Педагогіка, дидактика, вища освіта
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1470
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Розподіл змісту дисципліни «Фізика» за видами навчальних занять з метою оптимізації освітнього процесу.(збірник наукових праць. –К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 32 – 38 c., 2019) Петруньок, Т.Б.У закладах будівельної вищої освіти дисципліна «Фізика» викладається у 1-му та 2-му семестрах. При цьому кількість аудиторних годин, які відводяться на її вивчення, є об’єктивно недостатньою і призводить до значного збільшення обсягу навчального навантаження, що, у свою чергу, зумовлює значні ускладнення в опануванні студентами змісту курсу фізики, а також гальмує розв’язання тих об’єктивних проблем, які виникають в реалізації освітнього процесу при підготовці майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії.Документ Особливості навчання фізики у будівельних вищих навчальних закладах.(Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки : зб. наук. пр., 2015) Петруньок, Т.Б.Будівництво як галузь виробництва тісно пов'язана практично з усіма сферами діяльності людини. Стан будівельної галузі значною мірою впливає на рівень економіки країни в цілому, її обороноздатність. Ця особливість зумовлює потребу у великій кількості висококваліфікованих фахівців, попит на яких постійно зростає. Саме тому в умовах інтенсивного розвитку будівельної техніки, будівельних технологій і матеріалів ґрунтовна фундаментальна підготовка студентів будівельних університетів набуває ще більшого значення, визначає принципово нові підходи до професійної освіти, що зумовлює важливу особливість підготовки фахівців будівельної галузі з фізики.Документ Професійно орієнтована підготовка фахівців будівельної галузі у процесі навчання фізики.(Збірник наукових праць Кам`янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 3 – 41 Серія педагогічна / [ редкол. : П.С. Атаманчук ( голова, наук. ред.) та ін.]., 2015) Петруньок, Т.Б.Сучасна вища будівельна школа повинна бути ще більш гнучкою, ніж раніше, відповідно до змін, які відбуваються в економіці України. Для розв’язання цієї задачі Болонська модель професійної освіти є більш придатною, оскільки вона мобільніша. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на остаточний результат: випускники мають знаходити теоретичне і практичне застосування своїм знанням і умінням, а отримана освіта забезпечує для молодого спеціаліста можливість самореалізації у професійній сфері. Науково-технічний прогрес призводить до стрімкого збільшення обсягу знань, які повинні накопичуватися в період навчання у вищих навчальних закладах, а також підвищує вимоги до рівня професійної підготовки. Тому необхідно перебудувати структуру і зміст навчального процесу не лише відповідно до сучасних вимог, але й з передбаченням перспективних напрямів науково-технічного прогресу.Документ Формування професійно орієнтованих знань майбутніх інженерів – будівельників у процесі навчання фізики.(Дидактичні механізми дієвого формування компетентністних якостей майбутніх фахівців фізико – технологічних спеціальностей: збірник матеріалів ХІ міжнародної наукової конференції, 2015) Петруньок, Т.Б.Які ж нові вимоги сьогодні висуваються до професійної компетентності фахівців будівельної галузі? Чим вони зумовлені? Напрями діяльності інженера-будівельника – різноманітні. Крім спорудження будинків, виробничих комплексів, заводів і фабрик, вони будують автомобільні дороги, мости, гідротехнічні споруди, греблі, атомні станції. Будуючи дороги, інженер має справу із сумішами (асфальт, бетон), а для цього необхідно уміти правильно визначити співвідношення компонентів. Професія інженера-будівельника перетинається з геодезією, що вимагає умінь проводити дослідження і вимірювання майбутнього об’єкту за допомогою геодезичних інструментів, зокрема, теодоліту. Саме тому навчання студентів усіх тонкощів будівельної справи відбувається не лише під час аудиторних занять, але й на виробничій практиці, яка в будівельних університетах відіграє особливо важливу роль. У процесі практики студенти навчаються процесу виробництва будівельних матеріалів, розбивці на місцевості, контролю якості будівельно-монтажних робіт.Документ Значення дисципліни « Фізика» для формування фахової компетентності майбутнього інженера – будівельника(Укладач: В.Д. Шарко- Херсон: Видавництво ХНТУ.- С. 83-85., 2016) Петруньок, Т.Б.Основною метою викладання дисципліни «Фізика» у вищому будівельному навчальному закладі є формування у майбутніх фахівців знань, що стосуються фундаментальних законів, за якими відбуваються процеси та явища навколишнього світу, а також створення бази для вивчення інших спеціальних дисциплін. Отже це вимагає високого рівня сформованості знань з фізики. При вивченні фізики перед студентами будь-якої спеціальності ставляться такі завдання: формування світогляду; отримання теоретичної бази, яка дозволяє спеціалісту саморозвиватися у процесі майбутньої професійної діяльності; отримання знань прикладного характеру, без яких неможливе освоєння дисциплін професійної і практичної підготовки. Роль фізики у формуванні фахової компетентності має важливе значення. Так як фізика є теоретичною основою сучасної будівельної техніки, вона озброює працівників будівельної галузі знаннями фізичних методів дослідження; створює необхідні передумови для правильного розуміння фізичних процесів, що відбуваються в системах теплогазопостачання, вентиляції, опалення і кондиціювання повітря будівель і споруд різного призначення.