Перегляд Автор "Ткаченко, Т. М."

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Адаптаційний потенціал фітоценозу енергозберігаючих зелених покрівель
(Юстон, 2015) Ткаченко, Т. М.
Розглянуто адаптаційний потенціал фітоценозу енергозберігаючої зеленої покрівлі степового типу. Встановлені строки формування стійкого степового рослинного співтовариства. Виявлено перспективний асортимент рослин в умовах помірно-континентального клімату
Аналітичний опис розширення плоских напівобмежених струмин
(КНУБА, 2019) Мілейковський, В. О.; Ткаченко, Т. М.; Дзюбенко, В. Г.
Ефективність формування мікроклімату будівель і споруд залежить від рішень організації повітрообміну. Одним з вирішальних факторів, які впливають на ефективність повітрообміну, є розвиток вентиляційних струминних течій. При цьому широко застосовується настилання струминних течій на поверхні огороджувальних конструкцій (напівобмежені струмини). У роботі отримано закономірності розвитку плоских напівобмежених струмин на підставі геометричного та кінематичного аналізу великомасштабної вихрової структури. Для цього побудовано схему турбулентної макроструктури у вигляді пелени дотичних великомасштабних вихорів (клубів) у межах струминного примежового шару. Прийнято припущення, що в зовнішній частині міжклубного шару реалізується лише підтікання навколишнього середовища до струмини перпендикулярно до напрямку її руху. В такому разі при русі клуба струмина має спожити весь об’єм, який клуб займає на своєму шляху. Реалізація такої моделі найбільш ефективна у САПР, яка дозволяє автоматично з високою точністю визначати площі складних фігур. Щоб отримати чотири точних знаки тангенса кута розширення струмини достатньо шести ітерацій. Отримані результати збігаються з відомими дослідними даними Г. Н. Абрамовича, що дозволяє стверджувати адекватність отриманих результатів. Також проведено аналогічні розрахунки за уточненою гіпотезою І. А. Шепелева, яка дозволяє вилучити пристінний примежовий шар з розгляду. Уточнення гіпотези полягає в тому, що струминний примежовий шар слід умовно розтягнути до поверхні настилання. Різниця результатів знаходиться в межах 1 %, що дозволяє рекомендувати таку гіпотезу для практичного вжитку.
Дослідження теплопередачі в енергоефективних зелених покрівлях
(КНУБА, 2017) Ткаченко, Т. М.; Мілейковський, В. О.
Одним із актуальних напрямів зеленого будівництва є створення зелених покрівель. Вони мають ряд переваг, основними з яких є: зменшення навантаження на зливові міські стоки, економія питної води, додаткове утеплення, випарне охолодження за рахунок транспірації (випаровування вологи), звукоізоляція, пом’якшення ефекту «теплових островів», збереження флори і фауни. В Україні з причини енергетичної кризи особливо актуальним є вивчення теплопередачі в зеленій покрівлі. Вперше вивчено вплив швидкості вітру на теплові процеси рослинного шару зеленої покрівлі. Вперше проведено дослідження теплопередачі в рослинному шарі екстенсивної зеленої покрівлі при різній швидкості вітру в аеродинамічній трубі. Встановлено нерівномірний розподіл теплового потоку залежно від ряду випадкових факторів. «Охолоджувальний ефект» зеленої покрівлі посилюється при збільшенні швидкості вітру, оскільки інтенсифікується транспірація.
Екологiя
(КНУБА, 2023) Ткаченко, Т. М.; Жукова, О. Г.
Розглянуто сутність екології як науки, викладено сучасну теорію розуміння феномена людини з екологічних, біологічних, соціальних і філософських позицій. Окреслено нові підходи до боротьби з хворобами людини й шляхи її оздоровлення та можливості адаптації до стресогенних чинників. Охарактеризовано еколого-демографічний стан людства й особливості формування етносів. Призначено для студентів спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища».
Зелені конструкції у концепції сталого розвитку сучасних міст
(ГВУЗ "Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры", 2017) Ткаченко, Т. М.; Мілейковський, В. О.
