2019

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1202

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25
  • Документ
    Концепція інтегрованого розвитку Житомира до 2030 року
    (Бескиди, 2019) Шуляр, Андрій; Деревінський, Василь Федорович
    Житомирська Концепція ставить людину та її оточення в центр усього майбутнього планування розвитку міста. Житомир – це місто, в якому комфортно для всіх. Житомир – це місто, в якому народжуються і зростають таланти.. Житомир – це місто, яким пишаються і захоплюються. Концепція інтегрованого розвитку – це наше майбутнє і майбутнє міста Житомира.
  • Документ
    Архітектура як засіб маніпуляції
    (Бескиди, 2019) Паньків Давид; Деревінський, Василь Федорович
    Кожна культура має якісь стандарти часу, які вважається допустимим витрачати даремно. Скажімо, коли ви купуєте нерухомість, 15 хвилин від метро – нормально, а 20 – вже забагато. Так й величезні площі, на подолання яких вам потрібно 30 хвилин (наприклад, в радянських проєктах середини століття) – теж інструмент соціального контролю, соціального поділу. Тому технології роботи з простором дуже багато говорять про культуру, для якої вона створена. Через здатність архітектури до програмування певних емоцій та налаштування людей на певний ідеологічний устрій її можна назвати засобом маніпуляції, який широко використовувався на службі у тоталітарних державах XX століття.
  • Документ
    Надання житлових площ дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування
    (Бескиди, 2019) Мішкіна, Руслана; Ярощук, Інна Володимирівна
    Розглядається нормативно-правовий аспект надання дітям-сиротам житлових приміщень. Показані проблемні аспекти і запропоновані шляхи вирішення наявних труднощів. Автором з’ясовано вимоги щодо житла, яке може бути надано дитині-сироті.
  • Документ
    Дослідження впливу діяльності Івана Мазепи на розвиток української культури та архітектури кінця XVII – початку XVIII століття
    (Бескиди, 2019) Макаренко, Анастасія; Єгоров, Владислав Володимирович
    Весь час на розвиток культури народу безпосередньо впливають різноманітні обставини, події, що відбуваються в певний період. Про архітектуру кінця XVII – початку XVII століття неможливо не говорити без імені Івана Мазепи. Він – меценат, людина, за власні кошти якого було побудовано і відреконструйовано велику кількість будівель у Києві, Чернігові, Переяславі, Батурині, Глухові. Гетьман прагнув залишити культурну спадщину для нащадків. Адже українське бароко містило у собі не лише європейські риси, а й власний самобутній стиль, характерний лише для українського народу.
  • Документ
    Вплив масонства на формування національної свідомості українців у ХХІ ст.
    (Бескиди, 2019) Пєшкова, Олександра; Деревінський, Василь Федорович
    Масонство – це морально-етичний рух у вигляді закритої організації. Членами масонських лож стають люди-шукачі, які прагнуть самовдосконалення і прагнуть відстоювати свою систему поглядів на світ. Ці братства є інтернаціональним феноменом.
  • Документ
    Корупція у відносинах між державними структурами та бізнесом. Порівняльна характеристика України та Сінгапуру
    (Бескиди, 2019) Козенко, Вікторія; Помазуновська, Тетяна; Ярощук, Інна Володимирівна
    Отже, країна починається з кожного з нас. Для того, щоб країна процвітала і розвивалася, була конкурентоспроможною та подолала корупцію, треба працювати над собою кожного дня, протягом всього життя. Відмовитися від своїх старих звичок (давати і брати хабарі, зловживати владою наданою державою, красти тощо), щоб усі «красиві» слова, які нам кажуть політики з телеекранів не були популізмом, а стали нашим реальним майбутнім. Приклад Сінгапуру показує, що все реально. Країна, яка менша за розмірами, ніж Київ, не мала ніяких ресурсів, була спустошена після Другої світової війни перетворилася на одну з найбагатших країн світу. Україні слід вчитися на історії інших країн та розробити власний план з викорінення корупції та процвітання. Один з перших кроків, який слід зробити на нашу думку, це навести порядок у законодавстві, щоб не було «двозначності» у трактуванні законів, які стають підґрунтям для корупційних схем та шахрайства.
