Будівництво та цивільна інженерія

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1219

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Використання відходів теплоенергетики для отримання композиційних в´яжучих систем
    (ЧНТУ, 2019-05-16) Гончар, Ольга
    Проблема переробки відходів теплоенергетики на сьогоднішній день стоїть дуже гостро, незважаючи на перехід сучасних теплових електростанцій (ТЕС) на безвідходне газове виробництво. Одним з найбільш ефективних рішень цієї проблеми є використання золи при виробництві різних видів будівельних матеріалів, зокрема, відомо широке використання золи як компоненту неорганічних в‘яжучих речовин, як добавки до бетонів.
  • Документ
    Гипсосодержащие композиты, модифицированные серой и золой
    (Київський інститут залізничного транспорту, 1998) Гасан, Юрій; Тарасевич, Віталій; Дорошенко, Олександра; Кучерова, Галина; Азнаурян, Ірина; Бондаренко, Сергій
    У роботі викладені теоретичні основи модифікації гіпсовмісних матеріалів і виробів попелом-унос ТЕС і сіркою. Показано, що попіл направлено змінює масопереносні характеристики твердіючих гіпсовмісних систем, дозволяючи створювати оптимальні для просочення розплавом сірки матриці. Одержаний гіпсопопелосірковий композит відрізняється високою міцністю, водо- і корозійною стійкістю.
  • Документ
    Дослідження процесів структуроутворення штучного каменю на основі модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в’яжучої речовини та їх врахування при уточненні методики визначення водостійкості
    (Державний науково-дослідний інститут санітарної техніки й обладнання будівель і споруд '' ДНДІСТ '', 2013) Червенко, Євген; Гасан, Юрій; Тарасевич, Віталій
    Досвід використання матеріалів на основі гіпсоцементнопуцоланової в’яжучої речовини (ГЦПВ) показує, що незважаючи на їх підвищену, порівняно з гіпсом, водостійкість, досить часто трапляються випадки руйнування таких матеріалів під час експлуатації. Це пов’язано з виникненням в структурі штучного каменю деструктивних процесів внаслідок пізнього утворення етрингіту та можливої його карбонізації з утворенням таумаситу, які обумовлюють міжкристалічний тиск, призводять до виникнення тріщин та руйнування виробу. Внаслідок відсутності сталих методів визначення водостійкості не завжди можливе об’єктивне її визначення з урахуванням тривалої експлуатації виробів. Все це обмежує повноцінне використання таких в’яжучих речовин у будівництві.
  • Документ
    Специальный облицовочный строительный материал на основе гипса, модифицированного золой и серой
    (Луцький национальний технічний університет, 2018) Гасан, Юрій; Тарасевич, Віталій; Дроздова, Ольга
    В роботі розглянуті питання отримання композиційного матеріалу на основі гіпсу і сірки з підвищеними експлуатаційними характеристиками. Встановлено закономірності просочення гіпсозольної матриці розплавом сірки з урахуванням капілярно-пористої структури гіпсозольного каменю і фізико-технічних властивостей сірки. Аналіз результатів показує, що міцність просочених сіркою зразків підвищується зі збільшенням ступеню заповнення нею пор. Так, при збільшенні відносного вмісту сірки (v = Us / Usmax) з 0,30 до 0,90 межа міцності при стиску підвищується з 10,1 до 42 МПа. Встановлено, що водостійкість просочених зразків істотно залежить від ступеню просочення і кількості золи-винесення, встановлено, що гіпсові і гіпсозольні зразки, просочені розплавом сірки, мають коефіцієнт хімічної стійкості не менше 0,7, це дозволяє віднести їх до хімічно стійких.