Мета. Визначення ролі зелених конструкцій у концепції сталого розвитку сучасних міст. Методика. На підставі аналізу літературних джерел, вітчизняного та закордонного досвіду впровадження зелених конструкцій, а також авторського досвіду проектування, створення й експлуатації зелених покрівель та експериментальних досліджень їхніх елементів створено схеми ролі зеленого будівництва та зелених конструкцій при сталому розвитку сучасних населених пунктів. При цьому визначені основні напрямки наукових досліджень зелених конструкцій для підвищення ефективності їхнього використання. Результати. У даній роботі «зеленими конструкціями» названі архітектурно-будівельні елементи, поєднані з живими рослинами: покрівельне озеленення, фасадні зелені блоки, вертикальне озеленення, екопарковки, зелені схили. Зелені конструкції вписуються в сучасну концепцію сталого розвитку завдяки можливості ефективного використання в зеленому будівництві сучасних населених пунктів. Ці конструкції є одним з напрямків вирішення ключових завдань зеленого будівництва: поліпшення стану навколишнього середовища, енергоефективність, турбота про майбутні покоління. При використанні зелених конструкцій потрібно керуватися принципом від часткового до загального, тобто окрема будівля – зелена вулиця – зелений район – зелене місто. Зелені конструкції підвищують енергоефективність будівель. Перш за все, вони створюють додаткову теплоізоляцію. Тому їх варто використовувати в місцях найбільших тепловтрат у будинках: покрівлі, північні фасади будівель. Розроблена схема ролі зеленого будівництва у концепції сучасних міст та територій, на підставі якої визначено місце зелених конструкцій у забезпечені сталого розвитку міст. Виконуються дослідження теплотехнічних процесів у зеленій покрівлі, у результаті яких буде розроблено рекомендації щодо оптимізації розміщення озеленених частин конструкцій та управління циркуляцією повітря на зелених покрівлях. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає у визначенні місця і ролі зелених конструкцій в зеленому будівництві сучасних населених пунктів у рамках концепції сталого розвитку. Практична значимість. Практичне значення роботи полягає в розробці методів та вирішенні задач щодо використання зелених конструкцій для поліпшення екологічної ситуації, енергоефективності та безпеки життєдіяльності людини.
Зелені покрівлі як ресурс дощової води в сучасному урбоценозі
(КНУБА, 2016) Ткаченко, Т. М.
Важливими екологічним і економічним перевагами зелених покрівель в сучасних урбоценозах є: зменшення кількості стічних вод за рахунок випаровування і вбирання вологи рослинами; поліпшення якості стічних вод за рахунок природної фільтрації; зменшення навантаження на зливові каналізації за рахунок зниження швидкості водного потоку. Очищена дощова вода з зелених покрівель може збиратися в резервуари і використовуватися для технічних потреб. Наведено розрахунок обсягу резервуара для зберігання дощової води, зібраної з інтенсивної плоскої покрівлі на південному сході України за німецькою методикою Wilo.
Конвективна модель розповсюдження емісії викидів на автотранспортному шляхопроводі при нейтральних метеоумовах
(КНУБА, 2018) Волошкіна, О. С.; Трофімович, В. В.; Клімова, І. В.; Сіпаков, Р. В.; Ткаченко, Т. М.
Аналіз ступеня забруднення атмосферного повітря на урбанізованих територіях виявив його залежність від зростання кількості особистих автотранспортних засобів, які працюють на традиційному паливі. У роботі доведено можливість застосування теорії конвективної струмини для оцінки та прогнозу забруднення атмосферного повітря мегаполісів залежно від метеоумов та кількості автомобілів, які перебувають одночасно в «заторах» та «тиснявах» на автомобільному шляхопроводі. Для розрахунку параметрів конвективної струмини використовуємо інтегральний метод Л. Ейлера. На підставі розглянутих основних шляхів розповсюдження емісій в атмосфері, окреслено умови виникнення нейтрального стану. Авторами представлено методику розрахунку кількості викидів вуглеводнів від автомобільного транспорту, що є підставою для визначення вторинного забруднення формальдегідом атмосферного повітря територій мегаполісів внаслідок фотохімічних перетворень. Представлені дослідження дозволяють виділити частку викидів парникових газів від автомобільного транспорту в розрізі загальних викидів мегаполіса. На підставі даної моделі розроблений калькулятор розрахунку концентрації забруднення від автотранспорту. Калькулятор дозволяє використовувати спеціально синтезовані зовнішні впливи з подальшим обробленням результатів спостережень та з наступним аналізом наслідків. Ефективність використання запропонованої математичної моделі може бути збільшена, якщо поєднати її зі застосуванням "зелених конструкцій". Запропонований у роботі підхід стане в нагоді при пошуку оптимальних управлінських рішень на муніципальному рівні та формування екологічної політики міста.
