Екологічна безпека та природокористування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/125
Переглянути
6 результатів
Результат пошуку
Документ Енергоощадна переробка гальванічних шламів феритизаційним методом(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Ємчура Б.; Кочетов, Г. М.; Васильєв О.; Самченко, Д. М.Розглянуто перспективу підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств шляхом реалізації ресурсозберігаючої технології переробки токсичних відходів – гальванічних шламів – методом феритизації. Експериментально підтверджено переваги застосування електромагнітного імпульсного методу активації процесу феритизації в порівнянні з традиційним термічним. Рекомендується використання електромагнітних імпульсних розрядів з амплітудою магнітної індукції 0,298 Тл та частотою імпульсів від 0,5 до 10 Гц для проведення активації процесу. Такий спосіб активації забезпечує високий ступінь вилучення іонів важких металів – 99,97% та повторне використання очищеної води на виробництві. Встановлені закономірності феритизаційного вилучення важких металів в діапазоні значень реакційної швидкості аерації суміші 0,225 ÷ 0,075 м3 /год при різних способах активації. Досліджено фізичні властивості та структуру осадів феритизації. Екологічно безпечні феритизаційні осади характеризуються високим ступенем ущільнення на центрифузі (більш ніж 90%) та кристалічною структурою з максимальним вмістом феритних фаз з магнітними властивостями. Метод електромагнітної імпульсної активації має також і незаперечні енергетичні переваги в порівнянні з традиційним високотемпературним: затрати електроенергії знижуються більш ніж на 60%. Крім того, зменшення швидкості аерації до 0,075 м3 /год дає можливість додатково здешевити запропоновану технологію. Іммобілізація важких металів у екологічно безпечні феритні осади дає можливість подальшої утилізації відходів в товарних продуктах. Запропонований процес переробки гальванічних відходів удосконаленим методом феритизації запобігає забрудненню навколишнього середовища, забезпечує ефективне і раціональне використання води, сировини та енергії в системі гальванічного виробництва.Документ Дослідження вилуговування важких металів із продуктів феритизаційної переробки гальванічних шламів(КНУБА, 2021) Самченко, Дмитро Миколайович; Потапенко, Леонід Іванович; Кочетов, Геннадій Михайлович; Ковальчук, Олександр Юрійович; Васильєв, Олексій; Нечипор, Оксана МихайлівнаРозглядається перспектива підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств в результаті реалізації ресурсозберігаючої технології переробки гальванічних шламів. Проведено експериментальне дослідження стійкості осадів феритизаційної переробки гальванічних шламів і відпрацьованих технологічних розчинів. В результаті динамічного вилуговування іонів важких металів визначено іммобілізаційні властивості осадів, які отримані при різних технологічних параметрах процесу феритизації. Показано, що рівень іммобілізації важких металів у феритних осадах має суттєво вищі значення в порівнянні з осадами традиційної нейтралізації стічних вод. Встановлено, що осад, який отриманий при наступних ключових параметрах реакційної суміші для проведення процесу феритизації: сумарній концентрації іонів важких металів 10,41 г/дм3; співвідношенні концентрацій іонів феруму до сумарної концентрації інших важких металів 4/1 та величині рН 10,5, характеризується найвищим ступенем іммобілізації важких металів в осаді 99,96% мас. Використовуючи результати повного факторного експерименту, отримано рівняння регресії залежностей вилуговування іонів важких металів (феруму, нікелю, міді та цинку) із феритних осадів від співвідношення концентрацій іонів феруму до сумарної концентрації інших важких металів та величини рН реакційної суміші. Проведена оцінка адекватності коефіцієнтів рівнянь регресії за критеріями Стьюдента та Фішера, які з надійністю 95% відповідають експериментальним результатам дослідження. Запропонований алгоритм розрахунку надає можливість підвищення ефективності та автоматизації феритизаційного процесу. Використання результатів дослідження дозволить реалізувати надійну утилізацію феритизованих гальванічних відходів шляхом їх введення в шихту для отримання лужних цементів спеціального призначення.Документ Ландшафтна, екологічна та геоекологічного районування картосхеми Рогатинського Опілля(ІТГІП, 2013) Радловська, К. О.За даними польового опробування ґрунтового покриву та атомно-адсорбційних аналізів проб ґрунтів на вміст важких металів Hg, As, Pb, Cu, Zn, Co, Ni, Сr складені бази даних та поелементні техногеохімічні карти, а їх сумісний аналіз з ландшафтною картою став основою для побудови екологічної та геоекологічного районування картосхем.Документ Перший аналіз вмісту важких металів та інших елементів в плодових тілах нівальних міксоміцетів карпат(ІТІГІП, 2015) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Андрусишина, І. М.Вперше проаналізовано вміст 12 елементів (Al, Ca, Cd, Cr, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si та Zn) в плодових тілах 10 нівальних міксоміцетів, зібраних на території Карпат: Diderma globosum, D. meyerae, D. niveum, Didymium dubium, Lamproderma splendens, L. ovoideoechinulatum, L. Spinulosporum, Meriderma echinulatum, Physarum albescens і Ph. alpestre, внаслідок чого встановлено певні особливості хімічного складу міксоміцетів. Високий вміст Са (середнє значення 5,37%) обумовлений тим, що всі проаналізовані види міксоміцетів належать до порядку Physarales, для представників якого наявність вапна в структурних елементах плодових тіл є однією з ключових ознак. Виявлена здатність міксоміцетів накопичувати Mn, середній вміст якого становить 0,23%, а найвища концентрація, зареєстрована у Diderma meyerae – 0,97%. Колір морфологічних структур міксоміцетів може бути наслідком суміші різних речовин та пігментів: біле забарвлення видів роду Diderma та Didymium обумовлене вапняними включеннями; жовтуваті відтінки Physarum albescens і Ph. alpestre змінюються в залежності від складу елементів у ґрунті; темний блискучий перидій з райдужним відливом видів родів Lamproderma та Meriderma можливо утворений сумішшю різноманітних сполук, що містять Al, Cd, Cr, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Si. Спроможність міксоміцетів до накопичення певних хімічних елементів можна використовувати для біоіндикації та біоремедіації у сфері екологічної безпеки.Документ Закономірності міграції солей важких металів через активоване вугілля в природних фільтрах(ІТІГІП, 2015) Волошкіна, Олена Семенівна; Василенко, Леся Олексіївна; Березницька, Юлія ОлегівнаСтаття присвячена аналізу закономірностей міграції солей важких металів через активоване вугілля в природних фільтрах. Розглянуто і проаналізовано метод гальванокоагуляції для очистки стічних вод від солей важких металів, що дало змогу отримати залежності для визначення зміни концентрації реагенту та магнію в процесі фільтрування через активоване вугілля.Документ Інформаційні технології дослідження штучно створених екосистем на прикладі Тернопільського ставу(КНУБА : ІТГІП, 2014) Триснюк, В. М.; Радчук, І. В.; Охарєв, В. О.; Триснюк, Т. В.; Атрасевич, О. В.; Шумейко, В. О.Розглянуто модельне дослідження штучно створеної екосистеми Тернопільського ставу. У статті дано характеристику концентрації важких металів в різні періоди року і встановлено, що рослинність є найкращим акумулятором свинцю. Розроблені показники оцінки стану природно-техногенної гідроекосистеми залежать від конфігурації органічних сполук і міри порушеності басейнових ландшафтів.