2019
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1202
Переглянути
Документ Гармонізація середовища у с. Пірново, Київської області(Бескиди, 2019) Михіденко, МартаУявлення людини про красу залишається одним із основних чинників формування простору. Практичність та краса навколишнього середовища – властиве бажання людини. Тяга до естетичної потреби простежується у найвідоміших будівлях, як сучасних, так й історичних; в плануваннях кварталів; в композиційних осях міст та невеликих поселень; в містобудівних рішеннях районів. Сільське господарство – одна з першооснов життєздатності держави. Для зниження загроз продовольчої безпеки нашої країни процес розвитку агропромислового комплексу повинен бути керованим на основі рішення задачі комплексної і екологічно доцільної функціонально планувальної організації території сільських поселень. Створення принципово нової доктрини забезпечення продовольчої безпеки і повернення до багатоукладності сільської економіки робить це завдання фундаментальним для містобудування.Документ Композиційний аналіз рельєфу історичного міста як основа його просторового розвитку(Бескиди, 2019) Носенко, Ганна Андріївна; Ларіонова, Мар’яна АндріївнаЯкість архітектурного середовища міст України – неодмінна складова стабільного розвитку суспільства загалом і кожної людини зокрема. Внаслідок досить швидкої зміни соціальних стандартів проживання забудова міста морально старіє, що вимагає її заміни або реконструкції. Місто являє собою конгломерат природних, екологічних, соціальних, технічних та естетичних чинників. Комплекс естетичних характеристик просторових систем позначається терміном «архітектурно-художній образ».Документ Передумови територіально-просторової організації інноваційної інфраструктури(Бескиди, 2019) Шебек, Надія Миколаївна; Дзиба, Вероніка ОлександрівнаПринципи організації інноваційної інфраструктури, як і технологія функціонування її окремих компонентів широко досліджуються економістами. Особливості архітектурно-планувальної організації окремих складових інноваційної інфраструктури розглядалися у наукових працях архітекторів [7, 8]. Орієнтири містобудівного розвитку інноваційних об’єктів виробничих територій – технопарків, індустріальних парків, виробничих територій технополісів, окреслено в Державних будівельних нормахДокумент Підйомники для маломобільних груп населення або альтернатива пандусам(Бескиди, 2019) Шпаковська, Віра ТимофіївнаЗгідно Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, яка була ратифікована у 2009 році і в якій говориться про те, що держави-учасники повинні надати особам з інвалідністю можливість вести належний спосіб життя та забезпечити доступ нарівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв`язку, а також до об`єктів та послуг, Україна зобов`язалась забезпечити та заохочувати повну реалізацію всіх прав осіб з інвалідністю без будь якої дискримінації за ознаками інвалідності.Документ Сучасні прийоми ревіталізації історичних вулиць поселень(Бескиди, 2019) Шебек, Надія Миколаївна; Карапетян, Анна АкопівнаВикористовуючи сучасні прийоми ревіталізації, можна не тільки зберегти історичну цінність міста, а й вдихнути нове життя в історичні вулички. Нове функціональне наповнення збільшує їх привабливість для сучасного населення.Документ Щільнісно залежні механізми саморегульованого розвитку регіонів(Бескиди, 2019) Устінова, Ірина ІгорівнаЗа розрахунками канадських вчених у 1986 році людство перейшло межу збалансованого розвитку і перевищило біологічну ємність планети, що отримало назву «антропогенного відбитку» [1, с. 288]. Екосистема Землі, згідно із концепцією біосфери В. Вернадського, є динамічно-врівноваженою системою, тому означене може відбуватися лише в обмежений проміжок часу [2]. Питання сталого розвитку актуально й для України, яка (за нашими розрахунками) у 1986 році теж перейшла межу збалансованого розвитку (виміри демографічної ємності – 50,81 млн. осіб, чисельність населення – 50,99 млн. осіб) та з 1993 року зазнає депопуляцію [3]. Найбільш ранню історію про те, як люди примножилися настільки, що «не вміщала їх та земля», розповідає Біблія: «І не вміщала їх та земля, щоб їм жити разом, ... і сказав Авраам Лоту: ...Не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то я піду ліворуч»Документ Історико-культурна спадщина Чорнобильської зони відчуження як основа для формування туристичних маршрутів(Бескиди, 2019) Шебек, Надія Миколаївна; Марценюк, Поліна ВіталіївнаЧорнобильська зона відчуження (ЧЗВ) – унікальна територія з безліччю цікавих пам’яток культури та архітектури. Створення мережі туристичних маршрутів повинна привернути до неї увагу та зробити відпочинок туристів у ній більш безпечним та цікавим. Регіон ЧЗВ розташований на півночі України, на Київському Поліссі в Іванківському районі Київської області, при впаданні річки Прип'яті до Київського водосховища і при впаданні в Прип'ять р. Уж [1]. До складу ЧЗВ входять два міста – Чорнобиль та Прип’ять, а також Чорнобильська атомна електростанція.