  • Документ
    Архітектура як спосіб передачі інформації про трагедію, війну
    (Бескиди, 2019) Бакр, Аліна; Деревінський, Василь Федорович
    До середини 19 століття війна була “театром”. Власне вмираючи, солдат відчував себе на сцені і вся дана культура звеличування війни, була культурою того часу. Однією із головних задач архітектури та скульптури, що була пов’язана з війною того часу, було возвеличити цю трагедію. І все дев'ятнадцяте століття знадобилося для того, щоб “театральність”, “краса” “парадність’’ таких зникла зі свідомості суспільства. Це такий процес гуманізації громадськості, коли світ нібито стає більш мирним, але насправді лише так званий поріг страждання в культурі поступово знижується. У середині 19 століття ставлення до людського життя, до болі, спричиненою людиною все-таки змінюється. Наприклад, на картинах Верещагіна бачимо, що замість ”величі” та “парадності” вже набагато більш трагічне переживання війни («Після атаки. Перев'язний пункт під Плевною», 1881, «Апофеоз війни», 1871-1872, «Шлях військовополонених», 1879). Звичайно, метаморфози у ставленні до війни відчувались і у інших формах мистецтв (літературі, скульптурі, а також і у архітектурі), бо зображення війни в меморіалах - важливий приклад того, як в XX столітті працюють з трагедією.
  • Документ
    Українська соціально-політична блогосфера : риторичний аспект
    (Бескиди, 2019) Медведська, Людмила Євгенівна
    Сучасні засоби масової інформації постають перед новими викликами у контексті соціокультурного та політичного оцінювання їх ефективності українським суспільством. Політична заангажованість, неприховане обслуговування інтересів олігархів, зниження професійного рівня та нехтування стандартами журналістики, оціночні судження, пропаганда, розпалювання міжнаціональної та міжрегіональної ворожнечі, відхід від об'єктивності в процесі висвітлення подій, маніпулювання свідомістю громадян — ці та інші явища спостерігаються в інформаційних продуктах і діяльності низки видань та телеканалів. Це дискредитує роль традиційних ЗМІ в українському соціумі, внаслідок чого нещодавно Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський заявив про намір ініціювати запровадження кримінальної відповідальності журналістів за неправдиву або маніпулятивну інформацію шляхом реєстрації законопроекту про відповідні зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів України [2]. Також Міністр пропонував ввести кримінальну відповідальність за “свідоме спотворення громадської думки засобами масової інформації” [3]. Таким чином, ситуація навколо забезпечення свободи слова в Україні загострюється через низку причин, одна із яких — навмисне порушення журналістських стандартів.
  • Документ
    Історичні засади українського регіоналізму
    (Бескиди, 2019) Красковська, Маргарита Петрівна
    Поняття «регіоналізм», як і відповідне йому явище, не є одномірним і не зводиться до позначення певних географічних, чи адміністративно-територіальних утворень. Регіональна специфіка і регіональні відмінності в більшій, або меншій мірі притаманні всім сферам суспільного життя, в чому нескладно переконатись, аналізуючи прояви регіоналізму в українській державі і в українському суспільстві.
  • Документ
    Проблема столиці України в міжвоєнний період: етнополітичний аспект
    (Бескиди, 2019) Дьомкін, Петро Олексійович
    Київ з давніх князівських часів був столицею України, а в періоди бездержавності зберігав статус національного і культурного центру. На початку ХХ ст. Київ був губернським центром, в якому, як і у всіх великих містах України, чисельно переважало російське населення (54,5%), а українське становило лише (21%) киян і спілкувалися між собою переважно російською мовою. Український національний рух проявлявся виключно в культурницьких формах, але й у такому безневинному стані він зустрічав лютий опір властей у центрі і на місцях. Нечисленні учасники українського визвольного руху не могли навіть вголос заявити своє ставлення до Києва як до міста символа – матеріалізованого втілення втраченої державності.