Конвективна модель розповсюдження емісії викидів на автотранспортному щляхопроводі при нейтральних умовах
(2018) Волошкіна, О. С.; Трофімович, В. В.; Клімова, І. В.; Сіпаков, Р. В.; Ткаченко, Т. М.
Аналіз ступеня забруднення атмосферного повітря на урбанізованих територіях виявив його залежність від зростання кількості особистих автотранспортних засобів, які працюють на традиційному паливі. У роботі доведено можливість застосування теорії конвективної струмини для оцінки та прогнозу забруднення атмосферного повітря мегаполісів залежно від метеоумов та кількості автомобілів, які перебувають одночасно в «заторах» та «тиснявах» на автомобільному шляхопроводі. Для розрахунку параметрів конвективної струмини використовуємо інтегральний метод Л. Ейлера. На підставі розглянутих основних шляхів розповсюдження емісій в атмосфері, окреслено умови виникнення нейтрального стану. Авторами представлено методику розрахунку кількості викидів вуглеводнів від автомобільного транспорту, що є підставою для визначення вторинного забруднення формальдегідом атмосферного повітря територій мегаполісів внаслідок фотохімічних перетворень. Представлені дослідження дозволяють виділити частку викидів парникових газів від втомобільного транспорту в розрізі загальних викидів мегаполіса. На підставі даної моделі розроблений калькулятор розрахунку концентрації забруднення від автотранспорту. Калькулятор дозволяє використовувати спеціально синтезовані зовнішні впливи з подальшим обробленням результатів спостережень та з наступним аналізом наслідків. Ефективність використання запропонованої математичної моделі може бути збільшена, якщо поєднати її зі застосуванням "зелених конструкцій". Запропонований у роботі підхід стане в нагоді при пошуку оптимальних управлінських рішень на муніципальному рівні та формування екологічної політики міста.
Натурні дослідження «охолоджувального ефекту» вертикального озеленення будівель
(КНУБА, 2018) Ткаченко, Т. М.
Мета роботи полягала у проведенні натурних досліджень «охолоджувального ефекту» вертикального озеленення будівель та порівняння отриманих значень з «охолоджувальним ефектом» рослинного шару «зелених покрівель». Проведено натурні дослідження «охолоджувального ефекту» вертикального озеленення забору з винограду дикого (Parthenocissus) на території Київського національного університету будівництва і архітектури в теплий період року 8 червня 2018р. о 14:30 при періодичній появі вітру та незначній його швидкості. Використання забору з практично однаковою температурою повітря з обох боків дозволяє уникнути впливу теплових потоків приміщень. Для вимірювання використано термометр скляний рідинний з ціною поділки 0,1 °C. Для мінімізації впливу радіаційної теплоти колба термометра була захищена тепловідбивним екраном з алюмінієвої фольги. Екран мав достатню глибину, щоб відбивати радіаційні теплові потоки від сонячної радіації, навколишніх предметів та стіни паркану. Для вимірювання температури під рослинним шаром термометр прив’язувався до стебла рослин у місці його природного кріплення до паркана. Для вимірювання температури повітря термометр тримався ззовні паркану на відстані витягнутої руки від дослідника. Середня значення «охолоджувального ефекту» становить 1,23 К. Отриманий «охолоджувальний ефект» перевищує його значення для трав’яного шару зеленої покрівлі (0,6... 0,9 К) на 0,5...0,6 К. Таке перевищення може бути пов’язане з особливостями транспірації винограду дикого (Parthenocissus) та більшою площею листової пластинки. У подальшому планується провести дослідження у день зі штилем і забезпечити постійний механічний обдув достатньої площі поверхні паркана протягом кількох годин для уникнення впливу теплової інерції та теплових потоків вздовж площини паркана.