2019

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1202

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Дослідження впливу діяльності Івана Мазепи на розвиток української культури та архітектури кінця XVII – початку XVIII століття
    (Бескиди, 2019) Макаренко, Анастасія; Єгоров, Владислав Володимирович
    Весь час на розвиток культури народу безпосередньо впливають різноманітні обставини, події, що відбуваються в певний період. Про архітектуру кінця XVII – початку XVII століття неможливо не говорити без імені Івана Мазепи. Він – меценат, людина, за власні кошти якого було побудовано і відреконструйовано велику кількість будівель у Києві, Чернігові, Переяславі, Батурині, Глухові. Гетьман прагнув залишити культурну спадщину для нащадків. Адже українське бароко містило у собі не лише європейські риси, а й власний самобутній стиль, характерний лише для українського народу.
  • Документ
    Українська мова, література та перспективи українського націєтворення в епістолярній спадщині П.О.Куліша
    (Бескиди, 2019) Єгоров, Владислав Володимирович
    Серед спадщини знаного представника українофільського руху першої половини– середини XIX ст. одного з провідників Кирило-Мефодієвського товариства П.О. Куліша (1819–1897) значне місце займало висвітлення проблем пов’язаних з розвитком української державницької думки XIX ст. В його спадщині йшлося про майбутній розвиток українського народу, його культуру, ареал розселення та становлення української нації. Особливе значення з точки зору оцінки позицій П.О.Куліша з питань українського народу, його минулого та майбутнього має вже опублікована його чимала епістолярна спадщина 1840–1860-х рр.
  • Документ
    Основні правові підстави запровадження та змісту підписки викладачів вищої школи про неналежність до таємних гуртків та товариств у період перебування українських земель у складі Російської імперії в другій половині XIX – початку XX ст.
    (КНУБА, 2019) Єгоров, Владислав Володимирович
    В українських землях Російській імперії в другій половині XIX ст. внаслідок осмислення урядом значного суспільного значення ролі університетів відбувалось впровадження «ліберального» Університетського статуту 1863 р., котрий був символом автономії для викладацького складу. Цей процес відбувався на тлі відсутності тривалої традиції університетської освіти. Водночас, вказаний період позначився все більшим втручанням держави в усі сфери життя, фінансовою залежністю університетів від держави та розширення мережі університетів