Регіональна політика

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5668

Переглянути

Фільтри

20174

Налаштування

Містить файлиsearch.filters.applied.operator.equals: ТакКлючові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.711.4

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Формування стратегій сталого розвитку територій на базі концепцій життєвого циклу
    (Бескиди, 2017) Рибак, Анатолій Іванович; Азарова, Ірина Борисівна
    Необхідність співвіднесення темпів та напрямків розвитку людської цивілізації із оточуючим людину середовищем та можливостями нашої планети призвела до виникнення так званої «концепції стійкого розвитку територій». В рамках цієї концепції в 1994 р. була прийнята хартія "Міста Європи на шляху до сталого розвитку" (Ольборзька хартія) [1], Лейпцизька хартія сталого європейського міста [2], Європейська хартія міст II (Маніфест нової урбаністики) [3], та інші документи. Згідно ним, місто стійкого зростання - це місто, що забезпечує своїм нинішнім і майбутнім мешканцям такі умови життя і управління, які є одночасно стабільними (основні правила організації), безпечними, гнучкими (система, відкрита для різноманітних змін), і економічно ефективними при повазі вимог екології [3].
  • Документ
    Вплив арт-кластерів на сучасний міський простір
    (Бескиди, 2017) Івашко, Олександр Дмитрович
    W artykule jest podjĊty problem przemiany funkcji nierentownych przemysáowych obiektów, które zajmują duĪo miejskich terytoriów. Dzis istnieją kilku wariantów uĪycia tych terytoriów – od peánej rujnacji niepracujących przemysáowych korpusów dla budownictwa komercyjnych obiektów do zachowania ich wyglądu zewnĊtrznego i przemiany funkcji pod objekty arystyczne. Jak pokazuje europejskie, ukraiĔskie i rosyjskie doĞwiadczenie stworzenia takich Art-centrów, ich ekonomiczny efekt objaĞnia siĊ nowymi oĞwiatowymi i kulturalnymi potrzebami ludnoĞci. Розвиток промисловості в ХІХ-ХХ століттях кардинально змінив вигляд міст в державах в різних частинах світу, і саме тоді невід’ємною рисою пейзажу промислових міст стає безліч труб і промислових корпусів. Проте з часом на зміну індустріального виробництва прийшло інтелектуальне виробництво, що стало особливо відчутним на порозі XXI століття, і це породило проблему як використовувати старі заводи і фабрики, які в умовах сьогодення виявились непотрібними? Наприкінці ХХ-на початку XXI століття популярності набуває тип простору під назвою «арт-кластер».
  • Документ
    Універсальний дизайн у містах України: обов'язки та можливості громади
    (Бескиди, 2017) Семигіна, Тетяна Валеріївна
    Питання проектування продукції та середовища таким чином, щоб ними могли скористатися найширше коло людей, тобто концепція універсального дизайну або універсального середовища, активно вивчаються закордонними науковцями.
  • Документ
    Проблеми забудови в історичних містах України і аналіз польського досвіду
    (Бескиди, 2017) Івашко, Юлія Вадимівна
    W artykule podjĊto problem zachowania starej zabudowy historycznych miast Ukrainy i naruszenia reguá budownictwa w strefach ochrony. Gáówny problem dziĞ jest związany z tym, Īe prawodawcze wymogi, które wyznaczają reguáy budownictwa w historycznych strefach, nie wykonują siĊ, masowoznieksztaácają siĊ i rujnują siĊ pomniki architektury. ZáRĪ\áo siĊ negatywne doĞwiadczenie rujnacji niepracujących przemysáowych obiektów, w tym i pomników architektury, dla budownictwa na ich miejscu wspóáczesnych komercyjnych budowl. Jest przeanalizowane doĞwiadczenie zachowania spuĞcizny i dostosowania historycznych przemysáowych budowl pod wspóáczesną funkcjĊ w miastach Polski. W tym wypadku, kiedy przemysáowy obiekt jest pomnikiem architektury, jego fronty zachowują siĊ, a wewnątrz dzieje siĊmienianie plan z cząstkowym zachowaniem pierwotnych konstrukcji i sprzĊtu. Istnieje doĞwiadczenie dostosowania takich budowl pod elitarne mieszkanie, handlowe strefy, art-objekty, hotele. W miastach Polski budownictwo drapaczy prowadzi siĊ poza zasiĊgiem historycznych otulin, a same obiekty, nowatorskie po obrazie, są akcentami, co wydziela pewną czĊĞü miejskiego obszaru. Na przykáadzie kilku drapaczy obok Dworcu kolejowego Centralnego w Warszawie pokazano, jak byáo sformowane nowe akcentowe centrum wspóáczesnej Warszawy.