Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка виробничого ризику для працівників по відновленню міської інфраструктури(2021-09-15) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.; Жукова, О. Г.Авторами представлено методологію системного підходу до визначення професійного ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка дозволяє враховувати забруднення атмосферного повітря хімічними елементами та пилом. Системна математична модель ґрунтується на підході, що передбачає виконання двох основних операцій: формування множини альтернатив факторів впливу та порівняння і вибір варіантів впливу на значення виробничого ризику.Документ Виробничий ризик для працюючих при реконструкції автомобільних шляхопроводів в м. Києві(Сталий розвиток – стан та перспективи. IІІ міжнародний науковий симпозіум. Львів – Славське: Збірник матеріалів — Київ : Яроче́нко Я. В., 2022. С. 234 – 236., 2022-01-22) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.В рамках Проекту «Велике будівництво» в містах України вкрай актуальним постає питання гарантування безпеки для працюючих на відкритому повітрі, які протягом 8- годинного робочого дня знаходяться під впливом постійного шумового забруднення. Питання, яке розглянуто в даному дослідженні – чи знаходиться в існуючих межах шумового опромінення нормативне значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі від впливу шуму автомобільного транспорту біля великих перехрестів та шляхопроводів в м. Києві з метою управління виробничим ризиком та визначення засобів захисту для цієї категорії працюючих.Документ Розрахунок виробничого ризику від шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі(2021-10-15) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.Результати досліджень націлені на забезпечення безпеки працюючих на відкритому повітрі при ремонті автошляхопроводів великого міста та на будівельних майданчиках поблизу великих перехрестів. Дані дослідження можуть бути використані при складанні планів моніторингових спостереженнях за шумовим забрудненням міського середовища та визначенні виробничого ризику працюючих з метою запобігання хронічних захворювань та нещасних випадків на виробництві. Значимість роботи полягає в необхідність посилення наявного динамічного контролю за умовами праці та здоров’ям працюючих на відкритому повітрі в умовах постійного шумового навантаження міста та необхідності щодо перегляду вимог до роботодавця, які регулюють захист працюючих від шуму.Документ Виробничий ризик для безпеки працюючих на відкритому повітрі від температурних умов навколишнього середовища(ПНТУ, 2021-08-08) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.Представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якіс ного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцін ки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежнос ті між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за бе резень 2020року. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров’я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 року представлено на прикладі окремих автомобільних шля хопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5мкм і виробничого ризику в за лежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повіт ря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднюва ча може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника Результати роботи ста нуть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров’я працюючих в умовах поступового підвищення те мпературних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках.Документ Проблеми промислової безпеки та охорона праці у паливно-енергетичному комплексі України(ДВНЗ "ДонНТУ", 2017-01-23) Здановський В.Г.; Глива В.А.; Ляшок Я.О.; Подкопвєв С.В.; Іорданов І.В.У монографії систематичного та узагальненоготеоретико- метологічної засади промислової безпеки та охорони праціу паливно-енергетичного комплексі України. У світовій практиці час від часу стаються техногенні катастрофи, великі аваріх, вибухи масштабні пожежі та інші кризові явища техно-технологічного характеру, які призводять до великих втрат. Виходячі з актуальності цих проблем, авторами досліджено аспекти промислової безпеки та охорони праці вугільної промисловості та енергетики України. Метою роботи є удосконалення систем управління охороною праці на основі ризк-орієнтованого підходу з метою зниження професійних ризиків та запобігання виробничому травматизму.Документ Оцінка і класифікація виробничого ризику при виконанні дорожніх робіт на прикладі м. Києва(2021-03-18) Ковальова, А. В.Розроблена системна математична модель оцінки та класифікації значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів забруднення міського середовища та проведено її апробацію для умов м. Києва. Результати роботи актуальні для удосконалення управління безпекою працюючих при виконанні дорожніх робіт за рахунок комплексного врахування всіх шкідливих факторів впливу при оцінці виробничого ризику.Документ Вдосконалення методів аналізу не езпек і виробничого ризику(ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Медяник, Віктор Олександрович; Проніна, Юлія ГенадіївнаАналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та ункціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.Документ Вдосконалення методів оцінки виробничого ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт (АРР) на об'єктах будівництва(ПГАСА, 2016) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Корінний, Володимип Ілліч; Сабітова, Ольга; Улітіна, МаріяУ наш час відбуваються надзвичайні ситуації (НС), що потребує проведення рятувальними підрозді-лами невідкладних аварійно-рятувальних робіт (АРР) у несприятливих погодних умовах при наявності щільної забудови, стиснених об’ємів приміщень, горючих газів і матеріалів, зруйнованих та напівзруйнованих конструкцій і елементів буді-вель, що хаотично обрушилися. При цьому рятувальники працюють у вкрай небезпечних умовах з ризиком травмування, у т. ч. і з тяжкими наслідками, зокрема, за 2015 р. під час проведення АРР травмувалися 60 рятувальників, причому 5 – смер-тельно. Тому необхідним є розвиток методології визначення кількісних показників їх виробничого ризику, що сприятиме вдосконаленню основних методів і засобів безпеки при проведенні АРР. Методика. Зазначено те, що фізичний стан люди-ни упродовж робочого часу змінюється у сторону погіршення якісного виконання розумових і фізичних навантажень. На-приклад, імовірність безпомилкового виконання людиною операцій з прийняття інформації, її оцінки та приймання рішення щодо працездатності підсистем, які нею контролюються, при числі ознак, що сприймаються оператором, у 5-6 і затримці у часі їх появи у 15-40 с, становить P(t) = 0,4470… 0,7830. Крім того, необхідно враховувати і те, що вимоги до ефективності дій рятувальників відносно забезпечення оптимального використання можливостей обладнання і засобів механізації є не-від’ємними з необхідністю урахування їх індивідуальних особливостей і психофізіології, як найважливіших у системі уп-равління. Тому, при визначенні ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт, необхідно враховувати не тільки напра-цювання на відмову технічних систем, які використовуються рятувальниками, а і імовірність безпомилкового виконання останніми виробничих функціональних дій, окремо враховуючи їх у переліку подій та у дереві ризиків. Результати. Дослі-дженнями встановлено необхідність введення у складові визначення імовірності виникнення нещасного випадку рятуваль-ника не тільки напрацювання на відмову технічних систем (стосовно виконання АРР – це, у першу чергу, ручний механізо-ваний інструмент, засоби зв’язку, індивідуального захисту, пожежогасіння і т. ін.), а і психофізіологічних особливостей рятувальників. Встановлено, що існуючі показники своєчасності, точності діяльності оператора, наприклад, такі, як час його роботи між двома відмовами, кількість та інтенсивність відмов за конкретний період часу чи роботи, не у повній мірі визна-чають і відображають діяльність людини. А ступінь стабільності у дотриманні зазначених показників у різних видах і умо-вах діяльності є характеристикою надійності роботи оператора. І тому вона відображає його безпомилкову роботу і визнача-ється імовірністю правильного розв’язання задач. Наукова новизна і практична значимість. Визначено перелік подій, що призводять до відмов ручного пневматичного підйомника при проведенні АРР, та імовірність їх виникнення з побудовою «дерева відмов» і розрахунком надійності підйомника, обґрунтовано перелік подій, що призводять до заподіяння шкоди здоров’ю рятувальника, визначено їх імовірність з побудовою «дерева ризиків», вдосконалено математичну модель розра-хунку ризику імовірністю «людських» відмов (помилок) поряд з імовірністю «технічних», вперше розраховано виробничий ризик рятувальника.