnostic features. Nivicolous. Identifiable in the field by its conspicuous yellow sporocarps on stalks arising from an extensive hypothallus.
  • Документ
    Lepidoderma chailletii
    (CABI, 2010) Krivomaz, T. I.; Michaud, A.; Minter, D. W.
    Diagnostic features. The clearly defined lime scales on the sporocarp surface are characteristic of the genus Lepidoderma. This species, which is facultatively nivicolous, produces sessile sporocarps often so closely clustered as to have the appearance of plasmodiocarps, the clusters sometimes forming convoluted or almost serpentine structures on the substratum surface.
  • Документ
    Lepidoderma carestianum
    (СABI, 2010) Krivomaz, T. I.; Michaud, A.; Minter, D. W.
    Diagnostic features. A nivicolous species with a flattish continuous plasmodiocarp covered with tiny lime scales.
  • Документ
    Lamproderma ovoideum
    (CABI, 2010) Krivomaz, T. I.; Michaud, A.; Minter, D. W.
    Diagnostic features. Nivicolous species of Lamproderma have dark, often blackish, metallic, iridescent, shiny, separate, globose or nearly globose and stipitate to sessile sporocarps. Lamproderma ovoideum, perhaps the most common nivicolous member of this genus, has ovoid sporocarps and may be distinguished by spore size and ornamentation from other nivicolous species of Lamproderma with similar sporocarps.