Документ Особливості модульної навчальної програми з фізики для студентів будівельних вищих навчальних закладів(Кам`янець – Подільський : ТОВ "Друкарня Рута", 2016 – С.28- 30, 2016) Петруньок, Т.Б.На нашу думку, перспективи у розв’язанні завдань підвищення якості фундаментальної підготовки майбутніх інженерів-будівельників з фізики має використання модульних навчальних програм. Модульна система підготовки впроваджується з метою підвищення ефективності професійного навчання, уведення в навчальний процес гнучких прогресивних технологій, індивідуалізації навчальних програм з урахуванням наявних знань та умінь студентів. Ця система передбачає раціональний розподіл навчального матеріалу на модулі (логічно завершені системи теоретичних знань і практичних умінь); перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля; стимулювання систематичної самостійної роботи студентів. На жаль, соціальні зміни у житті суспільства призвели до того, що у сучасної молоді відбулося переоцінювання ролі фізики як науки та навчальної дисципліни. Скоротилася кількість годин, відведених на вивчення курсу фізики. У більшості студентів, що вступили до будівельних університетів, не сформована готовність до отримання нових знань, і, як наслідок – вони мають низьку мотивацію до навчання. Таким чином, проблема якості навчання фізики у будівельному університеті набуває актуальності. Саме тому необхідно побудувати програму з фізики так, щоб вона відповідала вимогам професійно-орієнтованого навчання та була практично-орієнтована, що сприятиме становленню професійної компетентності майбутніх фахівців-будівельників.Документ Особливості модульної навчальної програми з фізики для студентів будівельних вищих навчальних закладів(Збірник наукових праць Кам`янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка.Кам`янець – Подільський : Кам`янець – Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. – Випуск 22: Дидактичні механізми дієвого формування компетентнісних якостей майбутніх фахівців фізики – технологічних спеціальностей. – С.109-111., 2016) Петруньок, Т.Б.В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Важливим завданням вищої освіти є формування у студентів умінь раціонально організовувати свою діяльність, досягати якісних результатів, швидко адаптуватися до соціальних та природніх умов, які постійно змінюються. Швидке зростання інформації, новітніх технологій зумовлюють досить високі вимоги до випускників вищих навчальних закладів. Вища будівельна освіта має певну специфіку, яка пояснюється особливостями фахової підготовки спеціалістів різного профілю. І особлива роль у цій підготовці належить дисципліні «Фізика». Але в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу з фізики необхідно шукати нових шляхів його оптимізації.Документ Формування технічної компетентності фахівців будівельної галузі у навчанні фізики.(Кропивницький: ПП « ексклюзив – Систем», - 96 – 98 с., 2017) Петруньок, Т.Б.У процесі здійснення своєї професійної діяльності інженер-будівельник керує загальнобудівельними роботами, монтажем будівельних конструкцій, здійснює контроль за обробкою будівельних матеріалів. Крім того, фахівець будівельної галузі бере участь у розробці проектів організації будівництва і виконання робіт із застосуванням комплексної механізації. Очевидно, що виконання вищезазначених функцій вимагає від інженера-будівельника професійно спрямованих знань у технічній сфері. Без таких знань не можна обійтися – достатньо перерахувати лише окремі напрями, за якими працює інженер-будівельник у процесі будівництва об’єктів промислового та соціального призначення, а саме: • акустичні, ультразвукові та сейсмічні вимірювання; • контроль якості будівельних матеріалів та міцності бетону; • теплофізичні вимірювання; • вимірювання вологості виробів, матеріалів та середовищ; • багатопараметричний моніторинг об’єктів.Документ Спецкурси у навчанні фізики студентів вищих будівельних навчальних закладів.(Київ : Вид – во НПУ імені М.П. Драгоманова , - 77 – 81 с., 2017) Петруньок, Т.Б.