Екологічна безпека та природокористування

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/125

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Ecologically clean evaporation-condensation method application for obtaining of electrical contacts based on copper composite materials
(ІТГІП, 2018) Grechanuyk, Vira G.; Matsenko, Olexandra V.
In this paper is considered the electron-beam technology on new materials creation, including copper and its alloys, as one of the most promising directions of modern electrometallurgy. The formation process of condensed composite materials (CCM) using this technology is absolutely environmentally clean, because it occurs in a vacuum, in addition, similar materials are obtained in a single technological cycle, what is economically profitable. It is shown that this method was used for the first time to obtain structural composite materials Cu-Mo, Cu-W, Cu-Cr (massive sheet condensates weighting up to 30 kg separated from the substrate), which were used for electrical contacts and electrodes. The most industrial applications found the condensed from the vapor phase CM of Cu-Zr-Y-Mo and Cu-Cr-Zr-Y-Mo systems for discontinuous electrical contacts. The mechanical properties of materials of Cu-Zr-Y-Mo system have been studied and it is shown that these materials are characterized by a sufficiently high electrical conductivity, hardness, strength and satisfactory plasticity, and mostly allows to refuse from silver-containing contacts, since they are not inferior, and in some cases exceed them for their operational reliability.
Вплив шкідливих викидів в атмосферу на корозійну стійкість композитів (Cu-Zr-Y)-Mo
(ІТГІП, 2016) Гречанюк, В. Г.; Гречанюк, І. М.; Маценко, О. В.
В роботі розглянуто вплив шкідливих викидів в атмосферу СО2 і SO2 на корозійну стійкість композиційних матеріалів (Cu-Zr-Y)-Mo, отриманих методом електронно-променевого випаровування-конденсації у вакуумі. Показано, що корозійна стійкість зменшується при підвищенні вмісту молібдену в зразках. Інтенсивність корозійних пошкоджень збільшується при випробуваннях в різних середовищах в такій послідовності: найменша – у дистильованій воді, потім – SO2 і найбільша – в атмосфері CO2. Вагові і глибинні показники корозії матеріалу (Cu-Zr-Y)-Mo, розраховані в різних середовищах на основі гравіметричних досліджень, підтвердили, що найбільші корозійні пошкодження спостерігаються в атмосфері СО2.
Дослідження вилуговування важких металів із продуктів феритизаційної переробки гальванічних шламів
(КНУБА, 2021) Самченко, Дмитро Миколайович; Потапенко, Леонід Іванович; Кочетов, Геннадій Михайлович; Ковальчук, Олександр Юрійович; Васильєв, Олексій; Нечипор, Оксана Михайлівна
Розглядається перспектива підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств в результаті реалізації ресурсозберігаючої технології переробки гальванічних шламів. Проведено експериментальне дослідження стійкості осадів феритизаційної переробки гальванічних шламів і відпрацьованих технологічних розчинів. В результаті динамічного вилуговування іонів важких металів визначено іммобілізаційні властивості осадів, які отримані при різних технологічних параметрах процесу феритизації. Показано, що рівень іммобілізації важких металів у феритних осадах має суттєво вищі значення в порівнянні з осадами традиційної нейтралізації стічних вод. Встановлено, що осад, який отриманий при наступних ключових параметрах реакційної суміші для проведення процесу феритизації: сумарній концентрації іонів важких металів 10,41 г/дм3; співвідношенні концентрацій іонів феруму до сумарної концентрації інших важких металів 4/1 та величині рН 10,5, характеризується найвищим ступенем іммобілізації важких металів в осаді 99,96% мас. Використовуючи результати повного факторного експерименту, отримано рівняння регресії залежностей вилуговування іонів важких металів (феруму, нікелю, міді та цинку) із феритних осадів від співвідношення концентрацій іонів феруму до сумарної концентрації інших важких металів та величини рН реакційної суміші. Проведена оцінка адекватності коефіцієнтів рівнянь регресії за критеріями Стьюдента та Фішера, які з надійністю 95% відповідають експериментальним результатам дослідження. Запропонований алгоритм розрахунку надає можливість підвищення ефективності та автоматизації феритизаційного процесу. Використання результатів дослідження дозволить реалізувати надійну утилізацію феритизованих гальванічних відходів шляхом їх введення в шихту для отримання лужних цементів спеціального призначення.
Енергоощадна переробка гальванічних шламів феритизаційним методом
(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Ємчура Б.; Кочетов, Г. М.; Васильєв О.; Самченко, Д. М.
Розглянуто перспективу підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств шляхом реалізації ресурсозберігаючої технології переробки токсичних відходів – гальванічних шламів – методом феритизації. Експериментально підтверджено переваги застосування електромагнітного імпульсного методу активації процесу феритизації в порівнянні з традиційним термічним. Рекомендується використання електромагнітних імпульсних розрядів з амплітудою магнітної індукції 0,298 Тл та частотою імпульсів від 0,5 до 10 Гц для проведення активації процесу. Такий спосіб активації забезпечує високий ступінь вилучення іонів важких металів – 99,97% та повторне використання очищеної води на виробництві. Встановлені закономірності феритизаційного вилучення важких металів в діапазоні значень реакційної швидкості аерації суміші 0,225 ÷ 0,075 м3 /год при різних способах активації. Досліджено фізичні властивості та структуру осадів феритизації. Екологічно безпечні феритизаційні осади характеризуються високим ступенем ущільнення на центрифузі (більш ніж 90%) та кристалічною структурою з максимальним вмістом феритних фаз з магнітними властивостями. Метод електромагнітної імпульсної активації має також і незаперечні енергетичні переваги в порівнянні з традиційним високотемпературним: затрати електроенергії знижуються більш ніж на 60%. Крім того, зменшення швидкості аерації до 0,075 м3 /год дає можливість додатково здешевити запропоновану технологію. Іммобілізація важких металів у екологічно безпечні феритні осади дає можливість подальшої утилізації відходів в товарних продуктах. Запропонований процес переробки гальванічних відходів удосконаленим методом феритизації запобігає забрудненню навколишнього середовища, забезпечує ефективне і раціональне використання води, сировини та енергії в системі гальванічного виробництва.