На сучасному етапі розвитку будівельної галузі, насамперед, приділяється увага поглибленню наукової підготовки майбутніх фахівців вищого будівельного навчального закладу. Випускники такого закладу повинні володіти критичним мисленням, глибокими теоретичними та практичними знаннями у своїй сфері діяльності, знаннями фізичних основ сучасного обладнання, будівельних виробів та сумішей, систем та конструкцій будівельного призначення. Відомо, що нині основною метою вищої освіти є не лише набуття студентами певного набору знань, умінь і навичок з фундаментальних і спеціалізованих дисциплін, а також формування в них готовності до орієнтації в інформаційному просторі, що передбачає знаходження інформації з різноманітних джерел, її досконале опрацьовування, аналіз, узагальнення та формулювання особистої думки стосовно певного питання у професійній діяльності. Тому для ефективної підготовки студентів вищих будівельних навчальних закладів необхідне формування системи фундаментальних фізичних знань у сукупності з вмінням застосовувати їх у конкретній виробничій діяльності, як на фундаментальному так і на професійному рівні. Протягом останніх років спостерігається значне зниження рівня знань з фізики, що впливає на засвоєння студентами інших дисциплін загального напрямку. Тому у професійній підготовці інженерів-будівельників курс фізики є базою для загальнопрофесійних та спеціальних дисциплін. Таким чином студентам необхідно показати зв'язок фізики з іншими дисциплінами завдяки введенню у навчальний план спецкурсів з фізики, як засобу удосконалення професійно-спрямованої підготовки інженера-будівельника. Основною метою спецкурсів з фізики у вищому будівельному навчальному закладі є поглиблення фундаментальних фізичних знань, законів, формування вмінь застосовувати закони фізики у будівельній сфері та здатності студентів до науково-дослідної діяльності. У процесі вивчення спецкурсів з фізики у студентів формується професійна мотивація, здатність до практичних дій, а також виникає уява про майбутню професійну діяльність. Так як кількість годин, відведених на навчання фізики обмежена, тому спецкурси з фізики повинні містити матеріал найбільш значимий для будівельної справи, тобто необхідно охопити максимально можливу кількість розділів базового курсу фізики та бути науково цікавими.Документ Методичні підходи до проведення практичних занять з фізики з використанням завдань професійного змісту у навчанні майбутніх інженерів – будівельників.(К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, С. 147-149, 2017) Петруньок, Т.Б.Згідно освітнього стандарту, у будівельних вищих навчальних закладах фізика є основною фундаментальною дисципліною. Навчання фізики у будівельному вищому навчальному закладі включає в себе вивчення теорії у лекційному курсі та проведення практичних і лабораторних занять. При цьому курс фізики повинен задовольняти дві вимоги: бути наближеним до будівельних спеціальностей і залишатися єдиним, цілісним курсом, що становить основу науково-природничого світогляду майбутнього інженера. Проте, не дивлячись на те, що фізика є важливою дисципліною для майбутніх будівельників, відбувається значне скорочення кількості годин, які виділяються як на вивчення теорії, так і на практичні і лабораторні заняття. Окрім цього, більшість студентів не усвідомлюють на початковому етапі навчання свій вибір професії, тому така організація навчальної діяльності може призвести до формального отримання знань, без прояву ініціативи, значно може знизитися активність студентів та розвиток творчого мислення. Тому виникає потреба в оновленні і розробленні методичних підходів до проведення практичних занять при підготовці інженерів-будівельників, які має задовольняти вимогами професійно спрямованого навчання. Майбутній фахівець повинен засвоїти не лише теоретичну основу, а й навчитися застосовувати отримані теоретичні знання до розв’язання задач професійного змісту; поглибити розуміння теорії; оволодіти навичками самостійного виконання різних розрахунків; навчитися користуватися спеціальною літературою. Зміст практичних занять з фізики має бути логічно пов'язаний з лекційним курсом. На лекціях студенти ознайомлюються з основами фізичних знань в загальному вигляді, засвоюють матеріал, а на практичних заняттях вони поглиблюють, розширюють і деталізують ці знання, оволодівають матеріалом на більш високому рівні (навчаються аналізувати фізичні явища, узагальнювати факти, логічно мислити, використовувати знання для пояснення явищ та розв’язують задачі). Очевидно, що на практичних заняттях необхідно розв’язувати задачі професійно спрямованого змісту, безпосередньо пов’язані із ситуаціями у будівництві, які ілюструють конкретні приклади застосування фізичних законів у будівельній справі. Тому практичні заняття є найважливішою формою організації навчального процесу при підготовці з фізики у вищому будівельному навчальному закладі, а розв’язування професійно орієнтованих фізичних задач є однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики. Саме при використанні професійно орієнтованих завдань на практичних заняттях студенти набувають теоретичні знання, професійні вміння, у них розвивається професійне мислення, що в подальшому позитивно вплине на підвищення рівня їх кваліфікації і дасть майбутнім фахівцям можливість знаходити нові оригінальні ідеї, а також орієнтуватися у стрімкому потоці різної інформації у будівельній сфері. Особливо важливо відзначити, що в силу специфіки організації навчального процесу у будівельних вищих навчальних закладах частина навчального матеріалу взагалі не висвітлюється під час лекційних занять, а виноситься на розгляд на практичних заняттях. Тому у будівельній вищій школі практичні заняття набувають особливого значення.